Ф4 Євроліги: матчі в ОАЕ, провал греків, досягнення Шараса

Недільного вечора було поставлено крапку в поточному сезоні Євроліги - найсильнішому баскетбольному клубному турнірі на континенті. Завершилися змагання традиційним Фіналом чотирьох, який цього разу пройшов у незвичному місці. Приймати вирішальні матчі було довірено столиці Об'єднаних Арабських Еміратів - Абу-Дабі. Звичайно, такий вибір виглядав дуже екзотично, адже сама назва Євроліга та головні поєдинки турніру на території іншої частини світу не надто легко гармоніювали у звичній картині світу європейського баскетбольного вболівальника. Втім, господарям вдалося провести Фінал чотирьох на високому організаційному рівні, а його учасники та сама Євроліга досить непогано поповнили свої банківські рахунки.

До чемпіонських баталій в Азії дістався квартет дуже міцних колективів: чинний чемпіон в особі грецького «Панатінаїкоса», їхні земляки та закляті суперники з «Олімпіакосу», а також французький «Монако» та турецький «Фенербахче». Кожна з цих команд пройшла свій шлях по сезону, з неминучими на довгій дистанції (турнір тривав майже вісім місяців) спадами і підйомами, але у вирішальних матчах всі команди опинилися абсолютно заслужено. Відмінною рисою нинішніх фінальних поєдинків був той факт, що вперше за двадцять один (!) рік у них не було клубів із Іспанії. Востаннє представники найсильнішого баскетбольного чемпіонату Європи не діставалися до головних ігор аж у 2004 році.

День перший. Півфінали

Відповідно до турнірної сітки у півфіналах на всіх любителів баскетболу чекало протистояння між грецьким «Олімпіакосом» та французьким «Монако» та повторення торішнього півфінального поєдинку між «Пао» та «Фенером».

Першими на паркет вийшли баскетболісти грецького «Панатінаїкоса» та турецького «Фенербахче». З невеликою перевагою фаворитами в ньому вважалися представники Афін, які перед стартом сезону провели дуже щедру трансферну кампанію, серйозно посиливши і без того потужний чемпіонський склад. Але й клуб з берегів Босфору мав у своєму ростері чимало сильних баскетболістів, під керівництвом найкращого тренера нинішнього сезону Євроліги в особі Шарунаса Ясікявічуса і був готовий кинути виклик опоненту.

Початок поєдинку підтвердив амбіції турків. «Канарки» розпочали зі стартового ривка - 13:5 і показали, що налаштовані вони дуже рішуче. Ще більш серйозною перевага стамбульців стала на початку другої половини, коли вона досягла тринадцяти пунктів - 31:18. Після цього греки вирівняли гру і почали відігравати втрачене на початку зустрічі. Проблиск надії для підопічних Ергіна Атамана промайнув наприкінці першої половини, коли після низки вдалих дій в атаці та кількох помилок на обох сторонах майданчика від «Фенербахче», номінальні гості зуміли підібратися на дуже близьку відстань. Десятихвилинка завершилася дуже складним баззером від одного з ключових гравців «Пао» Кендріка Нанна і на велику перерву команди вирушили за невеликої переваги турків - 38:33. Друга половина гри обіцяла стати дуже напруженою та видовищною.

У третій чверті «Панатінаїкос» продовжив свій натиск і за три хвилини до її закінчення скоротив різницю в рахунку до одного очка - 45:44. Стало схоже, що у грі настав перелом, але греки не змогли довести свій ривок до логічного завершення. Декілька вдалих моментів від «Фенербахче» й турки за хвилину знову відірвалися в рахунку - 52:45, а наставник «Пао» був змушений брати екстрений тайм-аут.

Як показав подальший перебіг матчу, це була найкраща нагода для чинних чемпіонів виграти свій півфінал. Надалі «Фенер» контролював хід зустрічі та не підпускав «Панатінаїкос» ближче ніж на чотири очки, а на кожен ігровий виплеск активності греків відповідав своїм. Фінальна сирена зафіксувала перемогу «Фенербахче» - 82:76 і той факт, що в Євролізі буде новий чемпіон.

