Богдан БОЙЧУК: «Всі наші сподівання зруйнував прикрий пенальті»

У чемпіонській групі Першої ліги відбувся матч «Металіста 1925» та «Буковини». Харківський клуб здобув перемогу з рахунком 2:1. Вінгер «Буковини» Богдан Бойчук поділився враженнями про матч із «Металістом 1925», а також розповів про підготовку команди до майбутніх матчів із СК «Полтава» та київським «Динамо».

- Богдане, як прокоментуєш гру з «Металістом 1925»? Чому, на твою думку, не вдалося витиснути хоча б нічию у цьому матчі?

- Мені здається, що у першому таймі ми грали якось нервово, відчувалась напруга. Нам багато що не вдавалося, ми відійшли від того плану на гру, який готували і який планували втілити на полі. Чесно кажучи, демонстрували якийсь незрозумілий футбол. У другому таймі нам вдалося переламати хід поєдинку. Після голу у ворота «Металіста 1925» мені здалося, що ми зможемо забити ще і витиснути перемогу. Але всі наші сподівання зруйнував прикрий пенальті, який, я вважаю, не повинен був взагалі призначатися. Це нас трохи надломило. Нам потрібно одразу вмикатися у гру, не відкладати все «на потім».

- У матчі з «Металістом 1925» тобі довелося вступати у гру по перерві. Як ти фізично почуваєшся після цих 45 хвилин на полі?

- Фізично добре себе почуваю. У мене було незначне ушкодження, але все добре. Уже можу грати більше, ніж один тайм.

- На жаль, «Буковина» знову пропустила внаслідок голу у власні ворота. Автогол Буська став загалом шостим у поточному сезоні. В чому така аномалія, на твою думку, та як команда підтримала Андрія?

- У тому епізоді склалася прикра ситуація - м'яч після прострілу влучив у ногу Андрію і влетів у ворота. Він не винен у тому моменті, тому ми і не акцентували особливу увагу на цьому. Так, дійсно, вже шостий автогол у сезоні. Чесно кажучи, не знаю як на це реагувати. Напевно, треба частіше до церкви ходити, як казав Михайло Кополовець.

- Попереду - важливий матч з «Полтавою». Враховуючи те, що з «Металістом 1925» не вдалося набрати очки, наскільки важливо перемогти у домашній грі?

- Для нас кожен матч надзвичайно важливий. Кожна гра - це як фінал. Неважливо, з ким ми граємо далі, нам потрібно налаштовуватися лише на перемогу. Добре, що наступний поєдинок - домашній. Нам набагато легше грати, коли відчуваємо підтримку рідних трибун. Ми по-справжньому заряджаємося цією енергією, яку дають нам наші вболівальники. Коли ми відчуємо їхню підтримку, то ноги самі несуть тебе вперед навіть тоді, коли вже, здавалося б, немає сил. Чесно кажучи, словами важко передати наскільки це для нас всіх важливо. Ми граємо саме для наших вболівальників і дуже хочемо їх потішити перемогами у наступних матчах. Сподіваюсь, що нам це вдасться зробити вже цієї суботи. Потрібно перемагати «Полтаву» і з хорошим настроєм готуватися до гри з «Динамо».

- Напевно, команда вже дуже очікує на історичний матч півфіналу Кубка України проти київського «Динамо»?

- Звичайно ж, як можна не очікувати такий матч і не думати про нього? Якщо серйозно, то зараз всі наші думки насамперед спрямовані на прийдешній поєдинок з СК «Полтава», а про «Динамо» вже будемо думати після цієї гри в чемпіонаті.