Аутсайдери з чемпіонським бекграундом: Боавішта та інші

Sic transit gloria mundi - латинський вислів про плинність-минущість мирської слави знайомий навіть тому, хто не студіював латину у вишах/ЗВО. Ці слова є якнайкращою ілюстрацією до цьогосезонної долі днедавніх зверхників не останніх в Європі ліг, які нині посідають останні місця в своїх чемпіонатах.

Що спільного й що індивідуального в проблемах колишніх пестунчиків футбольної долі?

Цуґцванґ для «шахових»

Чемпіон Португалії сезону-2000/01 «Боавішта» (о тій порі в Лізі чемпіонів «пантери», до слова, обіграли й київське «Динамо») є безнадійним аутсайдером португальської Прімейри, й просвітлення на видноколі аж ніяк не видко. Тому є об'єктивні причини: команда має майже найдешевший склад у лізі, клуб здригається від фінансових проблем, та й безпосередньо на полі не виходить витиснути максимум із наявного кадрового складу.

Прикметно, що в складі клубу з ім'ям є й чимало гравців, наче, з ім'ям, але їхня актуальна вартість далека від ціни, яку правили за них колись. Скажімо, колишній гравець збірної Франції лівий захисник Левен Кюрзава нині вартує якісь жалюгідні півтора мільйони, а років 8 тому ціна на нього сягала 23 млн євро. Колишній гравець збірної Нідерландів центральний півзахисник Марко ван Гінкель зменшив свою вартість від колишнього максимуму вдвадцятеро: 600 тис. євро проти 12 млн євро. Чеський кіпер Томаш Вацлік (більш як пів сотні матчів за свою національну збірну) впав у ціні з 18 млн євро до менш як 0,5 млн євро. Й цей список можна наводити нескінченно.

Ще одна особливість поточного складу «шахових» - короткотермінові контракти: в переважної більшості провідних гравців вони спливають наприкінці цього сезону. А далі - невідомість.

Гра? Ну, 7 поразок поспіль у чемпіонаті свідчать самі за себе. Й, хай яка тактична розстановка задіюється (4-2-3-1, 4-4-2 з двома опорниками, 5-4-1, 3-4-3), все, зрештою, призводить до цуґцвангу, будь-який тренерський хід виявляється програшним. Що казати, коли на своєму стадіоні «Боавішта» не святкувала жодної звитяги в матчах поточного чемпіонату! А пересічна відвідуваність домашніх матчів «Боавішти» - заледве більша за 5000 глядачів - найнижча за останні 10 років.

До речі, про стадіон. Португальська преса на повну роздуває скандал зі скасуванням так званого Північного фестивалю, що мав відбутися на стадіоні «Бєса» наприкінці травня. «Боавішта», попри попередню домовленість, розірвала відповідну угоду на 115 тисяч євро. Натомість промоутер фестивалю Жорже Велозу поскаржився, що його компанія, мовляв, уже переказала 20 тис. євро - перший транш контракту, й тут таке. «Цей епізод - свідчення безвідповідальності керівництва «Боавішти», - наголосив Велозу. Юридичні позиції в організаторів фестивалю міцні, й сума позову сягає 1 млн євро. «Єдина проблема, - саркастично зазначає Велозу, - полягає в тому, чи існуватиме, зважаючи на купу фінансових негараздів, взагалі «Боавішта» на час програшу нам у суді». Певно, Жорже вболіває за «Порту». До слова, на одному з нещодавніх домашніх матчів «драконів» бачив таку картину: хлопчисько в шаховій курточці (явний натяк на «Боавішту»), однак у шалику «Порту» радісно вистрибував, святкуючи гол найсильнішої команди другого за величиною міста Португалії. Може, й цей малюк розчарувався в своєму першочерговому фан-виборі, адже надто вже красномовним є пофарбування курточки?

