Схилимо голови. Вмів забивати тачдауни і філд-голи, загинув на Донеччині

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує віце-чемпіона України з американського футболу Ігоря Бойка, який був санітаром 2-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення «Азов» і поліг у боях за Україну на Донеччині 30-річним, рівно три роки тому, 15 червня 2022 року.

Слід у спорті

Ігор Бойко народився 19 червня 1991 року в селі Рожнятівка Тульчинського району на Вінничині. Ігор був гравцем Української ліги американського футболу, виступав за «Вінницьких Вовків», з якими став віце-чемпіоном України-2017 і «Київських Патріотів».

«Ігор потрапив у нашу команду, навчаючись у Національному технічному університеті, - каже віце-президент «Вінницьких вовків» і гравець дорослої команди Євген Хомин. - Ігор став певним ініціатором приходу нової хвилі спортовців. Він був дуже активний, очолював студентську раду. І в нашому клубі теж відігравав важливу роль. Свого часу навіть виконував функції менеджера. А на полі проявив себе як професійний лайнмен - лінійний гравець під №93.

Міцний і швидкий, він умів відбирати м'яч у суперника й забивати тачдауни і філд-голи. З таким спортовцем робота нашої команди завжди була злагоджена та на високому рівні. Ігор викладався на всі сто. У багатьох матчах саме він зупиняв атаки суперника і змінював хід гри на нашу користь. До того ж протягом п'яти років Ігор допомагав мені організовувати матчі дитячо-юнацької команди з американського футболу.

Останній рік через переїзд у столицю він грав у команді «Київські Патріоти», тож ми були вже суперниками. Попри це, завжди підтримували дружні стосунки. Ігор працював у рекламній сфері та мав невеличку власну справу - виготовляв аксесуари зі шкіри (гаманці та сумки) і речі з дерева (наприклад, оригінальні тубуси для тори). Замовлень на останні найбільше було з Ізраїлю».

Бойовий досвід

Зі слів Євгена Хомина, для всіх спортовців, які знали Ігоря, стало несподіванкою те, що він вирішив йти до армії, адже військового досвіду не мав. «Водночас я чітко розумів, що він по-іншому не міг, бо був патріотом України. Після вторгнення рф Ігор пішов у військкомат, але його не хотіли брати в армію через брак досвіду. Тому він пройшов курси й тренінги зі стрільби і тактичної медицини. Після того його скерували на передову».

На фронті солдат Бойко був санітаром 2-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення «Азов».

Загибель

Загинув Ігор Бойко 15 червня 2022 року в селі Времівка Велико-Новосілківського району на Донеччині внаслідок потрапляння у бліндаж ворожого снаряда.

Похований воїн на сільському цвинтарі рідної Рожнятівки. Батьки поховали єдиного сина, який був їх єдиною опорою.

«На прощання мама поклала у труну клубну кепку, бо саме американський футбол був частиною Ігоревого життя, він дуже любив цей вид спорту і міг би досягти в ньому чималих висот», - каже Євген Хомин.