Хрестик і нулики Патріка ван Леувена

18 травня у Першій лізі сталася та подія, на яку багато вболівальників чекали і вважали її неминучою. Керівництво «Металіста 1925» вирішило звільнити із посади головного тренера першої команди клубу 55-річного Патріка ван Леувена. Фахівець з Нідерландів протримався біля керма харківської команди менше одного сезону, будучи призначеним лишень у середині серпня минулого року. Очікувалося, що під керівництвом екс-коуча «Зорі» та «Шахтаря» «Металіст 1925» без особливих проблем повернеться до Прем'єр-ліги, але… Перед фінальним туром першості доля «жовто-синіх» ще абсолютно не вирішена, й існує висока ймовірність, що за право зіграти в наступному сезоні в УПЛ «Металісту 1925» доведеться грати стикові матчі із представником еліти. А їм може виявитися, наприклад, «Ворскла»…

Патріка ван Леувена кликали у «Металіст 1925» із одним завданням та метою - за сезон повернути команду до УПЛ, де інвестори отримали б можливість «перезавантажити» проект із самого початку та спробувати продемонструвати усю серйозність власних амбіцій та якості прийняття менеджерських рішень. Але у нідерландця практично одразу ж пішло все зовсім не так гладко, як хотілося б. Почалося все із болючого вильоту з Кубку України від «Вереса» (0:4), після чого були дві поспіль нічиї проти команд ЮКСА (0:0) та «Діназ» (2:2).

Надалі «Металіст 1925» так і не зумів досягти головного - стабільності в результатах. І це при тому, що керівництво клубу дозволило ван Леувену здійснити чимало вельми суттєвих для «жовто-синіх» та Першої ліги трансферів - наприклад, Владислава Калітвінцева, Ігоря Снурніцина, Раміка Гаджиєва, Івана Литвиненка, а також двох легіонерів з чемпіонату Албанії - Ерміра Рашиці та Крістіана Мба, на яких було витрачено сумарно півмільйона євро.

Очевидно, що на запрошення ван Леувена у «Металісті 1925» наважилися після аналізу успішної роботи фахівця в «Зорі». Там у нідерландця загалом також, на перший погляд, була досить хаотична робота із кадрами, але на фініші сезону луганчани виявилися третіми у турнірній таблиці УПЛ-2022/23, пропустивши вперед тільки «Шахтар» (відпустили на 8 очок) та «Дніпро-1» (3 очки), натомість обігнавши «Динамо» (на 4 пункти). Тоді команду ван Леувена в УПЛ характеризували як одну із найбільш структурованих, злагоджених та зрозумілих. Патрік зумів вибудувати дуже хороший колектив, де кожен футболіст відмінно взаємодіяв із рештою членів команди, нехай тренерський штаб і не робив акцентів на контролі м'яча та грі з позиції сили.

Останній фактор багато в чому зіграв із ван Леувеном згодом злий жарт у «Шахтарі», коли нідерландець спробував перенести усе найкраще, що у нього було в «Зорі» у нову команду, але не знайшов порозуміння з ключовими виконавцями «гірників» - наприклад, Георгієм Судаковим, котрий дуже різко висловився щодо Патріка після його відставки та приходу до клубу Маріно Пушича.

Невдача у «Шахтарі» загалом не надто й підмочила репутацію ван Леувена на українському ринку, який знайомий із нідерландцем із вже дуже далекого 2006-го. Тоді Патрік прибув до нашої країни із рідних Нідерландів, аби стати помічником земляка Хенка ван Стеї в академії «Шахтаря». Через два роки, коли його екс-керівник покинув Донецьк, ван Леувен став керівником усього молодіжного сектору «Шахтаря», залишаючись на посаді протягом семи років, перш ніж він сам вирішив перебратися до Казахстану, де йому запропонували стати спортивним директором «Кайрата».

По суті, практично уся професійна кар'єра ван Леувена нерозривно пов'язана із Україною. Поза нашою країною Патрік попрацював лишень на старті у «Феєнорді», а також у «Кайраті» та «Маккабі» Тель-Авів. Останній Патрік приводив до перемог у Кубку та Суперкубку Ізраїлю, але у 2022-му погодився повернутися до України, вочевидь, не маючи більш привабливих варіантів.

Після гарних результатів у «Зорі» та невдачі у «Шахтарі» ван Леувен десять місяців залишався поза футболом, перш ніж працевлаштувався у «Металісті 1925». Немає сумнівів, що це сталося завдяки лобіюванню інтересів нідерландця перед керівництвом харківського клубу, якому, вочевидь, були пред'явлені успіхи Патріка в Ізраїлі, а також його комплексна робота із «Зорею», яка тоді здивувала багатьох.

