КОСТИШИН: «Чи може Олександрія повторити Лестер? Наша задача – перемагати»

Півзахисник «Олександрії» Денис Костишин в ексклюзивному інтерв'ю Sport.ua прокоментував успішні матчі своєї команди, а також пригадав своє життя в США, де він грав у 2023 році за техаський «Ель-Пасо Локомотив».

- Денис, нещодавно ви взяли участь в переможному матчі «Олександрії» з ФК ЮКСА. Як оціните перемогу своєї команди в цій зустрічі?

- Так! Дякую! Дійсно вдалося досягти гарного результату і у нас вийшла гарна гра, особливо в першому таймі. Тому з приводу переможного поєдинку в Кубку України дуже позитивний настрій.

- Як оціните свою гру в цьому поєдинку? Ви зробили асист у другому голі, який дав команді більше впевненості у цьому матчі, який в підсумку виграли 4:1.

- Я не можу оцінити свою гру. Це роблять наші тренери, тому я не маю права це робити. Але мені приємно, що я зумів допомогти команді виграти цю кубкову зустріч.

- Приємно опинитися в чвертьфіналі Кубку України?

- Так, звісно, це приємно! Хочеться перемагати і рухатися далі й далі.

- У чвертьфіналі «Олександрія» зустрінеться з «Шахтарем». Що скажете з приводу підсумків жеребкування?

- Всі знають, що «Шахтар» - це топ-команда, в якій зібрані дуже сильні гравці. Але тим цікавішим буде чвертьфінальний поєдинок. Я думаю, що люди захочуть цю гру подивитися. Це буде цікава гра!

- Як взагалі оціните цей сезон для «Олександрії»? Ви з «Динамо» ділите 1-2 позиції в УПЛ!

- Не хочеться поки що оцінювати сезон. Тому що сезон ще триває і потрібно пройти ще довгу дистанцію. У нас ще багато ігор попереду. Оцінювати потрібно вже за підсумками сезону.

- На даний момент яку перемогу олександрійців у цьому сезоні ви можете виділити?

- Напевно, найбільш емоційна перемога була у нас над «Шахтарем». І також виділю перемогу у минулому турі над «Поліссям».

- Як Олександрія налаштовується на матч із Карпатами? Що чекаєте від цього поєдинку?

- Якщо чесно, то ми на всіх налаштовуємося і готуємося до поєдинку з кожним суперником. Наше головне завдання - це виходити на поле і перемагати. Ми будемо намагатися це зробити і в наступному матчі.

- Що скажете з приводу гри під керівництвом Руслана Ротаня?

- Він дійсно дуже сильний тренер, під керівництвом якого футболісти розуміють один одного і знають, як потрібно діяти в кожній окремій ситуації. Руслан Петрович дуже багато над цим працює.

- Чим тренування та гра під керівництвом Ротаня відрізняється від інших коучів, у яких ви грали?

- Якщо чесно сказати, то всім. В першу чергу, найголовніше те, що в його підході до тренувань та тактики дуже багато маленьких деталей. Особливо це стосується тактики. Він дуже багато часу цьому приділяє.

- Можна сказати, що у вас із Ротанем однакова роль на полі? Він також грав у середній лінії. Може, він дає якісь особисті поради?

- Як раз так сталося, що я, напевно, завжди до цього грав роль «десятки» під нападником. А ось як раз під керівництвом Руслана Петровича моя роль та позиція на полі змінилася. Зараз я більше зліва граю. А в центрі поля я зараз не граю.

- Як вважаєте, які в Олександрії шанси повторити успіх «Лестера» в АПЛ-2016? Чи вірять в це команді?

- Якщо чесно, то не хочеться загадувати. Повторюся, що сезон довгий. А наша задача - це виходити на поле та перемагати в кожній грі.

- Іван Калюжний змусив про себе багато говорити після гри за збірну України! Що скажете з приводу Івана? Очікували від нього такої гри за збірну?

- Дійсно, всі дуже раді за Ваню. Тому що це показник людини, яка дуже багато працює на футбольному полі. І це дало свої плоди. Калюжному дали шанс і він його використав. Він дуже чіпкий і в нього дуже класний підбір м'яча. Також Ваня дуже добре читає гру суперників та робить підбирання. Я очікував, що він гарний матч проведе в дебютному поєдинку за збірну України! І він це зробив! Ваня - молодець!

- Як вважаєте Олександр Філіппов може стати найкращим голеадором УПЛ? Зараз у нього 5 голів, а у перших Назаренка та Судакова - по 7.

- Звісно, що зможе. Ми всі на це сподіваємося. Тому що Саша дійсно неймовірно завершує атаки. Він дуже-дуже гарний нападник!

- У вас із Кирилом Ковальцем батьки тренери. Може, якось жартуєте на цю тему чи якось це вас об'єднує?

- Я не сказав би, що ми жартуємо на цю тему. Але в нас із Кирилом дійсно дуже гарні взаємовідносини. Це людина з великої літери і справжній капітан!

- Взагалі, ваш батько Руслан Костишин часто вам дає якісь поради?

- Звісно! У нас же футбольна сім'я. Коли приїжджаєш додому, то у нас дуже велику кількість часу, десь 85-90 відсотків, ідуть розмови про футбол. Тому поради від батька бувають!

