«Не одразу повірив у це». Сич – про виклик до лав збірної України

Захисник львівського «Руху» Олексій Сич дав перше інтерв'ю Українській асоціації футболу щодо свого виклику до лав національної команди.

- Вітаю з викликом до збірної України. Попри велику дорогу видно, що ти досі емоційно дуже піднесений, це правда?

- Так, це правда, незважаючи на то, коли мені подзвонили і в який час, я в будь-який момент готовий виїхати. Тому це для мене була несподіванка і я дуже радий, що тут зараз.

- Де ти був, коли тобі подзвонили?

- Я просто лежав в ліжку з дружиною, дивилися якийсь там серіал, але набрав наш генеральний директор Ігор Михайлович і каже: «Я тебе вітаю». Кажу йому у відповідь: «З чим?». І він відповів: «Тебе в збірну викликали». Звичайно, я був дуже здивований. Тому це для мене було, як новий етап.

- Ти одразу повірив, що це правда?

- Ну не одразу, звичайно, але вже, коли почали там тренер дзвонити, інші вітати - я тоді вже зрозумів, що це все насправді.

- Руки трусились? Телефон кинув? Що робив?

- Ні, ну як у Назаренка, в мене телефон не впав, але руки трусились. Вперше такі емоції - це круто.

- Скільки їхав? Скільки часу дорога зайняла?

- Я приблизно виїхав о 10-й ранку і от зараз на годиннику перша-друга ночі. Але дорога - це дрібниці, головне, що я тут.

- Що далі? Як думаєш, команда прийме? З ким будеш першим бачитись? Про що будеш говорити? Як плануєш поводиться? Шось собі малював?

- Звичайно, малював. Ну тут більше хлопців тих, яких я вже знаю по олімпійській збірній, по U-21. Зрозуміло, що є старші хлопці, з якими я взагалі незнайомий, там, з легіонерами. Цікаво познайомитися з ними, тому я в передбаченні цього всього.

- Хто, до речі, тобі зі збірної, з тим, ким ти знайомий, написав?

- Назаренко написав, Бражко написав - з ними на зв'язку.

- Що далі? Що хочеш від цього збору?

- Звичайно, хочеться, щоб команда перемогла ці всі дві гри. Ну це основне і якщо буде можливість, то допомогти команді.