Імад АШУР: «Скільки порушень не поставили? У мене все вирує, багато емоцій»

Головний тренер «Полісся» Імад Ашур дав прес-конференцію після перемоги над «Ворсклою» (2:0) у матчі 24-го туру УПЛ.

- Пане Імаде, традиційно - ваше коротке резюме по матчу.

- Ми виграли. Задоволені, що хлопці довели гру до переможного результату. Коротко.

- Команда, яка перебуває у верхній частині турнірної таблиці, сьогодні показала, що рухається, але процент реалізації гольових моментів невисокий. А в другому таймі взагалі ніби сіли на свої ворота. В чому причина?

- Тобто, чому ми не забиваємо моменти, які створюємо, так? Ну, мабуть, тому що не влучили у ворота. Я ж не можу підійти до гравця, який бив і намагався забити, і сказати: чому ти не забив? Не забив, тому що такий момент стався - не забив.

А чому не створювали більше нагод, наприклад, у другому таймі? Є певна стратегія. Не тільки гри, а і матчів, які в нас залишилися в цьому чемпіонаті. Ми іноді маємо відповідати цій стратегії - тому, що ми хочемо зробити. Розуміти поле, на якому граємо, наші кондиції і речі, на які ми не можемо вплинути. А сьогодні таких речей було чимало. Я всім нутром намагаюся їх не коментувати. Але, чесно кажучи, вже набридло.

Чому ми не створювали багато моментів у другому таймі? Передивіться гру. Передивіться рішення певні. Я вірю в запеклу боротьбу на полі, але тільки коли вона чесна.

- Вітаю з перемогою. Які у вас, на вашу думку, шанси зачепитися за єврокубки? І другий тайм більше нагадував гру команди, яка зберігає результат, були футбольні хитрощі. Ви завжди, як мені здавалося, виступали проти затягування часу. Чи не відчуваєте зараз сором за команду, що намагалися тягнути час, були провокації?

- Провокацій з чийого боку? Наведіть конкретний приклад. Ну от, був фол. Поставили. Але гравець суперника лізе до нашого гравця. Наш гравець відповідає - і це виглядає, ніби наш провокує. Було порушення - фол поставили. Що ще треба? Скільки порушень сьогодні не поставили, наприклад, проти нас? Давайте ми це зараз почнемо розбирати і підемо в якісь дебрі.

Мені не соромно за гру гравців. Тому що їм треба адаптуватися до того, що відбувається на полі. А коли на полі відбувається те, що відбувається - ми маємо зробити все, щоб досягти результату. Тому, якщо треба грати чесно - значить, будемо грати чесно. Якщо треба грати агресивно - значить, будемо грати агресивно. І ми витрачаємо на це зусилля, емоції. Замість того, щоб витрачати їх на гру - витрачаємо на ось ці моменти, на які не треба витрачати себе. Це дуже дратує. Кажу відверто.

Тому ми адаптуємося до того, що відбувається - в контексті матчу, чемпіонату, стратегії, решти матчів. Мені це не подобається. Але це реальність, у якій нам доводиться жити. Ми не в утопії, на жаль. І мені теж це треба визнавати і приймати.

І після кожної такої гри, де я маю радіти, наприклад, за результат - я не можу. Бо в мене зараз всередині… кипить. Бо занадто багато емоцій інвестується не в ті речі, у які має інвестуватися. Але треба прийняти - так само, як і те, що попри складні моменти на полі, свої моменти ми реалізували. Суперник - ні. У нас було ще більше моментів. Є результат.