Модрич виграв перший за 17 років трофей для Тоттенгема. Тепер може піти

21-е травня - день тріумфу «Тоттенгема» у ЛЄ. Ніхто не очікував на перемогу «шпорів» у фіналі, але вони її здобули. Сенсаційно. Всупереч коефіцієнтам букмекерів та прогнозам експертів. Переписали історію та святкували так, ніби це перемога на чемпіонаті світу. І для «Тоттенгема» це дійсно не менш круте досягнення, адже до цього команда 17 років не могла виграти жодного титулу… Над командою та вболівальниками багато жартували, одного разу - навіть на великому екрані у фільмі, який став культовим (в тому числі через згадку про «Тоттенгем»). Але тепер все зміниться. Вже змінилося. Про це навіть говорив Постекоглу, тренер «шпорів», одразу після поєдинку. Наступного дня всі обговорювали успіх команди… аж до вечора, поки не з'явилося повідомлення про те, що Модрич залишить «Реал» після завершення сезону. Також сенсація. І одразу на наступний день після перемоги «Тоттенгема» у фіналі. Збіг? Ні, неможливо. Між цими подіями повинен бути зв'язок.

І я його відшукав. Єдине можливе пояснення відходу Модрича з «Реала» саме зараз - це те, що він виконав свою місію. Місію допомогти «Тоттенгему», своєму колишньому клубу, виграти перший за багато років трофей. Лука зробив усе необхідне - і тепер може піти спокійно. Цей текст - про важку роботу хорвата задля великого моменту для «шпорів».

Дрібні нюанси

Не буду заходити з козирів, почну з простого. «Тоттенгем» виграв свій перший трофей за майже 2 десятиліття в Іспанії - країні, де Модрич виступає вже 13 років. Збіг? Малоймовірно. Бо все відбулося на домашній арені «Атлетіка», на якій «Реал» виграв 5 з 6-и своїх останніх поєдинків у Ла Лізі - це один з найбільш зручних суперників для мадридців у чемпіонаті за останні роки. Очевидно, що Модрич переміг у Більбао декілька разів поспіль - і зрозумів, що важливий для нього особисто момент перемоги колишнього клубу повинен відбутися саме тут, де він і сам виграє регулярно. До того ж, за всю кар'єру «Атлетік» у топ-4 команд, які Лука перемагав найчастіше (17 разів). Вище лише слабка «Сельта», нестабільна «Севілья» та «Атлетіко», з яким просто на півтора десятки більше матчів. Отже, вирішальний матч для «Тоттенгема» відбувся на арені топ-команди, яку стабільно перемагав Модрич.

Як Модрич міг вплинути на місце проведення гри? Ну що ви як маленькі: володар Золотого м'яча має великий вплив. Один дзвінок - і рішення ухвалено. Тим паче якщо це всього лише ЛЄ. Дрібниці. Особливо якщо тобі допомагає іспанська футбольна федерація - одна з провідних у європейському футболі. До речі, ви звертали увагу на національності гравців у фіналі ЛЄ? Ні? Дарма. На полі жодного хорвата, але 1 іспанець - Педро Порро. І він грав за «Тоттенгем». І грав непогано, бо, по суті, домашній поєдинок. Збираємо все це докупи: екскоманда Луки виходить у фінал європейського турніру та грає на улюбленій арені Модрича, а на трибунах - іспанські фанати, які точно будуть підтримувати місцевого, який виступає саме за «Тоттенгем». Відчуваєте, наскільки тут все непросто? Однак далі - більше.

Вплив мадридців на АПЛ

Модрич у гарних стосунках з Пересом, це далеко не новина. Головне підтвердження - те, що 2 роки тому з ним, на той момент 37-річним, було продовжено контракт. Зазвичай «Реал» прощається з футболістами набагато раніше - після 32-33 років. Бо така політика команди, де грають найкращі - і не грають ветерани, які пройшли свій пік. Навіть Рамос, легенда Мадриду, поїхав у 35, хоча ще міг виступати на досить пристойному рівні. А от Модрич грав аж до 39-и - дуже довго. Через це оновив багато рекордів. Це було б неможливо, якби не чудові стосунки Луки з Пересом - президентом клубу. Іспанський власник «Реала» неодноразово наголошував на величчі хорвата, на його важливості для команди та внеску тощо. Тож якщо б Модрич попросив про допомогу, Перес би не відмовив. Тим паче якщо б йшлось про щось велике, адже Флорентіно - одержимий масштабними проектами. Тут вам і збір зірок у Мадриді, і Суперліга…

