«Респект хлопцям». Тренер прокоментував поразку Шахтаря від ПСВ

Відомий український тренер Юрій Беньо прокоментував поразку донецького «Шахтаря» від нідерландського ПСВ (2:3) у матчі 5-го туру основного етапу Ліги чемпіонів.

- Дуже важкі враження в психологічному плані. Гра так складалася, що до вилучення «Шахтар» дійсно переважав, контролював гру. Не було видно, завдяки чому ПСВ зможе забити. «Шахтар» навіть міг ще третій забивати й вже закривати гру. А потім це вилучення, ще й пропустити в додатковий час два м'ячі. Просто трагедія.

- На вашу думку, саме вилучення стало ключовою подією матчу, яка розвернула все в інший бік?

- Ну так. По грі було видно, що рівних складах, так, суперник більше контролював м'яч, а «Шахтар» віддав ініціативу і по рахунку грав - використовував простір, контратаки створював. Тому такий підсумок в психологічному плані дуже важкий. Респект хлопцям і команді, що до вилучення грали дуже-дуже здорово. І, в принципі, все вдавалося, що тренерський штаб запланував на гру, просто воно виходило. Тому й шкода, що таку гру так просто відпустили.

- З іншого боку, «Шахтар» протистояв супернику з потужною атакою. Й те, що у Різника за матч рекордна в історії ЛЧ кількість сейвів, це підкреслює.

- Ну дивіться, дійсно гострі та небезпечні моменти у ПСВ були десь після вилучення. Коли дійсно Різник виручав, витягував з дев'яток, з шісток. До цього сейви Дмитра - це, за виключенням може одного, чисто воротарські м'ячі. За правильного вибору позиції їх треба брати, нічого надзвичайного - удари через блок, через якийсь рикошет або силою ці удари завдавались. Хоча Різник дійсно зробив дуже багато, особливо в останні 10-15 хвилин, коли вже трибуни атакували більше, ніж самі гравці ПСВ. Після пропущеного м'яча ці два голи ПСВ - це по суті стадіон забив. А перший м'яч був переломний, запах крові відчули. Губити нема що, трибуни женуть, кожна подача - і вже паніка у штрафному суперника. Тоді уже психологія має велике значення.

- Чого бракує цій команді «Шахтаря», щоб в таких моментах встояти?

- Знаєте, коли пропустили перший гол, я тільки думав, що дай бог, щоб вони зіграли внічию. В цей момент, граючи вдесятьох, «Шахтарю» бракувало цих вилазок вперед, контрвипадів. Не знаю, зараз уже важко коментувати, чим була продиктована заміна Сікана, але він дуже добре чіплявся за мʼячі, навʼязував боротьбу, тримав захисників у напрузі. Хороший матч від нього, але не знаємо, може в нього пошкодження. Так само Зубков здорово зіграв. Зрозуміло, що тренер після вилучення повинен був реагувати, перебудови робити. Тому Франьїча випустив. Степаненко перед цим вийшов посилити захист. І все ж, щоб захист трошки відпочивав за такого тиску, треба мати когось, хто швидкий, може протягнути мʼяч, добре грає на просторі. Втік один-два рази, і вже є передишка для захисників. А так ти весь час під пресингом, тільки відбиваєшся, а вони весь час подають, прострілюють, удари за ударами, немає мініпауз, ніяк передихнути.

- Якщо підсумовувати, результат закономірний?

- Його важко назвати закономірним, бо до вилучення «Шахтар» контролював гру. Якби не воно, все б закінчилося для «Шахтаря» перемогою.