Наступними на арену в Абу-Дабі вийшли «Олімпіакос» та «Монако». Грецький колектив за передматчевими розкладами був набагато сильнішим. Перше місце в регулярному чемпіонаті та найдовший у Євролізі підбір гравців, робив команду із Пірея явним фаворитом на участь у головному матчі сезону.

Однак за фактом все виявилося зовсім інакше. Французький клуб ні в чому не поступався грекам і з перших хвилин на паркеті точилася рівна боротьба. Незважаючи на великий вибір баскетболістів в «Олімпіакосі», всі його виконавці за винятком Евана Фурньє (31 набраний пункт) і, з натяжкою, Найджела Вільяма-Госса, цей поєдинок провели не найкращим чином. Лідер «Олі» Саша Везенков за своїми стандартами матч взагалі провалив (7 очок, 2 з 10 з гри). У свою чергу, «Монако» грав командно та розкуто. Їхній лідер Майк Джеймс зміг притримати свій ігровий егоїзм і непогано грав на партнерів (17 очок + 7 підбирань + 7 передач), а форвард Альфа Діалло (22 набрані пункти + 6 підбирань) просто знищував статусних оборонців суперника.

І якщо першу половину «Олімпіакос» ще тримався і програв її лише в три очки - 32:35, то у другій частині гри зусиль Евана Фурньє вже було замало. На двадцять сьомій хвилині матчу «Монако» встановив свій рекордний відрив у цьому поєдинку - 51:64 і поставив греків у дуже скрутне становище. «Олімпіакос» ще поборовся, скоротив відрив у рахунку до шести пунктів за підсумками третьої чверті - 51:57, але французів було вже не зупинити.

Четверта чверть почалася з нового ривка від «Монако» і незабаром на табло знову було +13 на користь номінального андердога. Від цього удару «Олімпіакос» так і не оговтався. Монегаски виграли гру з двозначною перевагою - 68:78, тим самим вперше у своїй історії виборовши право зіграти у фіналі найсильнішого клубного турніру континенту, а їхній грецький наставник Вассіліс Спануліс прибрав з турнірного шляху клуб, в якому він став легендою Євроліги.

День другий. Фінал

Взагалі, перед ним був ще зіграний матч за третє місце, який традиційно викликає мало цікавості у шанувальників помаранчевого м'яча. Однак цього сезону він був набагато більш примітним, ніж у попередні. Все через те, що в ньому зійшлися споконвічні суперники в особі «Олімпіакоса» та «Панатінаїкоса». Гранди континентального баскетболу, які цього сезону витратили на свої склади величезні як для Європи гроші, зіграли один проти одного у втішному поєдинку, хоча дуже багато хто чекав їхньої дуелі в фіналі. В результаті, верх у цьому вічному протистоянні взяв «Олімпіакос» - 97:93 і трохи підсолодив собі гіркоту поразки у півфіналі.

А далі на всіх чекав головний матч у європейському клубному баскетболі нинішнього сезону. Загалом, фінали Євроліги часто не радують уболівальників високою результативністю та видовищною грою. Але цього разу це правило зіграло лише наполовину. Результативністю команди справді не могли похвалитися, але величезна напруга на майданчику, різкі сюжетні повороти та яскраві хайлайти в поєдинку були присутні. Гра однозначно вдалася.

З перших хвилин зустрічі перевагою заволоділи монегаски, які показали відмінну реалізацію дальніх кидків у першій десятихвилинці (4 з 5, 80%). Така точність дозволила їм вже до середини стартового відрізку гри оформити вельми несподіваний помітний відрив - 16:8. «Фенер» кинувся виправляти ситуацію і йому це вдалося. На допомогу туркам прийшла велика кількість фолів у французької команди. За всю першу чверть «канарки» пробили дев'ять штрафних, з них сім точних, тоді як представники «Монако» жодного разу не виконали подібний елемент баскетболу. Турки потроху відкушували від переваги «Монако» і на фінальну сирену пішли, поступаючись лише двома очками - 20:18.

