Тухель і компанія: чому німецькі тренери стають більш затребуваними

16 жовтня 2024 року стало історичним днем ​​як для англійського, так і для німецького футболу. Того дня Томаса Тухеля було призначено головним тренером збірної Англії. Після невдалого перебування в «Баварії», фахівець, можливо, не думав про те, наскільки важливим є його призначення для німецького футболу, а просто був вдячний за ще один шанс продемонструвати свою майстерність на найвищому рівні. Однак той факт, що німець поведе «левів» на чемпіонат світу 2026 року, є історичним.

Кілька десятків років тому це було б немислимо - і не лише через спортивні чи політичні причини. До 2010-х років успішні німецькі тренери, які мали бажання попрацювати за кордоном, або виїжджали до сусідніх країн, або, можливо, до Іспанії. Юпп Хайнкес виграв Лігу чемпіонів із «Реалом» у 1998 році, але він був винятком. Однак повага до німецьких фахівців за межами Бундесліги суттєво зросла за останні 15 років, і, звичайно, це багато в чому пов'язано з Юргеном Клоппом.

З того часу, як харизматичний тренер приєднався до «Ліверпуля» у 2015 році та розбудив сплячого гіганта, як він зробив це у дортмундській «Боруссії», двері для інших німців відчинилися у всі топ-чемпіонати. І, що найцікавіше, багато хто з них працював або працює в Англії. На даний момент у перших двох дивізіонах чемпіонату Англії працюють 4 тренери, рідною мовою яких є німецька.

Фабіан Хюрцелер проробив колосальну роботу, змінивши Роберто Де Дзербі в «Брайтоні», в той час як австрієць Олівер Гласнер досягає нових висот у «Крістал Пелас», а Деніел Фарке, який очолює «Лідс», перебуває на шляху до виходу в Прем'єр-лігу вдруге після того, як зробив це з «Норвічем» 2019 року. Є також Денні Рель, наставник «Шеффілд Венсдей», який раніше входив до тренерського штабу Ганса-Дітера Фліка у збірній Німеччини.

«Коли ми говоримо про вплив одного конкретного німецького тренера в Англії, то ми повинні назвати Юргена Клоппа, який через свої особливі особисті навички, включаючи навички спілкування, риторику та футбольний інтелект, став свого роду першопроходцем», - сказав Еріх Рутемеллер, колишній тренер, який займався німецькою тренерською освітою в умовах реформ на початку 2000-х років після провальної кампанії Німеччини на Євро-2000.

Серед багатьох інших, Рутемеллер навчав Клоппа та Тухеля, коли вони прагнули отримати найвищу тренерську ліцензію в Німеччині. Він досить часто наголошує на важливості освітньої системи: «Одразу після Другої світової війни ми почали впроваджувати систему тренерської освіти. Зепп Хербергер провів перший семінар для викладачів футболу в 1948 році, тому досить цікаво, як довго триває цей розвиток. Ми, безперечно, були першими в Європі з цією ідеєю», - сказав Рутемеллер.

Німецький футбольний союз приділяє велику увагу підготовці молодих фахівців. На курсах тренерів-початківців готують до того, з чим вони зіткнуться на полі та за його межами, включаючи широку медійну підготовку та вправи з публічних виступів. Однак самі семінари в класі не є гарантією успіху. Важливо також те, як молоді фахівці проявлятимуть себе у роботі. Аналітик Стівен Рассел, який співпрацює з «Манчестер Юнайтед», зазначає, що в Німеччині дуже важлива робота з молодіжними командами, яку в інших країнах недооцінюють.

Німецькі тренери мають можливість розвиватися у молодіжних командах, а клуби розглядають цих фахівців як серйозних кандидатів. Фарке та Давід Вагнер розвивали свою майстерність із резервними командами дортмундської «Боруссії», знаючи, що за ними спостерігають клуби першого та другого дивізіонів як удома, так і за кордоном. Резервні склади зазвичай формуються як команди U21 або U23, інтегровані в лігову піраміду в Німеччині, а резервні команди клубів Бундесліги зазвичай змагаються у третьому чи четвертому дивізіоні. Якщо тренери успішно працюватимуть з цими командами, їх помітять та оцінять.

Завдяки хорошій системі освіти, у Німеччині необов'язково бути футболістом, щоб стати тренером. Культурне зрушення в німецькому футболі спричинило зростання кількості тренерів з не надто вражаючою ігровою кар'єрою або, в деяких випадках, взагалі без ігрової кар'єри. Юліан Нагельсманн очолив «Гоффенхайм» у 28 років. Він був досить відомим роботою у молодіжному футболі, але не користувався повагою у широкої публіки, оскільки його ігрова кар'єра закінчилася, коли він виступав у другій команді «Аугсбурга» у шостому дивізіоні Німеччини. Йому тоді було трохи більше 20-ти років. Нині він - головний тренер головної команди країни. А трапляються випадки (багато випадків, якщо чесно), коли досвідчені футболісти з великою кар'єрою провалюються у тренерській роботі.

Звичайно, факт наявності хорошого імені або хороших зв'язків, як і раніше, відіграє роль. Як приклад, останні перспективні тренери, які з'явилися в Бундеслізі, - це Діно Топпмеллер та Себастьян Хенесс. Вони не грали в еліті німецького футболу, але все ж таки були непоганими футболістами, і є власниками відомих прізвищ. Діно - син добре відомого в Бундеслізі тренера Клауса Топпмеллера, а Себастьян - син екс-наставника «Герти» Дітера Хенесса та племінник почесного президента «Баварії» Улі Хенесса. Тим не менш, цим двом потрібно було проявити себе в складній тренерській роботі, і вони це зробили.

Діно та Себастьян можуть очолити нове покоління німецьких тренерів разом із Нагельсманном, якому, незважаючи на його вже вражаюче резюме, лише 37 років. Головний тренер «Айнтрахту» Топпмеллер та наставник «Штутгарту» Хенесс вже були пов'язані з різними клубами. Про останнього говорили як про потенційного наступника Хабі Алонсо у «Баєрі», але він продовжив контракт зі «Штутгартом» до 2028 року. Цілком можливо, що всі троє в майбутньому опиняться за кордоном і працюватимуть у топових чи амбітних клубах. З урахуванням того, що все більше німецьких тренерів переходять до закордонних ліг, цілком імовірно, що в найближчому майбутньому ми побачимо більше послідовників Тухеля та Клоппа.

Сергій ЗАВАЛКО, за матеріалами ESPN