Збірна Бельгії: досвіду ми набудемо. Хотілося б і позитивних емоцій

Теоретично та візуально збірна України отримала найнезручнішого суперника з плей-оф Ліги націй - збірну Бельгії. Але насправді не все так однозначно. І не все так погано.

На перший погляд, з квартету Бельгія - Угорщина - Сербія - Шотландія - потрібно вибирати будь-кого, проте не команду Доменіко Тедеско, адже «червоні дияволи» беззастережно входять до еліти світового футболу.

Проте зараз так склалися зірки, що головному тренеру національної команди України немає приводів нарікати на жереб.

Загалом немає приводів.

А все тому, що на даний момент збірна Бельгії втратила всю міць та естетику. Від тієї команди, яка нещодавно виходила до півфіналу ЧС, залишилася одна назва.

Перезмінка - ось головний бич нинішньої збірної Бельгії. З відходом Едена Азара пішла ціла епоха. І з цим треба змиритись.

Однак, ця епоха, що минула, могла пройти менш непомітно, менш резонансно, якби національна федерація зробила правильний вибір на посаду головного тренера збірної.

Але вибір впав на Доменіко Тедеско - молодого тренера, але з дуже заплямованою репутацією. Вийти на свій новий рівень колишньому тренеру московського «Спартака» не вдалося.

Більше того, під його керівництвом національна збірна Бельгії вперше у своїй історії опустилася нижче за друге місце в Лізі націй. 2021-го Бельгія билася за перемогу в цьому турнірі, 2025-го битиметься за те, щоб залишитися в дивізіоні А.

Якось дуже швидко, хоч і не дуже помітно, збірна Бельгія скотилася до непоказної ніші вправних, але безликих команд. Тедеско намагався знайти вихід із ситуації, але чим більше він намагався знайти цей вихід, тим більше він віддалявся від цього виходу.

Хрестоматійним прикладом неприйняття нинішнього тренера «червоних дияволів» є історія Тібо Куртуа - наразі колишнього голкіпера збірної Бельгії. Воротар «Реала» нібито образився на те, що Тедеско після відходу Азара-старшого віддав капітанську пов'язку не йому, а Лукаку.

Як на мене, вся ця історія не варта і виїденого яйця. Мені здається, що компроміс можна було знайти. Але Куртуа не намагався його знаходити. А навіщо його шукати, цей компроміс, із тренером-ноунеймом?

Тібо чудово розумів, що зараз зі своєю національною збірною він може швидше втратити, ніж придбати. Те, що «дияволи» йдуть низхідною, було видно вже на Євро-2020. Далі мало бути лише дно.

І воно було, це дно. З Куртуа воно також було б неодмінно. Але хитромудрий Тібо вирішив піти. Спостерігати збоку.

З боку спостерігати за в'яненням колись однієї з найкращих збірних світу виявилося справою дуже невдячною. І нецікавою.

Насправді виявилося, що замінити Куртуа та Азара Тедеско не вдалося. Більше того, відмовившись від ветеранів - Вітселя, Карраско і Вертонгена, новий наставник бельгійців не зміг знайти їм рівноцінної заміни.

Як не зміг він замінити і травмованих Де Брюйне та Тома.

Без цих вищезгаданих семи футболістів збірна Бельгії стала такою собі непересічною командою.

Про її пересічність ми могли не з чужих слів судити з Євро-2024, де «червоні дияволи» потрапили в одну групу зі збірною України.

Бельгія була «матковою» командою у нашому квартеті на Євро, проте свого статусу абсолютно не підтвердила.

В останньому турі групового турніру збірна Бельгії зкатала у нульову нічию зі збірною України. Тоді здавалося, що наш суперник грає суворо за результатом. Але насправді виявилося, що він грає так, як може.

Перший раунд плей-оф ЧЄ-2024 для бельгійців виявився останнім: вони поступилися 0:1 збірній Франції.

І ту поразку від «мушкетерів» не можна вважати помилкою чи випадковістю, бо надалі тенденція підтвердилася. Бельгія та Франція зустрілися в одній групі Ліги націй, і підопічні Тедеско програли обидва матчі - 0:2 та 1:2.

Не найкраще склалися стосунки «червоних дияволів» і з ще однією крутою збірною у групі - з Італією: нічия 2:2 та поразка 0:1.

Ось і вийшло, що бельгійці у своїй групі боролися винятково за збереження елітної прописки, а не за вихід у плей-оф.

Третє місце у групі команді вдалося відстояти у боротьбі з Ізраїлем. Але лише завдяки кращій різниці забитих-пропущених м'ячів у особистих зустрічах - 3:1 та 0:1.

Ось так, із гегемона континентального футболу, збірна Бельгії перейшла у статус звичайних команд.

***

І цей вітер змін упіймав не лише незручний і прозорливий Куртуа, всупереч якому Тедеско і почав городити город, а й Лукаку, заради якого цей город і затіяв городити новий тренер бельгійців.

Новоявлений капітан збірної Бельгії в турнірі Ліги націй, що завершився, провів лише один поєдинок - програний домашній матч проти Італії. Ромелу попросив Тедеско не викликати його до збірної - під виглядом кращої підготовки до зустрічей на клубному рівні.

І ось так, не миттям, так катанням, збірна Бельгії і опинилася там, де й опинилася. Тобто виявилася балансуючою на межі еліти та решти.

Безумовно, «червоні дияволи» навіть у такому - розібраному та сирому вигляді - залишаються серйозним опонентом для будь-якого суперника. Однак, на мій погляд, зараз, тобто наприкінці березня наступного року, - це найкращий час, щоб перетнутися з командою Тедеско.

Навряд чи за ці кілька місяців ця команда стане сильнішою.

Не стане. Навіть якщо Де Брюйне оговтається від своїх травм, найкращі часи цієї команди позаду. І КДБ вже анонсував про своє завершення у національній команді. Рівноцінної заміни лідерам, що пішли, вже немає. І не буде. Не настільки плідний бельгійський футбол, щоб видавати на-гора щороку золоте покоління.

Нинішнє покоління збірної Бельгії не тягне навіть на срібне. Ну, хіба що на олов'яне.

Але навіть не в цьому суть. Адже, знову-таки, все пізнається порівняно. Порівняно зі збірною Бельгії національна команда України все одно залишається аутсайдером, адже попри очевидні проблеми «дияволів», наші проблеми ще очевидніші. Ще більш показові.

І ось у цьому якраз і є шанс нашої команди. Нам втрачати нема чого. Ось у матчах проти Угорщини чи Сербії нам точно було б щось втрачати. У разі поразки. А зараз - ніхто, і навіть я, не наважиться метати каміння в наш город, якщо у підсумку ми не здолаємо цього суперника. Оскільки цей суперник, незважаючи на всі свої болячки, залишається рівнем вище за збірну Реброва.

А якщо так, у майбутніх матчах проти бельгійців ми можемо лише придбати.

Досвід - як мінімум.

Але дуже хотілося б, щоб наша головна команда країни разом із досвідом набула б й позитивних емоцій.

Сергій Ребров - майстер гри у плей-оф. Нехай і доводить, що він майстер.