Другий відрізок гри дуже нагадував перший. Спочатку монегаски провели міні-ривок і відірвалися в рахунку на дев'ять пунктів - 32:23, а після «Фенер» наздоганяв свого суперника. Чверть знову могла завершитися з незначною перевагою підопічних Вассіліса Спануліса, але проти цього був захисник турецького клубу Девон Холл. Легіонер «Фенербахче» в рамках останньої хвилини забив божевільний данк, а в останній атаці своєї команди закинув у падінні з фолом. Ще один точний штрафний від американця і на перерву лідером пішов уже турецький клуб - 33:35.

У третій чверті і так невисока результативність фіналу впала ще сильніше. І «Монако», і «Фенербахче» часто грішили неточними кидками та технічним браком, а де-не-де колективи включали просто топовий захист. Набір очок у фіналістів йшов дуже тяжко. В якійсь момент на екранах трансляції навіть з'явився титр про найнижчу результативність фіналів Євроліги, явно натякаючи на те, що цей поєдинок може перебити цей результат. До рекорду команди не дотягнули, але чверть була далеко не самою видовищною. Її мінімально виграв «Фенербахче», а питання про переможця було перенесено на фінальний відрізок гри - 51:54.

І в четвертій чверті турки завдали свого вирішального удару. Десятихвилинка почалася з ривка «канарок» - 0:8, і вперше їхня перевага досягла двозначних показників - 51:62. Тренерський штаб монегасків почав швидко вносити корективи, але вони не змогли змінити хід гри. На кожну результативну дію від французів у «Фенера» була відповідь у вигляді набраних очок від Ніколо Меллі, Еріка Макколума, Девона Холла та інших. Час минав, а різниця не зменшувалася. А логічну точку в поєдинку було поставлено за хвилину до закінчення чверті, коли серб Марко Гудуріч закинув триочковий в лоб центровому «Монако» Даніелю Тайсу - 64:74. Ігровий час, що залишився, перетворився на формальність. Шанувальники турецького клубу вже співали на трибунах переможні пісні, під їхній акомпанемент фінал і завершився - 70:81. Титул переможця Євроліги 2024/2025 вирушає до Стамбула.

Індивідуальні нагороди

Титул MVP Фіналу чотирьох отримав захисник «Фенера» Найджел Хейєс-Девіс (23 очки + 9 підбирань + 1 передача + 2 перехоплення у фінальній грі). Можливо, тут доречна деяка дискусія. Адже Марко Гудуріч провів фінальний поєдинок щонайменше не гірше (19 очок) і закинув навіть більш важливіші кидки. Але, по-перше, Хейєс-Девіс став найрезультативнішим гравцем фіналу, а по-друге, загальний вплив американця на переможний маршрут своєї команди по сезону був величезним і без нього турки не виграли б титул. Отже, індивідуальна нагорода для Найджела виглядає цілком заслужено.

Також неможливо пройти повз досягнення Шарунаса Ясікявічуса. Для наставника «Фенербахче» нинішній Фінал чотирьох став уже шостим, але лише один раз до цього литовець доходив до головного матчу, та й той він програв. Шарас цілком міг стати одним із головних невдах тренерського цеху в сучасному європейському баскетболі, але натомість балтієць став першою людиною в історії Євроліги, хто забирав титул MVP як гравець, а потім перемагав у турнірі як наставник.

***

Фінал чотирьох став чудовим завершенням цього сезону в найсильнішому баскетбольному клубному турнірі Європи. Команди порадували вболівальників напруженими матчами, індивідуальними перфомансами, потужними данками та іншими яскравими сюжетами. Незважаючи на те, що Фінал чотирьох мав низку незначних недопрацювань, свято баскетболу в Абу-Дабі однозначно вдалося. Євроліга 2024/2025 - вже історія. З нетерпінням чекатимемо на наступний розіграш.