Відставкою Мотти та запрошенням Тудора Ювентус загнав себе в кут

Перед початком цього сезону «Ювентус» демонстративно відмовився від послуг Макса Аллегрі. Колишнього наставника «б'янконеррі», з ім'ям якого були пов'язані останні вагомі успіхи команди, у середині травня минулого року гучно було відправлено у відставку відразу після переможного фіналу Кубка Італії (туринці мінімально здолали «Аталанту»).

У тому кубковому фіналі Аллегрі влаштував справжню істерику. І на адресу четвертого рефері, за що отримав червону картку, і на адресу одного із журналістів. Відразу після фінального свистка «Ювентус» повідомив про розірвання контракту з 56-річним наставником. Мовляв, поведінка Аллегрі «не сумісна з цінностями «Ювентуса».

Хоча, якщо ту однозначну ситуацію спробувати розглянути під «мікроскопом», вона виявиться не такою вже й однозначною. Точніше, вона взагалі виявиться неоднозначною.

Друге за ліком пришестя Массиміліано в Турін виявилося за ранжиром зовсім не таким, як перше. З 2014-го по 2019-й рік Аллегрі на чолі «Юве» виграв п'ять чемпіонських титулів та три Кубки Італії. І двічі під його керівництвом команда грала у фіналі Ліги чемпіонів.

Але другий раз ступивши в ту саму річку (алленаторе очолював «стару синьйору» з 2021 року), Аллегрі в підсумку прогадав. Мало того, що йому не вдалося хоча б раз виграти скудетто (якраз перемога у фіналі Кубка країни над «Аталантою» - єдиний його трофей за цей час), так ще й не склалися стосунки з клубним керівництвом.

Не склалися настільки, що Макс, за чутками, шукав найменшого приводу, щоб піти передчасно. І не просто піти, а щоби його «пішли», при цьому виплативши неустойку.

Не миттям, так катанням, проте досвідчений тренер свого досяг: і залишив місце, де йому вже давно некомфортно, і гроші, що належать за контрактом від бувалого у бувальцях суперклубу, теж справно отримав.

Здавалося б, що ситуація «з душком» мала хоча б чомусь навчити «Ювентус». Так-так, той самий «Ювентус», якому палець у рот не клади - залишишся як мінімум без пальця.

Проте останніми роками італійський гегемон явно втратив хватку. І підтвердженням цієї «втрати» може бути не лише ситуація з відставкою/відходом Аллегрі, а й із призначенням/відставкою наступного тренера.

Однак, перш ніж рапортувати про черговий провал туринського менеджменту, варто кілька слів сказати про «перезавантаження» цього самого менеджменту.

***

Наприкінці 2022-го - на початку 2023 року в «Ювентусі» відбулася справжня кадрова революція. Практично всі бонзи клубу, починаючи з Андреа Аньєллі й закінчуючи Павелом Недведом, пішли у відставку.

На зміну їм прийшли амбітні, але не дуже просунуті у футбольній кухні товариші. До речі, Массіміліано Аллегрі мав намір теж піти у відставку. На знак солідарності з Аньєллі. Однак, нове керівництво клубу в особі Мауріціо Сканавіно (генеральний менеджер) не прийняло відставку Макса. Як пізніше виявилося, даремно.

Воно ж, нове керівництво, цього разу в особі спортивного директора Крістіано Джунтолі, ангажувало нового наставника - Тьяго Мотту: перспективного тренера, який минулого сезону вивів скромну «Болонью» до Ліги чемпіонів.

Проте вже перед підписанням Мотти на посаду в «Юве» багато фахівців відгукувалися скептично. Мовляв, одна річ - тренувати андердог, і зовсім інша - фаворита.

Однак нові боси «Юве» радісно потирали руки від угоди, заявляючи, що саме цей тренер їм потрібен для побудови абсолютно іншого, нового проекту. Довгограючого проекту, і задля досягнення мети вони, боси, тобто, готові жертвувати миттєвим результатом.