Найголовніше, що ван Леувен отримав у «Металісті 1925» - це доступ до ресурсів. Навіть під Першу лігу клуб купував нових футболістів за реальні гроші, а не задовольнявся, як більшість інших, виключно орендами чи вільними агентами. Для тренера та агентів, які представляють його інтереси, подібна опція виглядала вкрай привабливою, але їй потрібно було відповідати у аспекті спортивних результатів.

А ось тут у Патріка не склалося. Говорячи простіше, після «хрестика» у «Зорі» у ван Леувена намалювалися одразу два «нулики» у «Шахтарі» та «Металісті 1925», внаслідок чого з обох цих клубів нідерландця достроково «попросили».

Із ван Леувеном «Металіст 1925» був найкращою командою Першої ліги за долею володіння м'ячем (у середньому за матч - 57,6%), виконував найбільше передач, навісів, мав найкращу статистику в дивізіоні за кількістю обведень та дотиків м'яча в штрафному суперника, але… Комусь може здатися це парадоксальним, проте беззаперечним чемпіоном Першої ліги став зовсім не «Металіст 1925», а «Епіцентр», футболісти якого виявились значно ефективнішими, аніж харків'яни.

Очевидною авантюрою з боку керівництва виявилася готовність піти на поводу у побажань головного тренера та провести масштабну кадрову революцію у першій команді. Так, без певних змін після вильоту з УПЛ було не обійтися, але 22 нові гравці за сезон - чи це не перебір? По суті, ван Леувену набрали новачків на дві повноцінні команди, внаслідок чого у Патріка у підпорядкуванні виявилося практично стільки ж футболістів різного рівня, віку, кондицій та здібностей, як у Енцо Марески у «Челсі». А перебір футболістів, як відомо, є не меншою проблемою, аніж недобір. І вирішити це завдання позитивно ван Леувену не вдалося.

В певний момент стало очевидним, що у «Металісті 1925» є перекоси за позиціями. Наприклад, у центрі поля тренерський штаб міг розраховувати на Калітвінцева, Юрченка, Чурка, Нагнойного, Гаджиєва, Рашицю, Арі Моуру та деяких інших, тоді як у нападі очевидного лідера та топ-виконавця так і не було. Олексія Сидорова відпустили в оренду у «Колос», Андрій Борячук в черговий раз не виправдав очікувань, так само як і навіщось орендований у «Зорі» Владислав Бугай, а 25-річний нігерієць Крістіан Мба, котрий прийшов із чемпіонату Албанії, й зовсім поки що виключно розчаровує, не маючи на своєму рахунку жодного забитого м'яча у семи матчах (531 хвилину) Першої ліги за середньої ефективності дій на полі у 34%. А за африканця «Металіст 1925» заплатив 200 тисяч євро - четвертий за сумою трансфер у Першій лізі цього сезону (після Крупського, Салюка та Рашиці, котрі також були підписані «жовто-синіми»).

Якщо спиратися на дані Transfermarkt, то «Металіст 1925» в поточному сезоні витратив на нових футболістів 2,62 мільйони євро. Тільки харків'яни та «Минай» витрачали живі гроші на придбання нових гравців, та й то у закарпатців йдеться тільки про одного виконавця - Гунічева з «Олександрії», за якого було віддано 120 тисяч євро. І при цьому 50 очок у турнірній таблиці за тур до фінішу і беззаперечне чемпіонство здобув зовсім не «Металіст 1925», а «Епіцентр» із Сергієм Нагорняком на чолі.

Робота у «Металісті 1925» була для Патріка ван Леувена можливістю довести всім в українському футболі, що невдача із «Шахтарем» виявилася для нідерландця безглуздою випадковістю, і насправді він здатний та готовий до гучних здобутків. Якби із «жовто-синіми» у Патріка вийшло, то можна було б казати, що босам «Шахтаря» просто не вистачило витримки, якою згодом виявилося аж із лишком на Маріно Пушича, і що в донецькій команді ван Леувен зіткнувся із вороже настроєними проти його ідей виконавцями, через що й зазнав фіаско. Але… Очевидно, працювати в умовах, коли в тебе в достатку кадрових та фінансових можливостей, а також апріорі найкращий склад у дивізіоні, також треба вміти, і це зовсім не так вже й просто, як здається.

З колективами, від яких ніхто й нічого особливо не вимагав, і в яких немає тиску, ван Леувен, вірогідно, здатний добиватися певних результатів, хоч мова і не йде про підкорення ключових вершин. Робота із «Зорею» це загалом довела. Але для того, аби замахуватися на щось більше нідерландцю, вочевидь, не вистачає чи то кваліфікації, чи то ментальності, чи то вміння правильно комунікувати із командою. Можливо навіть і всього цього у сукупності. Хоча навряд чи пошук причин невдач ван Леувена із «Шахтарем» та «Металістом 1925» нині взагалі доцільний, оскільки є відчуття, що цього наставника в українському футболі ми вже навряд чи побачимо - після двох «нуликів» це цілком логічно.