Тому декілька років тому Модрич, втомившись дивитись, як «Тоттенгем» програє, попросив Переса про допомогу. І останній прийняв цей виклик, це дуже у його дусі - спробувати переписати історію. Але віддати «Тоттенгему» ЛЧ, авжеж, президент не міг: всі б одразу зрозуміли, що мала місце змова. Тож всі сили пішли на ЛЄ, а для цього першочергове завдання - затягнути туди «шпорів». Тому «Реал» мотивував «Астон Віллу» - головного конкурента «Тоттенгема» за 4-у позицію в АПЛ у минулому сезоні (лондонці відстали на 2 бали). Як? Пообіцяв посилити її склад наступного року. І не збрехав: посеред сезону Асенсіо, ексгравець «вершкових», вирішив переїхати з Парижу до Бірмінгему. Навіщо? Бо про це попросили Перес та Модрич - колишні роботодавець та партнер. До речі, Асенсіо колись казав добрі слова про Луку: претендував на його номер у команді, але озвучив, що хорват - «гідний власник десятки». Іспанець поважає ветерана - тому не міг йому відмовити. Так він опинився у «Астон Віллі» - як нагорода за те, що вона не пустила «Тоттенгем» до ЛЧ минулого сезону.

А ось у цьому «шпори» могли вилетіти, якби у чемпіонаті було більше сильних команд. Однак новачки не вивезли - і «Тоттенгем» останні 2-3 місяці спокійно готувався до фіналу ЛЄ. Пощастило? Наївна думка. Знову вплив «Реала». Ні, авжеж, виліт «Саутгемптона» та «Іпсвіча» - це цілком природно, але от «Лестер»… Станом на початок грудня команда мала 10 очок у 13-и турах, тож посідала 16-у позицію. Так, ризикувала вилетіти, але була у боротьбі. Однак того ж місяця вона звільнила свого тренера та призначила новим ван Ністелроя. Він вже був головним у «ПСВ» та набирав з нідерландцями в середньому по 2.2 бали за поєдинок, але прийшов до «Лестера» і провалився. Аж 17 поразок у 24 матчах АПЛ. В нього не вийшло. А точно саме не вийшло? Можливо, спеціаліст не старався навмисно. Коли він був гравцем, то виступав у складі «Реала». Ймовірно, в нього залишилися теплі почуття до клубу та особисто Переса. І коли останній попросив гарантувати «Тоттенгему» виживання, той погодився принести у жертву свою кар'єру.

Модрич керує Тоттенгемом

Коли тому потрібно було підсилення, то у Лондон відправився Бейл - і забив 11 голів у самій лише АПЛ за півроку. За 2 попередніх сезони у «Реалі» - тільки 10 у ЛЛ, після - лише 4 у лігах до самого кінця клубної кар'єри. Тобто Бейл вже «завершив», сидів на лаві запасних у Мадриді - йому не було цікаво грати у футбол. Тренери просили, президент вимагав - а йому було все одно. Однак раптом чогось з'являється варіант із «Тоттенгемом», і Гарет згадує, що він все ж таки футболіст. Чи то його підбив Модрич? Важко сказати, але можна припустити. Бо мадридський слід у Лондоні - факт. Чого тільки вартує Моурінью у якості головного тренера. Але давайте концентруватися на останніх подіях. Наприклад, на призначенні Постекоглу наставником команди. Чи має він зв'язок із Модричем? Ні. Чи казав щось про Луку публічно? Жодного разу. Але за нього все кажуть його дії…

У багатьох своїх інтерв'ю та коментарях протягом кар'єри Анге описував свій стиль: казав про домінування, контроль м'яча, гру з позицію сили, швидкий рух круглого тощо. Фіксуємо, що його улюблена манера - така. А що полюбляє Модрич? Коли його команда домінує та володіє м'ячем, а суперник бігає за ним; коли він та його партнери комбінують, тиснуть на опонентів після втрат. Не вірите? Можете самі пошукати ці цитати, їх багато в інтернеті. Тож збираємо це докупи: «Тоттенгем» виграв перший свій трофей за 17 років на чолі з тренером, який грає у футбол, котрий подобається Модричу найбільше. І ви скажете після цього, що Лука не впливав на призначення наставника? Це неможливо: збіг занадто шалений. Ні, хорват хотів не просто перемоги «Тоттенгема» у ЛЄ - він хотів, щоб команда виграла завдяки тому, що грає так, як любить Модрич. Бо Лука хотів цей титул для «шпорів», але більше - для своєї душі. Йому важливо було, щоб все було красиво. І він домігся свого.

