ПУСТОВИЙ: «Чи можемо ми з Ховентутом виграти чемпіонат Іспанії? Шанси є»
Український центровий прокоментував виступи своєї команди в іспанській Лізі АСВ та Єврокубку
- 26 грудня 2024, 14:49
- |
- 26 грудня 2024, 15:31
- 1211
- 0
Український центровий каталонського «Ховентут» (Бадалона) Артем Пустовий в ексклюзивному інтерв'ю Sport.ua прокоментував виступи своєї команди в іспанській Лізі АСВ та Єврокубку, згадав індонезійський період кар'єри, висловився про збірну України, а також відповів на інші питання.
- Артеме, «Ховентут» 22 грудня виграв у «Баскет Коруньї», а ви набрали 9 очок. А перед цим 15 грудня ваша команда перемогла «Тенеріфе», а ви набрали 12 очок. Як прокоментуєте цей відрізок сезону для «Ховентута»? Команда набирає нормальний хід?
- Так. Ми цей сезон почали не дуже добре і в Єврокубку, і в Лізі ACB. Але у чемпіонаті Іспанії, починаючи з перемоги над «Басконією» у жовтні, із восьми матчів ми шість виграли. І зараз ми боремося за потрапляння на Кубок Короля. Так, ми трохи краще розігралися, зігралися і почуваємось краще. Ми посилилися та підписали кілька хороших гравців. Також ось у двох поєдинках за нас зіграв нігерієць Майє Оні. Новачки нас посилили, і ми почали грати краще.
- На поточний момент «Ховентут» знаходиться на 8 місці в турнірній таблиці Ліги АСВ. Які завдання стоять перед командою? Вийти у плей-оф?
- Звісно. Але спершу стоїть завдання пробитися на Кубок Короля. Потім у другому колі чемпіонату Іспанії вирішити питання з виходом у плей-оф, а там уже постаратися пройти якнайдалі і показати свою найкращу гру.
- А взагалі, які шанси у «Ховентута» поборотися за титул чемпіона Іспанії? Чи це дуже складно зробити?
- Я нещодавно думав про це. Я аналізую результати чемпіонату Іспанії та звертаю увагу на інші моменти. Цей сезон і «Барса» провально розпочала, і «Реал» уже не той. Наразі домінує лідер Ліги АСВ «Валенсія», яка має непогану команду. А також друга «Унікаха» має гарну команду. На даний момент не знаю, які саме у нас шанси на те, щоби виграти титул. Хоча, я вважаю, що шанси є завжди. І також, я думаю, що цього сезону «Реал» чи «Барселона» чемпіонами не будуть. Мені чомусь так здається. Тому я думаю, що зараз шанси є у всіх хороші на те, щоб стати найкращою командою Іспанії. «Реал» не домінує так, як раніше. Те саме стосується і «Барси».
- З приводу виступу в Єврокубку ви вже відзначили, що не дуже переконливо у «Ховентута» виходять виступи цього сезону. Проте 18 грудня «Ховентут» виграв у польського «Трефл Сопота», а ви набрали 11 очок. Зараз ви йдете на 8-му місці і, в принципі, є шанси потрапити в шістку, щоб грати в плей-оф.
- Так, шістка близько. Але все-таки ми відстаємо поки що від литовського «Вулвз», що йде шостим. Тому нам потрібно якнайбільше матчів виграти і сподіватися, що ми зможемо опинитися в топ-6 групи Єврокубка. Хоча у стартовому турі ми виграли у сильного суперника в особі «Хапоеля». У нас був добрий початок, але після цього були провальні поєдинки, у тому числі нещодавно з «Ульмом». Також ми прикро програли багато матчів, наприклад, із турецьким «Бахчешехіром Коледжі» та італійським «Тренто». У тих зустрічах були програні кінцівки поєдинків, і це вплинуло на підсумкові результати. Як результат, на даний момент у 12 поєдинках ми лише 4 рази виграли.
- Але вирішальні для «Ховентута» поєдинки в Єврокубку будуть у січні. Вже 3 січня ви маєте зіграти з головним конкурентом «Вулвз», а потім протягом місяця піде ще серія матчів. Все-таки налаштовуєтеся вийти у плей-оф?
- Звичайно, звичайно. Незважаючи на провальний початок, хочеться тепер досягти максимального результату. Не хочеться вилетіти з турніру так рано. Є бажання випробувати свої сили у плей-оф. Тим більше, що раунд плей-оф у Єврокубку може бути непередбачуваним. І, якщо вдасться потрапити до топ-6, тоді налаштовуватимемося і намагатимемося максимально добре показати себе у плей-оф. А там уже буде, як буде.
