Андрій ПЯТОВ: «Бачите, що трапилося: третє місце – це показник»

28 червня свій 41-й день народження відзначив знаменитий голкіпер, а нині тренер воротарів «Шахтаря» Андрій Пятов.

- З якими відчуттями та емоціями входиш у новий рік свого життя?

- Я вже звик до того, що в мене майже всі дні народження проходять на зборах, з футбольною сімʼєю. Дуже радий, що знаходжусь тут, у клубі «Шахтар» - це для мене велика сімʼя, моє велике серце. Тож я радий, що продовжую працювати, давати щось нашим молодим перспективним воротарям, і радий бути в сімʼї.

- Які цілі та плани маєш на цей рік?

- Головне, щоб команда вигравала - у нас завжди тільки такі цілі. У «Шахтарі» це як ДНК - тільки перемоги. Тому я розумію: повинен робити все, що від мене залежить, аби наші голкіпери тримали той високий рівень, який клуб тримає останні 15-20 років.

- Як тебе привітали в колективі? Можливо, хтось із гравців чи тренерів щось веселе казав?

- Та, звісно ж, без гумору не буває у футболі, тому хлопці хоч і молоді, але також десь можуть підколоти. Сьогодні в них була дуже хороша бігова робота, і я дякую головному тренеру та всьому штабу за такий подарунок для мене: я стояв і дивився, як хлопці бігають, а сам нічого не робив.

- До речі, про новий тренерський штаб, про головного тренера: що можеш сказати про спільну роботу, що нового вони внесли в тренувальний процес?

- Кожен тренер - це індивідуальність, і його штаб - це, як то кажуть, його сила. Я поважаю кожного тренера, з яким працював. І зараз дуже легко, можу так сказати, увійшов у цей тренерський склад: вони мене поважають, що приємно, і я поважаю всіх - починаючи від головного тренера і до кожного помічника. І мій колега, тренер воротарів Емрах, ми з ним добре порозумілися, а найголовніше, що в нас схожі ідеї. Легше входити в колектив, коли є одна спільна ідея, спільний напрямок, - а у нас, тренерів воротарів, дуже схожі погляди на роботу.

- Які основні вимоги Арди Турана й зокрема ваші до гравців?

- Щодо головного, то йому потрібен драйв. Як то кажуть, футбол - він живий, і тут потрібно на кожному сантиметрі виборювати свою упевненість та індивідуальність, показати, що це моя зона. І тренер це хоче донести гравцям: що вони повинні за свою улюблену справу вмирати на полі. У наш час є гравці, які вважають, що вони не мають нічого робити, а лише грати у футбол, але футбол такий, що якщо ти не показуєш силу, не демонструєш бажання чогось досягти, то ти не будеш завойовувати високі місця.

- Якою ви хочете бачити команду в першому офіційному матчі, але також і в сезоні?

- Голодною. Голодною до трофеїв, до своєї гри, до перемог. Тому що «Шахтар» завжди був такою машиною для перемог, ми домінували й домінуємо в останні 15-20 років, але, ви ж бачите, що трапилося: третє місце - це показник. Тож ми повинні задуматися і знову бути голодними до перемог, щоб такого більше не сталося.

- Оскільки в тебе сьогодні день народження, то хотіли б запитати: яке твоє найзаповітніше бажання?

- Я багато думав на цим сьогодні, але зрозумів, що у всіх нас одне бажання - це мир. І хотілося би подякувати тим хлопцям, котрі захищають нас і дають змогу вірити в майбутнє та вірити, що ми і наші діти зможемо святкувати дні народження. У тому числі і я знаю багатьох з тих, хто зараз на нулі, тому низький уклін нашим захисникам і дякую їм.