Проект Суперліги та слабкі суперники

А що, якщо Перес пропонував створити Суперлігу не з метою заробити багато грошей? Давайте поступово. У 2021-му році Флорентіно виходить та заявляє, що теперішній формат клубних змагань застарів та можна отримувати більше грошей. І пропонує створити Суперлігу. І що робить? Представляє абсолютно сирий проект. Від поганої презентації до ідеї того, що ніхто не вилітає. Так би мовити «закритий клуб» для європейської еліти. Це просто не могло сподобатися фанатам. Перес - розумний дядько, а тут - абсолютно дурні реалізація та презентація ідеї. Чому? Бо він не хотів, щоб з ним погодились. Ба більше: він хотів, щоб об його проект витерли ноги. Для чого? Щоб УЄФА злякався втратити найкращі клуби - і у той же рік затвердив новий формат єврокубків із сезону 2024/25. Варіант змін вже був, але навряд на нього наважилися б без Переса та його Суперліги.

Новий формат єврокубків - інший. І головна його особливість для учасників ЛЄ полягає у тому, що нема потреби більше грати проти команд, які опускаються із ЛЧ. Бо ніхто не опускається: невдахи одразу вилітають. Менше клубів з ЛЧ - слабша ЛЄ. А якщо так, то і виграти її простіше. І «Тоттенгем» не дасть збрехати, бо у плей-оф грав з «АЗ» та «Буде-Глімт», найскладніший опонент на шляху до фіналу - «Айнтрахт», який розвалився після відходу Мармуша. І ще «Ман Юнайтед» у фіналі - також не найбільш складний варіант, погодьтесь. Можливо, найпростіша сітка для переможця турніру в історії. Завдяки чому? Завдяки проекту Суперліги. Завдяки Пересу. А Перес просто допомагав Модричу - на той момент одному з найкращих футболістів світу, який міг диктувати свої умови навіть президенту. Можливо, Лука погрожував, що піде, а Перес просто не міг втратити останнього володаря ЗМ у команді.

Вирішальний момент

І ось «Тоттенгем» у фіналі. І Модрич просто не міг дозволити, щоб щось пішло не за планом: занадто багато роботи було виконано. Йому були потрібні на полі ті, кому він міг довіряти. Одним з таких людей став Фелікс Цваєр - головний рефері поєдинку. Востаннє він працював на матчі «Реала» у 2023-му році - і тоді команда вибила «Ліверпуль» з ЛЧ (1:0). Того вечора рефері зафіксував 17 порушень правил у виконанні англійців і не показав жодної картки, навіть жовтої, футболістам іспанського колективу. Збіг? Важко повірити. Друга людина Луки у фіналі - Каземіро. Вони багато грали разом у центрі поля «Реала», круто ладнали, разом фотографувалися під час святкувань перемог - Модрич точно мав на нього вплив. І що маємо? Каземіро отримав оцінку 6.5 від Whoscored у фіналі ЛЄ - одну з найгірших у команді. До цього його середня у турнірі складала аж 7.18… Також просто пощастило, що єдиний колишній гравець «Реала» на полі виступив настільки погано?

Які ще вам потрібні аргументи? Якщо б таких збігів було 1, 2 чи навіть 3, то все можна було б списати на «планети стали в один ряд»… Однак їх набагато більше. І з багатьма фактами просто неможливо сперечатись. І це я ще не все став розписувати: можна було б згадати, наприклад, про те, що Модрич чомусь відмовив клубу з Саудівської Аравії раніше, та ще й підготував перемогу «Тоттенгема» до свого 13-річчя у «Реалі», а 13 - це число змін, трансформації, у Таро - «смерть», кінець старого циклу та початок нового, у Біблії - відступ від божого задума, у багатьох культурах воно уособлює щось страшне та здатне налякати. Це все про «Тоттенгем» та його перемогу у ЛЄ, тобто Лука навмисно «звів» команду та це число. Він геній, і не тільки на футбольному полі. «Шпори» переписали свою історію не завдяки крутій роботі у фіналі Постекоглу, не завдяки голу Джонсона, не завдяки провалу «МЮ» чи простому везінню - завдячуючи Модричу.

Лука пішов з «Тоттенгема» 13 років тому, але той залишився у його великому хорватському серці. Тому він і подарував команді та її фанатам ЛЧ. Тепер може спокійно піти…