- На даний момент у «Ховентута» серія з трьох перемог. До цього у вас у кар'єрі якісь найдовші серії з перемог були?
- Ніколи не рахував. Коли грав за «Барсу», то у її складі, звісно, були добрі переможні серії. Якщо брати до уваги нещодавній період кар'єри, то в Індонезії у складі БК «Сатрія Муда Пертаміна» я провів хорошу серію матчів. Коли я приєднався до цієї команди, то залишалося зіграти 6 поєдинків до серії плей-оф, і ми у всіх зустрічах здобули перемоги.
- Із «Ховентутом» теж хочете повторити те, що у вас виходило у попередніх клубах і продовжити переможну серію?
- Звісно. Так. Тим більше, на нас чекають важливі поєдинки, в яких ми хочемо здобути перемоги. І найближча зустріч у нас буде проти не топового опонента в особі «Форса Льєйди». Тому ці матчі будуть важливими. У них потрібно буде досягати переможних результатів, щоб робити різницю з найближчими конкурентами за таблицею та пробитися до Кубка Короля. Тому зараз ми матимемо дуже важливі ігри. І ми серйозно налаштовуємось на найближчі матчі.
- Якщо повернутись до індонезійського періоду вашої кар'єри, як ви оціните свою гру за «Сатрія Муда Пертаміну»? Як з'явився варіант із цією командою, за яку ви грали з червня 2024 року і з якою ви дійшли до фіналу та близько були до титулу?
- Так, справді, ми програли лише у фіналі. А як варіант з'явився? У цьому клубі працював іспанець, який обіймав посаду щось на зразок спортивного радника. І під час сезону він був тренером у іспанській «Паленсії». А, коли закінчився сезон, він поїхав до Індонезії і клуб саме в цей момент шукав центрового, оскільки вони не були задоволені своїм. Як підсумок, цей тренер порадив мене, сказавши, що є непоганий варіант, який підійде команді. Він сказав, що проти мене грав і описав мої найкращі якості. У клубі порадилися та обміркували такий варіант. Я потім з тренером розмовляв, і він сказав, що спочатку вони сумнівалися і не хотіли запрошувати, бо хотіли підписати якогось величезного, широкого центрового. Але в результаті вони довірилися своєму радникові і не помилилися, залишившись задоволеними. А щодо результатів скажу, що ми перемагали, але у фіналі програли команді «Пеліта Джая». Та був один нюанс. У чемпіонаті Індонезії є правило, що в команді може бути лише три легіонери (а по ходу поєдинку на паркеті мають право грати два іноземні баскетболісти). Але у суперника був один натуралізований гравець і вийшло, що за них грало 4 легіонери. А у чемпіонаті Індонезії мати на одного легіонера більше вважається великою перевагою.
- Виходить, відіграло свою роль, що в них фактично на одного легіонера було більше?
- Так. За них грав американець із індонезійським паспортом. І вийшло, що під час матчу у нас на паркеті було два легіонери, а у них три. І цей третій їхній легіонер грав проти місцевого баскетболіста, який був на рівень нижчий. І ось через це ми й провалювалися у фінальному протистоянні.
- А загалом як вам життя в Індонезії?
- Так, я погодився поїхати туди, але не мав жодного уявлення про індонезійський баскетбол. Чим ближче була дата відправлення туди, тим більше я починав переживати. Я почав замислюватися над тим, що і як буде в новій для мене країні. Але, приїхавши до Індонезії, я був приємно вражений організацією, яка була на найвищому рівні. Що треба було, все швидко робилось. Єдине, що практично у всіх ігрових залах було дуже спекотно. Особливо не було кондиціонерів у всіх залах, і через це було дуже спекотно. А так у принципі з усіх інших питань та організації все було чітко. Не було жодних претензій. Але був я в Індонезії лише два місяці. Особливо Джакартою я не ходив, не гуляв. Я просто тренувався та грав.
- Але ж Індонезія все-таки вважається розвиненою країною?
- Мабуть, так. Але я помітив те, що там середнього класу особливо нема. Там або багаті або бідні. Просто, буває, їдеш містом і звертаєш увагу на те, що там стоять житлові комплекси, а довкола нетрі. І потім знову комплекси та нетрі. Ось такий контраст. Ось якоїсь такої золотої середини нема. Я помітив такий момент там.
- Ви зі зростом 218 сантиметрів вважаєтеся найвищим баскетболістом в іспанській лізі?
- Один із високих, але є вище. Тавареш із «Реала» (221 см) і Фалль із «Барси» (221 см) точно вище. Але, думаю, що до трійки-четвірки чи п'ятірки найвищих баскетболістів Ліги АСВ я входжу.
