Схилимо голови. Фанат, тренер, командир Вовчої зграї загинув у Бахмуті

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Олександра Філона, фаната «Ковеля», тренера з рукопашного бою, який воював з 2014-го в складі «Азову», а загинув рівно два роки тому, 28 червня 2023 року, 25-річним, у статусі командира взводу вогневої підтримки підрозділу «Вовча зграя» 3-ї Окремої штурмової бригади.

Життєвий шлях і слід у спорті

Олександр Філон народився 17 липня 1997 року у Ковелі на Волині, навчався у місцевій школі № 8, відвідував військово-патріотичний табір «Волинська Січ», займався спортом.

У 2019 році Олександр закінчив Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, де здобув кваліфікацію «Бакалавр фізичного виховання, вчитель фізичної культури».

З юних років хлопець входив до фанатського руху команди рідного міста - ФК «Ковель».

Філона знали як громадського активіста, лідера, цілеспрямовану людину. Він умів запалювати, організовувати, об'єднувати. Олександр був учасником Революції Гідності, солдатом окремого загону спеціального призначення «Азов», керівником громадської організації Цивільний корпус «Азов-Ковель», Ковельського осередку «Національного корпусу», головою Молодіжної ради при Ковельському міському голові. Олександр заснував та очолив молодіжний хаб «Ватра - правильний простір». У 24 роки чоловік здійснив свою мрію - відкрив у Ковелі при спортивному клубі «Січ» зал для занять рукопашним боєм (бойовим гопаком), де навчав дітей цьому бойовому мистецтву.

Загибель

З першого дня повномасштабної війни рф проти України Олександр став на захист держави. У війську мав позивний Вірний. Спочатку Олександр був у територіальній обороні, потім воював у складі Третьої окремої штурмової бригади - був командиром взводу вогневої підтримки підрозділу «Вовча зграя», створеного ветеранами полку «Азов». У травні 2023 року отримав відпустку, після якої знову повернувся на передову.

Молодший сержант Олександр Філон кілька місяців поспіль брав участь у запеклих боях за місто Бахмут на Донеччині, де загинув 28 червня 2023 року.

«Ніколи не думала, що буду писати цей текст. Загинув в бою мій найрідніший, моя опора та підтримка. Таких людей, гідних своєї землі, більше не буде. Ти загинув, захищаючи нашу державу, щоб ми могли жити. Був достойним командиром, сумлінно виконував свою роботу. Стільки всього ми планували: діток, закінчити ремонт, поїхати у медовий місяць. Ти навіть не завагався, поїхав уже вдруге 24 лютого. Ти - найрідніше, найцінніше, що у мене було. А зараз залишилися тільки спогади і твої речі. Пишу це і не хочу вірити. Найбільше я боялася цього дзвінка. Моя споріднена душа, ти розумів мене так, як ніхто, завжди підтримував, був поряд, навіть якщо і далеко, я завжди це відчувала. Пам'ятаємо, помстимося», - написала дружина загиблого Анна відразу після звістки про загибель чоловіка.

Вшанування

Похований воїн на Алеї Героїв Ковельського міського цвинтаря.

Ще за життя Олександр Філон відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест», посмертно йому був вручений «Комбатантський хрест».

28 вересня 2023 року Указом Президента Олександр нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

25 січня 2024 року рішенням Ковельської міської ради за мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Олександрові Філону присвоєне звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно).