Схилимо голови. Любив футбол, тварин, залізницю, поліг за Україну 19-річним

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Єгора Муху, який підтримував рівненський «Верес», збирався піти батьківсьми стопами і стати залізничником, але з початком повномасштабної війни, 18-річним пішов на фронт. Загинув хлопець рівно два роки тому, 20 травня 2023 року під Бахмутом.

Життєвий шлях

Єгор Муха народився 18 січня 2004 року в Рівному, в багатодітній родині залізничників, мав старшу сестру і двох молодших братів. Навчався хлопець у міських школах №1 та №26, а також завершив навчання на Рівненській дитячій залізниці. Після цього Єгор здобував фах помічника машиніста тепловоза та електровоза в Козятинському міжрегіональному ВПУ залізничного транспорту.

Маленьким хлопчиком Єгор мріяв стати ветеринаром, як його дідусь, якого він дуже поважав і любив. І хоч ветеринаром не став, Єгор рятував і лікував поранених тварин, зокрема птахів, захоплювався орнітологією. Також він брав участь в екоакціях із прибирання парків від побутового сміття, одного разу сам провів збір побутових відходів на Пагорбі Слави.

Єгор любив читати історичні романи та детективи, улюбленою книгою була «Степовий Вовк» Германа Ґессе.

Слід у спорті

З дитинства хлопець захоплювався футболом і тому дуже зрадів, коли потрапив у 2013-му до складу юнацької команди «Вереса».

На фанатському секторі Єгор вперше опинився 16-річним, але слова «фанат» не любив. Єгор був більше однодумцем і шанувальником місцевого футбольного клубу. За спогадами одноклубників, до колективу «Rivne Red-Black» приєднався тому, що на той час там вже були двоє його максимально колоритних друзів - «Лівша» та «Омерика». Сам Муха мав прізвисько Green.

Портал «Трибуна героїв» згадує історію з одного виїзду до дружнього руху рівнян. «Збираємося на залізничному вокзалі, заходимо у потяг, і тут Єгора понесло. Ми здогадувалися, що він цікавиться потягами, але щоб настільки. З цікавістю слухали три години про різні моделі та відмінності тепловозів. Він знав більше, ніж провідник. Згодом хотіли вломитися до машиніста, щоб Єгор усім виїжджаючим показав, як треба рушати. Обійшлося без сутичок з працівниками колій, але на одній з зупинок він одягнув манішку машиніста і майже потрапив до кабіни».

У дорослішому віці Єгор почав активно займатися різними видами спорту, скажімо, велоспортом, зокрема трюками на BMX. Юнак любив природу, походи в гори, разом із друзями пройшов Боржавський хребет.

Бойовий досвід

За спогадами рідних, у день початку повномасштабної війни Єгора раніше відпустили додому. Він лише місяць до цього відсвяткував 18-річчя, але одразу сказав близьким, що планує вступати до війська. Говорив, що повинен захищати родину і просто не зможе переховуватися по підвалах. Організувавши виїзд мами та двох молодших братів у Болгарію, завдяки сприянню клубу «Верес» з четвертого дня повномасштабного вторгнення Єгор вже був в армії.

Спершу хлопець служив на кордоні, там став командиром відділення. Але весь цей час Єгор прагнув перевестися до іншої частини, аби брати участь у бойових діях. Постійно підтримував фізичну форму та готувався до переводу, який відбувся лише з четвертого разу. «Ґрін» вступив до батальйону «Вовки Да Вінчі», підрозділу «Дике Поле». Він захоплювався легендарним командиром Дмитром «Да Вінчі» Коцюбайлом та встиг послужити під його командуванням.

За сумлінне виконання службових обовʼязків та зразкову військову дисципліну Єгор Муха був нагороджений грамотами. За дуже короткий час «Ґрін» став командиром відділення. Єгор пройшов курси із запуску і керуванню БПЛА, отримав водійське посвідчення, щоб бути максимально ефективним.

Перше поранення юнак отримав ще 30 березня 2023-го, але навіть у такому стані зміг витягти на собі пораненого побратима, врятувавши йому життя. У шпиталі пробув лише три дні, розуміючи, що потрібен побратимам і не час відлежуватися.

Побратими розповідають, що «Ґрін» ніколи не кидав своїх. На одному з виїздів, в прямому зіткненні з «вагнерами» його група прийняла активний бій. Під час бою ворог закинув гранату прямо під ноги, але Єгор не розгубився та застрибнув корпусом на окоп. Від вибуху отримав важкі поранення його побратим. Тоді Єгор швидко накидав кацапам гранат та почав відтягувати побратима по траншеї протяжністю півкілометра, врятувавши йому життя.

Загибель

Мама полеглого воїна згадує, що 19 травня 2023-го гуляла біля стадіону «Авангард» з його меншими братами, домовлялися згодом всім разом піти на матч «Вересу». Але через день Єгор Муха загинув при виконанні бойового завдання в районі селища Хромове поблизу Бахмута на Донеччині.

Поховали Єгора 29 травня 2023 року на кладовищі «Нове» в Рівному.