- Часто вас впізнають у Бадалоні чи в Барселоні? Все-таки ви знаменитість в іспанському баскетболі.
- В Іспанії дуже багато людей цікавиться баскетболом. Так, впізнають. Коли виходжу з сім'єю прогулятися, дехто дізнається і передає привіти, а також махає руками. Днями у нас було відкрите тренування. Ми фотографувалися та автографи роздавали. І деякі люди казали, що бачили мене в районі, де вони живуть. Нечасто, але періодично зустрічаються люди, які стежать за «Ховентутом», «Барселоною» чи іншими командами.
- Ну, іспанці взагалі дуже люблять баскетбол?
- Звісно. Вони тут узагалі кайфують від баскетболу. І чим менше місто - тим частіше тебе впізнають. Минулого сезону, граючи за «Обрадойро», я жив у Сантьяго-де-Компостела. Там мене всі знали у місті. І не лише мене, а взагалі всіх гравців команди. А Барселона таки більше, і туристів у ній більше. Але все одно є люди, які впізнають та підходять.
- А в Сантьяго-де-Компостела виходить, коли на вулицю виходите і майже всі впізнають?
- Так, місто невелике і там місцеві жителі активно ходять на ігри. І тим більше, до сезону 2023/2024 я грав за «Обрадойро» у 2015-2018 роках.
- А місто Бадалона, з якого «Ховентут», як вам? Воно курортне?
- Бадалона - це практично і є Барселона. Але ми сім'єю живемо у Барселоні. Ми тут знайшли садок для дитини. Ми живемо в районі Барселони, що ближче до Бадалони. Це дуже близько. Можна сказати, що це місто у місті. Мені машиною до зали їхати недалеко, буквально 10 хвилин. Мені здається, що Бадалона більше таке робоче місто. Там є робітничі райони. Барселона все-таки більш курортне місто. Усі їдуть відпочивати до Барселони. Але в Бадалоні все одно є пляжі, і там люди теж відпочивають.
- А з кимось із гравців, з якими ви виступали за «Барсу», підтримуєте відносини? Все ж таки з «блаугранас» ви стали чемпіоном Іспанії.
- З актуальних гравців, які зараз захищають кольори «Барси», особливо ні з ким. З тих, з ким я грав, мабуть, тільки Алекс Абрінес і залишився у «Барсі». Коли бачимося, з ним можемо поспілкуватись, щось згадати, посміятися. Але варто зазначити, що у «Ховентуті» зараз грають зі мною Томіч, Рібас та Ханга. Ми тоді якраз разом грали за «Барселону». Ось ми чотири колишні гравці «Барси» продовжуємо грати разом, тільки тепер за «Ховентут».
- Ви сказали, що склад серйозно посилився у «Ховентута», який зараз має гідну команду. І справді, за статистикою той же канадець Касіус Робертсон - один із найкращих у Лізі АСВ, а Анте Томіч став гравцем місяця у листопаді. Ці хлопці є важливими у команді?
- Томіч добре розпочав сезон. А цього місяця він взагалі зіграв дуже гідно. До цього він мав період такий - то добре, то не дуже. Не міг він намацати своєї гри в кожному матчі. Але зараз Анте почав грати дуже добре. У нас раніше травмувалися два «четверті» номери, і ми взагалі залишилися без «четвірок». Тому ми були змушені щось вигадувати. У нас був такий молодий гравець, який був на позиції «трійки» чи «четвірки», але все-таки більше «трійки». І, як наслідок, він грав роль «четвертого» номера. А ми були змушені грати в стилі олдскул із двома центровими. І виходить, що я і Томіч грали одночасно на паркеті. І, до речі, непогано виходило. Мені сподобалося. Такий цікавий досвід був. І ось зараз ми підписали американця Сема Деккера, котрий проти «Коруньї» дуже добре зіграв. Як підсумок, Деккер став MVP тижня. І до цього Сем був дуже корисним. Деккер - дуже хороший гравець, який дуже допомагає нам.
- А якою мовою ви спілкуєтесь у команді?
- Нас не змушують обов'язково знати якусь мову. Але місцеві, хто з Каталонії, спілкуються між собою каталанською. Але в основному в команді всі спілкуються англійською. Це стосується американців та решти.
- А у вас іспанська зараз на якому рівні?
- Більш-менш нормальний. Я ще спеціально іспанську не вчив. Просто з того часу, скільки я тут живу, то підучую щось. З іспанцями, буває, спілкуюся на якомусь міксті іспанської та англійської. Але якщо взятися і почати вчити, я думаю, що можна буде швидко вивчити.
- А щодо каталанської мови як у вас?
- Каталанська сильно відрізняється від іспанської. Нічого спільного з іспанською у неї практично немає.
