Шахтар у Лізі чемпіонів дверима не грюкнув, але хоча б намагався

Будемо відвертими: шансів практично не було. Так, шанси є завжди, навіть коли їх немає, і поки є в запасі остання спроба, ти все ще в грі, і таке інше… Але будемо відвертими: шансів вийти в плей-оф Ліги чемпіонів у «Шахтаря» не було. І на момент останнього поєдинку, і на момент старту в оновленій чемпіонській Лізі.

І такому сумному і навіть зневажливому резюме є просте пояснення - повномасштабна кацапська агресія в Україні, в реаліях якої наша країна живе майже три роки. За цей час ми всі так чи інакше просіли. Так чи інакше втратили у сріблі. Та й у вірі, чого вже там. І наш футбол - аж ніяк не виняток.

Навіть з урахуванням того, що футболісти наші, порівняно з іншими «верствами населення», все одно перебувають у відверто привілейованому становищі. Проте, апатія та втома навіть їм властиві. Так, я не поділяю їх стогнання про складність логістики. Хто вам лікар, добродії? Набагато простіше було б грати в умовній Польщі, але ви захотіли заробити гроші, граючи основний раунд єврокубків на полях Німеччини (це я і про «Динамо» також). Але все одно втома від цих постійно незручних переїздів накопичується, накопичується.

Але навіть не це головне. Головне те, що рівень багатьох команд, які випали «гірникам» в основному раунді ЛЧ, виявився вищим. Часом - трохи вищим, а часом - суттєво. Якщо цей фактор накласти на помилки вже самого «помаранчево-чорного» колективу, а ці помилки неминучі, то й вийде підсумкове запрограмоване фіаско.

Поєдинки команди Марино Пушича проти «Аталанти», «Арсенала», «Баварії», ПСВ та «Боруссії» треба одразу ж виносити за дужки. Ці колективи на даний момент сильніші за наш.

Окрема тема - дві німецькі команди, проти яких «Шахтар» не вмів грати й у найкращі часи. За рахунок чого, а головне кого «Шахтар» мав переграти німців зараз?

Сюди віднесемо і поразку від «Арсенала». За всієї симпатичності гри «гірників» у Лондоні треба говорити про переважаючий клас «канонірів», які здолали нашого чемпіона в напівтренувальному режимі.

У двох матчах цієї «групи», що залишилися, можна говорити про помилки, які неминучі на такому рівні. Ну, ви знаєте: не помиляється той, хто нічого не робить. Так от, у цих двох матчах головних помилок припустився якраз наставник донеччан. Проти італійської команди - дуже дивна тактика імені Марино Пушича: спроба відмовитися від свого, атакуючого футболу, увінчалася провалом.

А у грі проти нідерландської команди Пушич здивував замінами. Точніше, їхньою відсутністю. Був відмінний шанс не лише врятувати той матч, але навіть виграти його, але вилучення та загальмована реакція головного тренера на фінальний відрізок поєдинку залишили «Шахтар» з носом.

Не найкращу тактику вибрав Марино і на дебютний матч - проти «Болоньї». Обережний, дуже обережний футбол продемонстрували тоді донеччани. Так, реалізуй тоді пенальті Судаков, і все могло бути інакше. Справді, могло бути. Але Георгій пробив дуже нехитро. З ким не буває. З Левандовськи, хіба що.

Ну, залишаються «Янг Бойз» та «Брест». Швейцарська команда - однозначно найгірша у нинішній Лізі чемпіонів. Як наше «Динамо» - у нинішній Лізі Європи. У зв'язку з цим вже треба вести мову про вищий клас нашого чемпіона. Так, гра «гірників» проти «молодих хлопців» не вийшла ідеальною, але свої три очки вони взяли.

Взяли вони три очки і у матчі проти однієї з головних сенсацій нинішньої ЛЧ - проти «Бреста». На мій погляд, і у зв'язку з цим можна говорити, як мінімум, про сумісність потенціалів. А якщо говорити про досвід гри на цьому рівні, то «Шахтар» у рази перевершує цей французький клуб.

Ось, власне, і все. За тур до фінішу основного раунду ЛЧ «Шахтар» мав у своєму активі сім очок. І гру на «Сигнал Ідуна Парк», де він програвав навіть у значно більш хлібні часи. «Боруссія» більш класна команда, ніж «Шахтар», це очевидно. І останній, третій гол «джмелів» у ворота Різника - найяскравіше підтвердження цього. І якою б не була кризовою «Боруссія», вона все одно виявилася сильнішою. Прогнозовано сильнішою. І закономірно сильнішою.

І нехай вас не вводить в оману наш передматчевий прогноз на цю гру, де ми рекомендували «ставити» на результативну нічию. Це був лише щедрий аванс. Спроба підтримати нашу команду фактично в безвихідному становищі.

За фактом становище справді виявилося безвихідним. І «Шахтар» програв там, де й мав програти, вибачте за такий невтішний відгук. Але це справді так.

За тур до фініші основного раунду турніру наш чемпіон мав примарні шанси на продовження гри. Про це перед матчем опосередковано зізнався навіть Пушич»

У підсумку шанси «Шахтаря» так і залишилися примарними. Хоча якщо говорити про гру нашого чемпіона, то за гру соромно не повинно бути.

Але цього замало - відсутності сорому. Цього мало для вирішення високих завдань.

Для вирішення високих завдань потрібно значно більше. Потрібен високий клас. І не потрібна війна у твоїй країні.

Але поки що війна триває. І класу нема. Та ще на додачу є бажання заробляти на квитках.

Проте все одно треба подякувати «Шахтарю» за цю єврокампанію. На відміну від деяких, «гірники» хоча б намагалися. Намагалися наздогнати двох зайців. Не вдалося.

Не вдалося з об'єктивних причин. Може, вдасться наступного разу.

Коли тільки буде цей, наступний раз, на такому рівні...