Схилимо голови. Багатодітний батько, фанат і хронікер Карпат

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Тараса Чучмана, багатодітного батька, великого любителя футболу, фаната львівських «Карпат» і збірної України, автора унікального відео-контенту, айтівця, який поліг два роки тому, 4 квітня 2023-го під Мар'їнкою на Донеччині.

Тарас був унікальною, всесторонньо розвиненою і в різних напрямах обдарованою людиною з прекрасним почуттям гумору і унікальним вмінням викристалізовувати серед бурхливого інформаційного потоку найголовніше. Багатогранність таланту вочевидь стала б у нагоді і була б корисною в час війни і в тилу. Але Чучман вирішив, що в таку історичну мить має брати до рук зброю і боронити Україну саме на полі бою. Немов наслідуючи слова, авторство яких належить «Братам Гадюкіним» і які лунають з фанатської трибуни «Карпат»: «А ми ся подивим, як потреба стане, хто полізе в льох, а хто під кулі піде». Він загинув 40-річним, залишивши по собі найтепліші і найприємніші спогади людей з різних куточків світу.

Життєвий шлях

Тарас Чучман народився 4 липня 1982-го у Львові, закінчив коледж «Захiдноукраїнський колегiум» за спеціальністю «Правознавство» й музичну школу, грав на цимбалах.

Тарас займався фотографією та створенням відео, але найперше був висококваліфікованим спеціалістом в галузі IT. Працював у компанії SoftServe на посаді Senior E-learning Developer, у команді, що створює навчальні матеріали у електронному форматі. Завдяки його професіоналізму і зусиллям було відзнято й створено сотні успішних навчальних курсів та відеоматеріалів. Будучи людиною надзвичайно доброю до всього живого, крім москалів, професійну діяльність Чучман спрямовував зокрема на благодійність - займався збором коштів для потреб дітей з онкологічними захворюваннями та безпритульних тварин.

Слід у спорті

З юних років Тарас грав у футбол і цікавився грою як уболівальник. Найбільша любов чоловіка - рідні «Карпати» і національна збірна України, за яку Чучман здійснив десятки виїздів різними містами нашої держави і за кордон. А взагалі вболівати за «Карпати» Тарас почав з 1997-го, коли вперше потрапив на стадіон «Україна». З 2005-го підтримував команду на фанатському секторі на домашніх і виїзних матчах. Чоловік був частиною «Автофанів Карпат».

У фанатському русі Тарас розкрив та розвинув свій талант фотографа. Кожен активний вболівальник «Карпат» бодай раз бачив його відео, присвячені історії львівського клубу, а також ролики з акцій ультрас. Можна сміливо сказати, що ніякі відеороботи не ілюструють історію «Карпат» часів Петра Димінського, ніж відео Чучмана. Зрештою, не лише «Карпат». Кожен виїзд за збірну Тарас теж підсумовував атмосферними відеороликами, сповненими відчуття нерву події, любов'ю до України, доброю іронією та якісним гумором. Чого вартий лише цей спогад з назвою Виїзд.by, про емоційну поїздку наших фанатів у 2015-му в білорусь. Поїздку, яка завершилася арештами, та цікавими подіями в супроводі бацькових кегебістів відразу після перетину українського кордону і вздовж усієї дороги до стадіону в Борисові.

Чучман - постійний учасник турнірів «Єврофан», які до повномасштабної війни проводилися у Львові та збирали вболівальників з багатьох країн. На згадку про них теж залишились відео-спогади з тих днів, відзняті та змонтовані Тарасом. Завдяки цим відео чоловіка знали далеко за межами України. Взагалі, радимо переглянути роботи Тараса на його особистому Youtube-каналі taraskarpaty. Повірте, там є що подивитися, поностальгувати, посміятися і, на жаль, поплакати теж.

Бойовий досвід і загибель

У творчому доробку Чучмана є не лише спортивні кліпи. Будучи людиною з активною життєвою позицією, Тарас регулярно презентував роботи «на злобу дня». Одна з них, з назвою «Повсталий степ» презентована в липні 2016-го - без сумніву, один з найкращих відеороликів на тему сучасної війни.

Відкривається цей уже легендарний відеоролик віршем поета з Кривого Рогу Максима Степового якраз із назвою «Повсталий степ». Поезія ця присвячена головному отаманові Холодного яру Костеві Блакитному. І в ній є слова, які певною мірою можна вважати ще одним епіграфом до життя Тараса Чучмана, своєрідним підсумком його життя:

Громом вдарив долі постріл:
«Брати, прощавайте.
Як до волі доживете,
Від мене вітайте»

З перших днів повномасштабної війни Тарас вступив до лав 2-ої окремої Галицької бригади Національної гвардії України, взявши позивний «Фанат». Чоловік свідомо пішов на передову і хотів бути там корисним. У зоні бойових дій був оператором дронів.

Тарас Чучман загинув 4 квітня 2023-го внаслідок ворожого артилерійського обстрілу неподалік Мар'їнки на Донеччині.

Родина

В Тараса була надзвичайна сім'я. «20 років ми сім'я. Ще більше разом. Здається, вперше святкуємо окремо. Їдем далі», - підписав Тарас сповнений любові ролик до ювілею сімейного життя з дружиною Оксаною 7 вересня 2022-го, знаходячись у зоні бойових дій. Чучмани були дуже щасливі разом. Тарас і Оксана виховували трьох дітей. Старший син Павло народився в 2003-му, в 2008 та 2009-му - доньки Ярина і Анна.

Будучи людиною надзвичайно товариською, Тарас любив відпочивати найперше в колі сім'ї, а найбільше полюбляв їздити з родиною в близькі серцю Карпати, підкорив з десяток вершин.

Вшанування

Похований Тарас Чучман на Марсовому полі у Львові, яке з початком повномасштабної війни стало частиною Личаківського цвинтара і слугує місцем для поховань новітніх героїв. У лютому 2024-го на будівлі школи, в якій навчався Тарас, відкрито меморіальну дошку на честь воїна. В цій же школі навчається молодша донька героя Анна Чучман.