- Вона ближча до французької?
- Мабуть. Але ось, коли я жив і грав у Галісії, там взагалі спілкуються галісійською мовою Galego. У Барселоні спілкуються каталанською.
- А ще є Країна Басків.
- Так-так. Тут у кожній області своя мова. Тому буває думаєш: «А де іспанська? Де спілкуються іспанською?».
- Правда, що в Барселоні, якщо каталанською щось скажеш у середовищі фанатів, тобі і вина наллють і приймуть за свого?
- Так-так, вони такі. Доброзичливі та веселі. Якщо якусь їхню фразу скажеш, вони відразу тебе полюблять.
- Щодо збірної України що скажете? Чи є ще шанси вийти на Євробаскет-2025? У нас будуть вирішальні матчі зі Словенією та Португалією у лютому.
- Маленькі шанси є. Але вони все ж таки є. Потрібно не опускати руки. Потрібно максимально викластися і виграти ці два матчі зі словенцями та португальцями. А там уже як буде - так буде. Ми самі винні в тому, що довели до такої ситуації, що можемо залежати від інших та від того, як вони гратимуть. Ми можемо виграти ці два поєдинки, але все одно залежатимемо від португальців. Але ми самі винні. Шанси все одно є. Потрібно зробити все, що від нас залежить, а саме виграти два поєдинки.
- Навряд чи за Словенію приїде грати Дончич.
- Я теж про це думав. І Словенія, і Ізраїль уже вийшли на Євробаскет. Їм викликати топових баскетболістів немає сенсу. Ізраїль на матчі проти нас викликав дуже сильних гравців. На поєдинки проти України вони зібрали добрий склад. Але я маю сумнів, що на заключне вікно вони зберуть такий самий склад. Нема рації гравцям їхати і знову напружуватися. А у Португалії якраз залишилася гра проти Ізраїлю. І є питання, який склад буде в ізраїльтян. Вони можуть викликати молодь, і тоді Португалії буде набагато легше їх обіграти. І це може бути однією із підстав для нас.
- Ви плануєте на ці важливі матчі зі Словенією та Португалією приїхати в розташування збірної та зіграти за «жовто-синіх»? Все-таки ви капітан та лідер.
- Звісно. Я планую приїхати на ці поєдинки збірної України.
- За НБА, до речі, стежите?
- Я дивлюся огляди - результати та хайлайти. Я більше дивлюсь Євролігу.
- Що скажете з приводу гри центрового Віктора Вембаньями з «Сан-Антоніо Сперс»? Він грає на тій же позиції, що і ви. Як думаєте, далеко він піде?
- Якщо він не матиме травм, і він буде здоровий, то, думаю, що так. Віктор уже дуже добре зарекомендував себе. Має дуже великий арсенал. Вембаньяма рухливий, він добре стрибає, кидок є і дриблінг. Якщо Віктор не матиме травм, він далеко піде і буде дуже хорошим гравцем.
- А зараз які команди НБА виділите? Хто найбільше подобається?
- Важко сказати. Цього сезону ще важко робити якісь висновки. Якщо брати до уваги і минулий сезон, то, звісно, було цікаво спостерігати за «Бостоном» та «Денвером». Також цікаві команди у «Мемфіса» з Джа Морантом та «Мілуокі». Це команди, які мені імпонують.
- Якщо підсумувати 2024-й рік, можна сказати, що загалом у світі спорту однією з найяскравіших команд, а може й найяскравішою, стала збірна США з баскетболу на Олімпіаді в Парижі? Американці зібрали дуже зірковий склад, хоча серби мали шанси обіграти їх у півфіналі.
- Коли серби з американцями грали перший матч у груповому раунді Олімпіади, я був ще в Індонезії. А моя дружина ж родом із Сербії. І коли завершився сезон в Індонезії, я прилетів до Сербії до родини. І я з моєю дружиною та нашими друзями пішли до бару, де ми дивилися півфінальну гру між США та Сербією. Атмосфера була надзвичайно класна. Люди підтримували Сербію. Така гра ще вийшла з інтригою. Здавалося, що ось-ось серби виграють у цієї Дрім-тім. На жаль, не вдалося, але це була дуже цікава гра. А так у принципі американці зібрали дуже добрий склад. У збірній США були досвідчені гравці, за якими дуже цікаво спостерігати. Зібралася справді Дрім-тім. А півфінальна гра проти сербів була варта фіналу.
- Бій-реванш Усика з Ф'юрі, до речі, дивилися? Як вам перемога українця?
- Я дивився і перший бій з Ф'юрі, і другий. Підтримував нашого боксера. Гідно дуже Усик провів цей поєдинок. Радий за нього.