Гарною ілюстрацією цього сезону «пантер» є перший гол «Ешторіла» у ворота клубу з Порту в 21-му турі: несильний удар головою, з яким не впорався воротар «Боавішти» Сезар. Не втримав м'яч воротар, певно, не втримається й у вищому дивізіоні «Боавішта». Дальша гра - домашня проти «Ештрели Амадори» - пропущений гол у компенсований до 1-го тайму час, а надалі, хоч і гострі, однак якісь приречені атаки на ворота суперників із повсякчасним, та здебільш марним випрошуванням штрафних/кутових/пенальті в рефері. Й ще одна картина олією: щедротний дарунок від кіпера «пантер» м'яча форварду суперника в епілозі матчу під час невдалої спроби віддати пас уперед. Хай скільки працюють «шахові» на полі, а все безрезультатно.

Так хто тут Pink Floyd?

Таблиця чемпіонату Франції після 21-го туру являє собою якусь фантасмагорію: на 5 клубів-аутсайдерів сумарно припадає аж 25 чемпіонств! Глотяться титулованці в табличних підвалах! Де ще уможливлений такий сановитий список тих, хто пасе задніх! Чемпіон Франції у сезоні-2011/12 «Монпельє» йде останнім, проте, як на мене, ставити хрест на цьому сезоні «паладинам» зарано. Знаю деяких уболівальників київського «Динамо», які тішаться від неуспіхів «Монпельє» через те, що колись, у «золоту добу» того клубу їхній тодішній тренер Рене Жирар (однораз привів своїх підопічних до чемпіонського титулу, а надалі тренерські досягнення цього базікала зійшли на пси) дозволив собі зухвале зарозуміле висловлювання на адресу київського клубу: мовляв, Pink Floyd Kyiv. Нинішнім наставникам «Монпельє» не до глузування над іншими, адже, власне, самих «паладинів» кпинять у пресі тепер регулярно. Є за що? Безумовно. Однак, заради справедливості скажу, що, приміром, у нещодавньому програному з рахунком 0:2 матчі в Страсбурі гості аж ніяк не виглядали хлопчиськами для биття: награли зокрема на xG 1,89. А в, здавалося би, вщент програному матчі проти ліонського «Олімпіка» (1:4) взагалі мали перевагу за xG: 1,32:0,95!

Серед вад сучасних «паладинів» - невміння зберігати пильність до фінального свистка (в компенсований до 2-го тайму час вони пропустили найбільше в лізі - пів десятки!), не надто гарна фізична форма (2-гі тайми, зазвичай, грають куди слабше порівняно з 1-ми), вкрай проблемна оборона (пропустили найбільше в лізі, що тут казати!). Водночас минулого вікенду в домашньому матчі проти ліонців 3 з 4-х голів господарі пропустили в дебютах кожного з таймів, наче забувши вийти з роздягальні. Єдиний гол підопічних Паулу Фонсеки в тій грі поза згаданим часовим проміжком - черговий м'яч Александра Ляказетта своїй «улюбленій» команді («паладинам» він забив 15 голів - більше, ніж будь-кому іншому!).

За вартістю гравців «Монпельє» посідає 3-тє з кінця місце в найсильнішому французькому дивізіоні. В цьому контексті відзначу красномовну деталь. Помітив, якщо в команді найдорожчим гравцем є опорник (а в «Монпельє» це саме так, адже Жоріс Шотар вартує 9 млн євро), то вона, зазвичай, має істотні проблеми в захисті. Парадокс? Як на мене, тут річ у психології: захисники надто вже покладаються на опорника як на перший оборонний рубіж, а коли той не спрацьовує, просто губляться. І виходить, наче в Pink Floyd: стіна (альбом The Wall пам'ятаєте?) в опорній зоні - це не мур, а символ загорожі між людьми, в цьому разі між партнерами по команді.

