Аталанта й Гасперіні: співпраця, яка змінила все

Золота ера «Аталанти» під керівництвом Джана П'єро Гасперіні офіційно добігла кінця. Після дев'яти років у Бергамо 67-річний фахівець, який привів клуб до першого європейського трофею - перемоги у Лізі Європи у 2024 році - покинув посаду головного тренера та очолив «Рому». Італієць залишив «Аталанту», але його внесок у розвиток команди й клубу назавжди залишиться в історії всієї організації.

Ця новина була на слуху з лютого, коли Гасперіні оголосив, що не продовжуватиме контракт, який закінчиться наприкінці сезону. Проте підтвердження все одно стало сильним ударом, особливо для фанатів «Аталанти», які публічно висловлювали підтримку тренеру в дні, що передували оголошенню клубу. Уболівальники розгорнули у місті банер із написом: «Гасперіні має залишитися». Однак це не вплинуло на рішення фахівця.

Реакція вболівальників була зрозумілою. Під керівництвом Гасперіні «Аталанта» не тільки стала постійним учасником єврокубків з п'ятьма виходами до Ліги чемпіонів та історичною перемогою в Лізі Європи, а й перетворилася на один із поважних клубів континенту - як на полі, так і за його межами. Саме при ньому бергамаски стали тією командою, яку всі зараз знають. Перед приходом Гасперіні в червні 2016 року, «Аталанта» посіла 13-те місце в Серії А і вдев'яте поспіль не змогла фінішувати в першій десятці.

Клуб був найбільш відомий своєю визначною молодіжною академією, але не мав реальних прагнень кинути виклик лідерам найвищого дивізіону Італії. Після цього відбулося одне з найдивовижніших перетворень у сучасному європейському футболі. За підтримки власників клубу, сім'ї Перкассі, та довгостроковій стратегії, заснованої на розумному підборі гравців, інвестиціях в інфраструктуру та, звичайно, на тактиці Гасперіні, у Бергамо народилася нова ера. Зміни розпочалися після того, як бергамаски програли перші чотири матчі з п'яти під керівництвом нового тренера.

Після цього вони виграли вісім із наступних дев'яти поєдинків і з того часу вже не озиралися назад. З кампанії 2016/17 і до сезону 2024/25 «Аталанта» вісім разів кваліфікувалася в єврокубки, п'ять разів ставала учасником Ліги чемпіонів і жодного разу не фінішувала нижче восьмого місця в Серії А. У сезоні 2019/20 бергамаски встановили клубні рекорди, забивши 98 м'ячів у чемпіонаті Італії та набравши 78 очок. Матчі «Аталанти» при Гасперіні були здебільшого захоплюючими. В іграх за участю бергамасків було забито в середньому 3,1 гола, що більше, ніж у будь-якого іншого тренера будь-якої іншої команди. Гасперіні зробив із «Аталанти» бренд, про який дізналися у всій Європі.

До приходу Гасперіні «Аталанта» провела лише чотири континентальні кампанії за всю свою історію: дві - у Кубку володарів кубків та стільки ж - у Кубку УЄФА. З його приходом європейська кваліфікація перестала бути поодиноким явищем - вона стала очікуванням. Від чвертьфіналу Ліги чемпіонів у дебютному сезоні (2019/20) до тріумфу в Лізі Європи (2023/24) бергамаски неодноразово перевершували навіть власні очікування. Розгром «Баєра» з рахунком 3:0, який не програвав у жодному турнірі протягом 51 матчу до фіналу Ліги Європи 2024 року в Дубліні, став кульмінаційним моментом.

Того вечора Гасперіні став найбільш віковим тренером, який виграв перший євротрофей у віці 66 років і 117 днів. «Аталанта» стала першим італійським клубом з перемогою в Кубку УЄФА/Лізі Європи після «Парми» у 1993 році. Адемола Лукман, який забив усі три голи в матчі проти «Баєра», став лише другим гравцем, який оформив хет-трик у фіналі єврокубка за італійську команду після П'єріно Праті за «Мілан» у 1969 році. Крім того, він став лише другим автором хет-трику у фіналі Кубка УЄФА/Ліги Європи.

Гасперіні пішов у статусі найуспішнішого тренера в історії «Аталанти». 439 матчів під його керівництвом та 228 перемог є клубними рекордами у всіх турнірах із сезону 1929/30. Тільки Джованні Трапаттоні (402 гри за «Ювентус») провів більше матчів з одним клубом в історії Серії А, ніж Гасперіні з бергамасками (342).

Спадщина фахівця помітна не лише за трофеями чи цифрами, а й за гравцями, які виросли за час його роботи в клубі. Мартен де Рон, який став капітаном команди, зіграв 270 матчів у Серії А з Гасперіні - більше, ніж будь-який інший футболіст під керівництвом одного тренера з початку 3-очкової епохи. Інші гравці «Аталанти», такі як Маріо Пашаліч (230) та Рафаель Толой (229) також входять до першої п'ятірки за цим показником.

Якщо звернути увагу на окремих футболістів, тоді, можливо, жодний індивідуальний виступ не передав дух «Аталанти» при Гасперіні краще, ніж чотири голи Йосипа Ілічича проти «Валенсії» у матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів 2020 року. Жоден інший гравець не забивав таку кількість м'ячів у одній грі плей-оф за італійський клуб у цьому турнірі.

Ілічич приєднався до зіркового списку гравців, які оформляли покер у матчі плей-оф ЛЧ. Це Ліонель Мессі (двічі), Маріо Гомес, Роберт Левандовськи та Ерлінг Холанд. За час перебування Гасперіні в клубі лише Дуван Сапата (82) та Луїс Муріель (68) забили більше голів у всіх турнірах, ніж Ілічіч (60). Якщо додати ще його 40 асистів, тоді вийде, що лише Сапата (120) та Папу Гомес (104) набрали більше очок за системою гол+пас, ніж словенець (100).

Після дев'яти років, 439 матчів та яскравого футболу, який завоював шанувальників з усієї Європі, Гасперіні й «Аталанта» тепер підуть різними шляхами. Фахівець далеко не поїде, бо залишиться в Італії, але те, що буде у «Ромі» - вже зовсім інше. Коли вболівальники у Бергамо розмірковують про цей розділ в історії свого клубу, одна істина не викликає сумнівів: Джан П'єро Гасперіні не просто тренував «Аталанту». Він змусив цей клуб вважати себе великим.

Cергій ЗАВАЛКО, за матеріалами The Analyst