Як виявилось, не готові жертвувати. Після воістину чорної смуги «Ювентуса» - вильоту в Лізі чемпіонів від скромного ПСВ, а в Кубку Італії - від ще скромнішого «Емполі», в серії А турінці два останні матчі програли з гнітючим рахунком 0:7 (чотири м'ячі пропустили від «Аталанти», ще три - від «Фіорентини»), і Тьяго Мотту було звільнено.

Причому, що цікаво, тренер дізнався про свою відставку по телефону, перебуваючи на відпочинку з сім'єю.

Якщо говорити про конкретний випадок, то відставка Мотти була вирішена наперед. Подейкують, що після поразки від «Фіорентини» Джунтолі, який зробив усе, що від нього залежить, щоб саме цей тренер і очолив «б'янконеррі», у присутності Сканавіно заявив Мотті, що «мені соромно, що я тебе вибрав».

Як би там не було, але особисто мені дуже важко уявити подібну ситуацію при Аньєллі та Недведу. І відставку в подібному ключі складно уявити, але ще складніше уявити витік інформації. Як таке взагалі могло статися - не збагну.

І в даному випадку якось підсвідомо хочеться співпереживати вже колишньому керманичеві «Юве». Особисто мені він бачиться дуже непоганим тренером, просто йому справді забракло часу, щоб реалізувати потенціал. Та й травми основної обойми гравців протягом сезону його реально дістали.

Хоча, звичайно, Мотта теж далеко не безгрішний. Проте місцями у виконанні його підопічних «моттабол» уже було видно. Та й від зони Ліги чемпіонів «стара синьйора» на момент його відставки перебувала на відстані лише одного бала.

Я більш ніж впевнений, що вже в новому сезоні Тьяго Мотта знову опиниться на коні. Він знову буде затребуваний у серії А. А ось чи знайде нову роботу у разі чого Крістіано Джунтолі - велике питання, адже за виплату лише однієї неустойки Мотті та його штабу (близько двадцяти мільйонів євро) такого спортдира треба гнати з клубу мітлою.

***

Не дуже багато вістів заробив Джунтолі і за запрошення на місце Мотти змінника. Виконувачем обов'язків головного тренера «Ювентуса» став Ігор Тудор - хорватський фахівець, який заробив собі ім'я як футболіст якраз у «Юве». І у зв'язку з цим загравання босів «біло-чорного» клубу з уболівальниками зрозумілі й очевидні.

Але біда в тому, що стеля тренера Тудора невисока: він нічим особливим не вирізнявся на попередніх робочих місцях. До того ж, Ігор уславився скандалістом. Принаймні саме після скандалів його звільняли на двох попередніх робочих місцях - у «Марселі», де він встиг потренувати нашого Руслана Малиновського, та у «Лаціо».

До того ж, футбол, який ставить своїм командам Тудор, навряд чи можна назвати концептуальним чи надмірно інтелектуальним. На відміну від футболу Мотти.

Проте такий простий, без надмірностей футбол часом здатний реанімувати команди. Якби Тудор не посварився з президентом «Лаціо» навесні минулого року, то й зараз напевно очолював би римлян, адже за час його роботи кризові «лаціалі» в 11 матчах зазнали лише двох поразок.

Не виключено, що футбол без надмірностей, а також мотиваційні настанови Тудора не лише повернуть «Юве» у омріяну зону Ліги чемпіонів, а й нижче за четверте місце команда вже не опуститься. І тоді Джунтолі й товаришам нічого не залишиться, як пролонгувати угоду з тимчасовим правителем - а саме під таким соусом клуб з Туріна шукав нового наставника - на ще один сезон.

Тільки ось що далі? Адже, як свідчить практика, мотиватори не можуть довго утримувати на плаву команди. Де Россі, Пірло, Гаттузо - скільки ми вже бачили подібних випадків у серії А. Та й не лише там. Запрошення подібних тренерів - це глухий кут. Тому на перспективи колись чудового захисника «Ювентуса» та збірної Хорватії Ігора Тудора під час його перебування наставником «старої синьйори» особисто я дивлюся песимістично.

Хоча буду радий помилитися.