КІЧЕНОК: «Мені подобається з нею грати. Вона дуже легка людина»

Українська тенісистка Людмила Кіченок прокоментувала свій успішний старт на Вімблдоні 2025 у парному розряді.

- Як склалася гра, чи задоволені своїми діями сьогодні?

- Так, сьогодні майже все, що ми планували, - тактика й виконання - все вдалося. Можу сказати, що ми намагалися, особливо Еллен, частіше "зрізати" в корпус під час подачі. Але загалом ми фокусувалися на собі: щоб подавати, приймати, завершувати розіграші з льоту й самі вести гру.

- Аналізували сітку далі?

- Взагалі ні, ми орієнтуємося на тих, з ким граємо наступний матч. Саме цих суперниць ми переглядаємо, аналізуємо. Не зазираємо наперед, на півфінал… Такого в нас немає.

- Останнім часом у вас регулярно змінювалися партнерки. Зараз ви плануєте довго грати з Перес?

- Взагалі я з усіма хотіла грати довго, але так складалося… З Еллен ми домовилися грати разом до кінця року. А там подивимось, які будуть результати, як усе буде складатися - ніхто не застрахований. Але мені з нею дуже комфортно. Подобається з нею грати. Вона дуже легка людина. Сподіваюся, що будемо грати разом довго. І в житті, і на корті вона дуже «easygoing».

- Яка роль Стаса Хмарського в процесі підготовки?

- Він як тренер, тут він тільки зі мною, у всьому мені допомагає. Звісно, ми переглядаємо матчі суперниць, навіть більше це робимо з Еллен. На WTA TV є всі матчі, і там є записи. У мейджорів є окремі застосунки або сайти, де є доступ до всього.

- Раніше ви тут грали ще й мікст, цього року не заявилися. Чому?

- Я не планувала грати мікст, бо в мене проблеми з плечем. Після Вімблдону робитиму паузу і відновлюватимусь. І ще я не захотіла грати, бо тут третій сет грають не як тайбрейк, а повноцінний сет. А для мого плеча це було б важче. Я сіла й порахувала, що цього року грала щотижня, тож треба зробити паузу. Я ніби гналася - чи за очками, чи не знаю за чим. Щотижнево грала - це неправильно так робити.

- Чим завершилася ваша особиста історія зі Стасом з US Open, де ви не змогли одружитися?

- Так, у нас була призначена дата розпису в Нью-Йорку в City Hall на середу. Але ми дійшли до півфіналу й грали в середу, хоча просили поставити нас на четвер. У підсумку матч поставили ще й на той самий час - на 3, коли в нас була призначена година розпису. Ми тоді не розписалися. Так воно й пішло, й поки не розписалися досі.

Я весь час жартую, що треба так і призначати на другий тиждень Шолома, щоб потім отак відкладати. Для нас особливо нічого не змінилося. Він мене називає «дружина», я його - «чоловік». Для мене, чесно кажучи, це все формальність. І я ще чекаю того моменту, коли мені от прямо захочеться такого весілля, такого справжнього. Бо тоді не хотілося, а зараз починає хотітися (сміється).

Я вже трохи хочу, вже трохи помічаю, що, може, я б хотіла сукню вдягнути… Бо раніше думала - та ну його, стільки мороки, стільки гостей, все спланувати, все організувати. Чи готовий Стас? Він завжди готовий (сміється).