Неслава для Вроцлава

2-разовий чемпіон Польщі (1977, 2012) і чинний віцечемпіон (!) «Шльонськ» із Вроцлава пережив дві тренерські відставки поточного сезону, та дотепер відчутно відстає від передостанньої команди в своєму чемпіонаті. Й ця команда не використовує всіх можливостей, незрідка пропускаючи в компенсований час. Так, наприкінці 1-ї декади лютого «войскові» мали всі шанси перемогти на виїзді «Радомяк», однак пропустили на 4-й компенсованій до 2-го тайму хвилині. Гравець господарів Міхал Капут (чи не символічне прізвище?!), попри спротив кількох оборонців, зміг поцілити у ворота гостей після кутового. Водночас вроцлав'яни - украй рідкий епізод поточного чемпіонату - мали, за версією sofascore.com, середньокомандну оцінку вищу за суперника, а всю захисну лінію «Шльонська» було пошановано оцінками вище від 7 балів. Команда на шляху до одужання?

Тенденцію засвідчити або спростувати мав матч 21-го туру проти середняка Екстракласи в поточній кампанії «Відзева» з Лодзі. Напередодні двобою польські оглядачі зазначали, що «Шльонск» поступився в чотирьох попередніх домашніх іграх, натомість у 5-ти попередніх матчах удома саме проти «Відзева» вроцлав'яни набрали 13 очок. І гра в аутсайдера на радість 13-тисячній авдиторії вийшла суперовою! Суха звитяга з великими рахунком (3:0) засвідчила: «войскові» долають кризу. Всі голи - результати багатоходових комбінацій із вчасними передачами. xG суперника 030-0,31 (за даними різних статистичних порталів) - чим не оцінка роботи оборони вроцлав'ян! І найкраща оборона попереднього чемпіонату Польщі (sic!) потихеньку оговтується після провалу в 1-му колі нинішнього сезону.

Склад? За його вартістю вроцлав'яни є міцним середняком Екстракласи. Однак тут варто зважити на те, що добряча дюжина клубів найсильнішого польського дивізіону має сумарну вартість складу 10 +/- 2 млн євро. Відтак цей показник не є релевантним, затим що багато залежить від того, хто вийде на поле, адже серед травмованих і дискваліфікованих трапляються і найдорожчі гравці команд. Українець Єгор Маценко (уродженець Черкащини, навчався в академії київського «Динамо») є твердим гравцем стартового складу (як про нього кажуть польські коментатори, «хлопець з амбіціями»). Схоже, наш співвітчизник добре почувається в колективі. Підтримати воротаря після вдалого сейву - Єгор перший, збадьорити колег по захисту в стилі Олександра Зінченка - й тут українець на видноті, самовіддано заблокувати удар гравця команди-суперниці - немає проблем (до речі, назагал аж 7 ударів гравців «Відзева» заблокували Маценко з партнерами в минулий вікенд!). За матч проти «Відзева» sofascore.com пошанувала Єгора оцінкою 7,3. Це - найвищий бал серед оборонців «Шльонська»! Втім, хай там як, а роботи щодо підняття «Шльонська» нагору в турнірній таблиці Маценку та його товаришам по команді належить ще зробити чималенько.

***

Донедавна в списку титулованих задопасів фігурувала й «Валенсія», однак змогла облишити трясовину й сяк-так проторувати собі шлях на твердий ґрунт Прімери. Щоправда, це аж ніяк не означає, що проблеми валенсійців позаду. Натомість попереду можуть виникнути проблеми в чемпіона Шотландії сезону-1961/62 «Данді». Поки що він 3-й із кінця, однак в останніх турах накреслилася тривожна тенденція: сусіди по таблиці виграють, а темно-сині програють. Очкова відстань празької «Дукли» від останнього місця в чемпіонаті Чехії, може, й чимала, однак передостанній рядок явно не є стелею амбіцій 11-разового чемпіона ще Чехословаччини.

Справді, плин мирської слави безупинний. «Немає нічого вічного», як казав мій сусід по дачі, споглядаючи на зламаний насос і передчуваючи витрати на новий. Хай там як, а все ж таки на клуби з історією, з чемпіонським бекграундом, з потужним уболівальницьким загалом рано чи пізно очікує ренесанс. «Потрібно лише вивчитися чекати», як співала колись володарка неймовірного сопрано Анна Герман. Та чи не заскладна та наука?

Олексій РИЖКОВ