Софія ГОЛІЧЕНКО та Артем ДАРЕНСЬКИЙ: «Тренуємося навіть під час тривог»

Українські фігуристи Софія Голіченко та Артем Даренський завоювали бронзову медаль на тестовому турнірі «Шлях до Ігор-2026», що завершився в італійському Мілані 20 лютого. Змагання пройшли на арені, яка прийматиме XXV зимові Олімпійські ігри 2026 року.

Спортивна пара з Дніпра набрала 164.05 балів, поступившись лише на кілька десятих Кейт Макбет і Даніїлу Паркману зі США, які посіли друге місце з результатом 165.76. Перемогу у парному катанні здобули італійці Ребекка Гіларді та Філіппо Амброзіні з результатом 171.02.

Наступним важливим стартом для Софії та Артема стане чемпіонат світу серед юніорів, який відбудеться з 25 лютого по 2 березня в Дебрецені (Угорщина). Також вони візьмуть участь у чемпіонаті світу у Бостоні (США), що відбудеться з 25 по 30 березня, де вони боротимуться за олімпійську ліцензію для України.

Ми поспілкувалися зі спортсменами після їхньої довільної програми в Мілані. Софія та Артем розповіли про виступи на чемпіонаті Європи, труднощі, з якими фігуристи стикаються під час тренувань у Дніпрі, а також своє відношення до можливої участі росіян в Олімпіаді-2026.

- Поділіться емоціями та враженнями від вашого виступу на цих змаганнях.

Софія: - Хочеться сказати, що виступ був досить хорошим, якби не мій сальхов. Я потрапила на слід, залишений попередніми спортсменами, і через це не змогла виконати елемент. Але в цілому все пройшло непогано.

Артем: - Щодо довільної програми, ми намагалися зробити її тестовою на цих змаганнях, щоб поліпшити технічні компоненти. Наприклад, потрійний фліп, та і взагалом прагнули виконувати потрійні стрибки чистіше. В цілому, треба просто більше накатати ці елементи.

Софія: Після чемпіонату Європи ми жодного разу не катали «дорослі» версії наших програм, лише юніорські. До того ж після повернення з Талліну мій багаж не приїхав вчасно, і ми змушені були трохи почекати. Тому підготовка була скорочена, і часу залишалося лише тиждень.

- Саме на цій арені через рік відбудуться Олімпійські ігри. Чи думали ви про те, що хочеться повернутися сюди через рік?

Софія: Безумовно, це наша мета - здобути олімпійську ліцензію на чемпіонаті світу в Бостоні. Ми до цього йдемо і сподіваємось, що нам вдасться досягти цієї мети без необхідності їхати до Пекіна на кваліфікацію, де будуть і росіяни.

- Як ви ставитесь до рішення допустити «нейтральних» росіян до участі в кваліфікації на Олімпіаду?

Софія: - Це рішення викликає у мене негативні емоції. Спочатку я подумала, що це фейк, але коли новину підтвердили офіційні джерела, стало зрозуміло, що це правда. Це неприємно, особливо зважаючи на те, що відбувається в нашій країні щодня.

- Якщо це все-таки станеться і росіян допустять до Олімпіади, як ви думаєте, що буде правильною стратегією поведінки для українських спортсменів?

Артем: - До 2022 року ми намагалися уникати конфліктів, але тепер ситуація змінилася. Якщо раніше лише у нас з ними були проблеми, то зараз інші країни також відчувають цей тиск. Ми не будемо ініціювати конфлікти, але якщо будуть провокації, ми відповімо. Вони, можливо, намагатимуться поводитися делікатно, щоб створити враження, що все добре і вони не вороги, але ми не будемо вестися на цю гру. Зараз триває війна, у мене батько воював, і я не можу поводитись з ними привітно, навіть якщо деякі з них виступають за інші країни.

Наприклад, на цих змаганнях виступає американська пара, він сам з Санкт-Петерургу (мова йде про пару Кейт Макбет - Даніїл Паркман, - прим. ред). У мене вже був з ним конфлікт у 2021 році, ще коли не було повномасштабного вторгнення. Він тоді катався за Грузію і це людина, яка просто не вміє поводитись адекватно, як інші спортсмени. Навіть сьогодні на тренуванні - він їде і взагалі не дивиться по сторонам, головне куди він сам їде, і це до всіх таке відношення.

- Ви тренуєтеся в Дніпрі. Які виклики та труднощі виникають найчастіше?

Софія: - Це постійні вибухи та тривоги.

- А під час тривоги ви припиняєте тренування?
Софія: - Ні, не припиняємо. Тільки якщо чути ППО чи вибухи поряд, тоді зупиняємось.

- Чи є поблизу укриття?

Софія: - Є бетонна зупинка, куди можна сховатися, але якщо буде пряме влучання, це не допоможе. Є ще одне укриття, але воно далеко, до нього треба йти, і за цей час може трапитись щось непередбачене. Тому ми зазвичай залишаємося на ковзанці. Оскільки ми повнолітні, маємо право самі вирішувати, залишатися чи йти в укриття, а дітей завжди намагаються вивести.

Артем: - Я живу поруч з місцем, де стоїть ППО, і щодня чую вибухи і працююче ППО. Це вже наше повсякденне життя. Ось недавно, коли ми були на чемпіонаті Європи, мій друг зняв відео, як шахед пролетів просто над моїм будинком, і це серед білого дня.

- Розкажіть про ваші враження від чемпіонату Європи. Чи задоволені ви своїм виступом?

Софія: - Так, ми задоволені. Могли б показати кращий результат, але основною метою було катати чистіше і покращити викиди, оскільки цього сезону ми мали з ними труднощі. З цим нам вдалося впоратися, і програма вдалася досить добре, хоча, звісно, є моменти, над якими треба працювати. Ми ставимо потрійний фліп і намагаємось зараз його вкатати, він поки не ідеальний, і ми стрибаємо його з різних заходів, тому що поки що так зручніше для нас обох і виходить більш стабільно.

- Щодо участі в чемпіонаті України цього року, то, за словами пари, це поки під питанням.

Артем: - Я обговорюю з федерацією можливість не брати участь, адже ми там будемо єдиною парою. Також потрібно відновлювати здоров'я, тож не бачу сенсу в участі. Є деякі проблеми зі здоров'ям, зараз вирішуємо, як краще відновитися.

Марина НАСТЕВИЧ із Мілану

Фото: Wilma Alberti, Maryna Nastevych