Відкриття року. Єдиний ефіоп, який здобув золото на Олімпійських іграх

Тамірат Тола став справжнім відкриттям, заробивши єдину золоту медаль Ефіопії на Олімпійських іграх у Парижі 2024 року, вигравши у чоловічому марафоні. На унікальній паризькій трасі та у складних умовах він здобув золото з олімпійським рекордом 2:06:26. При цьому його викликали до збірної лише за два тижні до цього. як заміну свого травмованого співвітчизника Сісая Лемми.

«Це був дуже важкий забіг у Парижі. Але єдиною думкою в моїй голові було те, що я не можу програти. Наша країна не вигравала золотих медалей у легкій атлетиці, а марафонські забіги були для нас останнім шансом, тому мені потрібно було максимально використати свій талант», - розповідає спортсмен.

Круті пагорби та довгі спуски паризької дистанції були найскладнішими в олімпійській історії:

«Найважче було від 27 до 30 кілометрів, з крутим пагорбом і довгим перепадом. Я не думав про час, але коли я фінішував, у мене був олімпійський рекорд, що стало ще одним приводом для гордості. Мій тренер сказав мені, що це дуже складна траса, тож коли я прибув до Парижа, я подумав про те, як я можу пробігти на цій трасі якнайкраще. Я використав цей виклик як мотивацію, і, на щастя, я його подолав. У легкій атлетиці виклики є частиною спорту. І ми завжди повинні робити все найкраще для нашої країни», - сказав марафонець.

Також спортсмен розповів, що він відчував, коли йому сказали за два тижні до Олімпіади про виклик:

«Протягом трьох місяців разом з Кененісом, Леммою, Дересою і я готувався до збірної. У той час мій тренер сказав: «Готуйся з ними, а якщо ти не потрібен для Парижа, то йди брати участь у Нью-Йоркському марафоні. Коли я почув новину, що я в команді, я був дуже схвильований наступні два тижні. Але для Сісая це було нелегке рішення, тому що це було для нашої країни. Ми обговорили це з ним, і він сказав: «Мені буде непросто бігти травмованим у Парижі, тож ти йди. Коли я приїхав до Парижа, я думав про те, як би я міг кинути виклик Кіпчоге та іншим спортсменам. Я знав головних претендентів. Було багато талановитих спортсменів. Але я нагадав собі, що я багато працював. І коли я вийшов попереду на останніх кілометрах, я знав, що можу перемогти. Я не очікував перемоги, тому що знав, що там є такі бігуни, як Еліуд Кіпчоге, дворазовий переможець. Але як тільки я вийшов вперед, я знав, що зможу це зробити. Довгий час після Гезахегне, протягом 24 років, ми не вигравали для Ефіопії в чоловічому марафоні на Олімпіаді. Я був щасливий досягти цієї мети в списку Ігор і приєднатися до інших олімпійських чемпіонів», - прокоментував ефіоп.

І додав, що щасливий бути володарем золотої медалі для своєї країни:

«Це була єдина золота медаль Ефіопії в Парижі - я зміг подарувати щастя нашій країні», - сказав легкоатлет наприкінці інтерв'ю для World Athletics.