Схилимо голови. Три роки тому на війні загинув вихованець ФК Львів

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Петра Гавриліва, який був вихованцем ФК «Львів», навчався в магістратурі Інституту геодезії, але з початком повномасштабної війни пішов добровольцем на фронт і загинув рівно три роки тому, 2 липня 2022-го. До 22-річчя Петро не дожив тиждень.

Життєвий шлях

Петро Гаврилів народився 9 липня 2000 року у Львові. З юнацьких років хлопець підтримував здоровий спосіб життя: займався спортом, цікавився географією, брав участь у просвітніх лекціях.

Футболом Петро займався в школі ФК «Львів». Він виступав за аматорські колективи «Нива-Кордія» з Жовтанців, «Динамо-Сокіл» з Рясне-Руського та «Камула» з Романова.

На момент повномасштабного вторгнення кацапів Гаврилів був студентом першого курсу магістратури Інституту геодезії університету Львівська політехніка. У серпні хлопець мав би приступити до переддипломної практики. Він був старостою групи, дуже активним, відповідальним та цілеспрямованим, гарно вчився і незадовго до того, як почалася повномасштабна війна, знайшов у Києві роботу за фахом. Дуже радів, що старався недаремно і тепер зможе використати здобуті знання на практиці. Зі Львова хлопець перебрався у Київ на стажування у фірму з оцінки майна, адже саме на такій спеціальності навчався. У компанії він мав залишитися працювати.

«Я побачила його вперше на посвяті студентів і одразу запам'ятала, - згадує декан бакалаврату Інституту геодезії Марія Маланчук. - Пригадую, у той день ми, як завжди, обирали старосту групи. Претендентів було двоє - Петро і ще одна дівчина. Тоді ми влаштували дебати, щоб визначити, хто ж усе-таки переможе. Так ось він першим проявив ініціативу: розказав про все, що планує робити, про свій досвід, чим уже займався і що добре вміє. Зізнаюся, що тоді сильно здивувалася, адже, як правило, першокурсники поводяться дуже скромно, бояться, не хочуть говорити. Петро ж навпаки - проявив ініціативу, поводився впевнено, він загалом був комунікабельний, відкритий, дружелюбний. Тому не дивно що переміг, адже більшість обрала старостою саме його. Вже тоді, з нашої першої зустрічі, я зрозуміла, що Петро - лідер, повністю сформована особистість».

Бойовий досвід і загибель

З перших днів повномасштабної війни хлопець долучився до волонтерської діяльності: допомагав у зборі та постачанні військової допомоги, спочатку оборонцям Києва, а згодом - бійцям Східного да Південного фронту. Пізніше Петро приєднався до новоствореного добровольчого батальйону «Реванш». У війську мав позивний Поло.

Загинув Петро Гаврилів за тиждень до 22-річчя, 2 липня 2022 року. Обставини і місце загибелі не розголошуються.

«Петро був взірцевим громадянином і достойним представником української нації. Завжди усміхнений та доброзичливий. Враховуючи життєві принципи Петра, його вибір йти на війну був свідомим та обґрунтованим. Вдома у нього залишилась велика любляча родина (батьки, сестра і брат), яку він прагнув захистити», - розповіли про побратима у батальйоні «Реванш».

Поховали бійця на Марсовому полі у рідному Львові.