- Зараз взагалі у світовому футболі стало тенденцією, що сини відомих футболістів грають за топові команди. З яким би тандемом батько-син ви би порівняли вас?

- Навіть не знаю! Я би порівняв, напевно, з Ковальцями! Бо його батько, як і мій, також розпочинав кар'єру в хмельницькому «Поділлі»!

- У 2023 році ви мали досить-таки цікавий досвід гри за американський «Ель-Пасо Локомотив». Як оціните той період життя та гри?

- Це дійсно був такий собі крутий experience (досвід)! Цей період життя я можу оцінити тільки позитивно, особливо в професійному плані!

- Що найцікавіше було у грі за «Ель-Пасо» саме для вас?

- Я можу виділити те, як там взагалі все працює. Там футбол - це шоу для людей. Також виділю те, як медіа-команда працює над тим, щоб люди приходили на футбол та дивилися матчі. Хоча в США футбол за популярністю посідає п'яте або шосте місце, у медіа-команді «Ель-Пасо» працює десь 40 людей. І головна мета - це популяризувати футбол, щоб ще більше людей прийшло на матчі, щоб ще більше квитків було продано. Те ж саме стосується клубних футболок, шарфів та всього іншого. І ось з цих 40 людей медіа-команди кожен займається своєю справою. Хтось у школах робить свою справу з популяризації футболу, хтось знімає відео для ютубу, тік-току та всього іншого. В клубі є дуже багато людей, які роблять все можливе, аби люди приходили на футбол. І, коли ти виходиш на матч, ти відчуваєш цю атмосферу на стадіоні. На домашні матчі «Ель-Пасо» багато приходить людей. Команда має дуже сильну підтримку!

- Приємно було грати під десятим номером? Як вирішили, що саме ви будете десяткою?

- Мене спитали, під яким номером я хочу грати. Я спочатку сказав, що під 18-м, тому що я під ним грав 8-9 років. Але 18-й номер був зайнятий. У свою чергу, «десятка» була вільна. А в академії «Динамо» з 5 до 16 років я грав під десятим номером. Тому я і вирішив «десятку» взяти. Звісно, приємно грати під таким номером.

- Ви були основним футболістом «Ель-Пасо» і відзначилися 4 голами. У ворота «Тампи» був класний гол, від якого шаленіли фанати! Те ж саме можна сказати і про гол головою у ворота «Детройта», від якого стадіон завівся! До речі, «Детройту» це був дебютний гол у футболці «Ель-Пасо». У ворота Сан-Дієго був також класний гол після чудової комбінації. А ви який голаццо виділите?

- Якщо виділити якийсь один, то, напевно, це гол у ворота «Сан-Дієго». Це був переможний гол у ворота дуже сильного суперника! І ми грали на виїзді. Там відчувалася зміна клімату. В Ель-Пасо температура повітря 44-45 градусів! І найближча до міста водойма (я маю на увазі океан, озеро чи річка) знаходиться в тисячі кілометрів у Далласі. І ось, коли ми прилетіли в Каліфорнію, в Сан-Дієго, я відчув, що там зовсім інший клімат! І це був дуже важкий поєдинок, тому що дихати було зовсім по-іншому. Океан зовсім поруч із Сан-Дієго. І це була важлива перемога!

- Можете порівняти рівні USL Championship та УПЛ та Першої ліги?

- Порівняти з Першою лігою дуже важко. В USL Championship грають дійсно атакуючі футболісти! Вони індивідуально сильні і дуже гарно працюють з м'ячем. Там немає такого, що грають на оборону. Там всі хочуть атакувати та забивати! Тому якось важко порівнювати ліги.

- Матчі з якими командами були найцікавішими?

- Напевно, це дербі з «Нью-Мехіко»! Також цікаві ігри були з «Сан-Дієго». У нас взагалі переможна серія (win-streak) була 8-9 матчів, а не програвали ми 12-13 зустрічей поспіль. І дуже багато людей приходило на домашні ігри. Тому кожний домашній поєдинок був цікавий.

- Ви вийшли до плей-оф у 2023 році, але програли «Оріндж Каунті». Чого не вистачило, щоб пройти далі?

- Ми дуже гарно стартували. У нас була рекордна серія без поразок 13 чи 14 матчів. І також 8-9 матчів у нас була переможна серія. Ми дуже гарно виглядали на початку сезону. А потім ми зменшили оберти, коли тренер вирішив грати в 5 захисників. І ми вже грали так, щоб просто в плей-оф вийти. Ту гру плей-оф з «Оріндж Каунті» ми непогано проводили. Пропустили ми вже перед фінальним свистком. Але, значить, так повинно було бути. Але все одно це було досягнення - вийти в плей-оф, тому що «Ель-Пасо» до цього довго не потрапляв до цієї стадії. Всі фанати були дійсно щасливі від того, що ми вийшли до плей-оф!

- Що скажете про виїзні зустрічі? Вдалося помандрувати по США! Як вам, наприклад, Лас-Вегас? Які ще міста виділите? Де сподобалося?

- Лас-Вегас - це крейзі-місто, якщо чесно. Ось ти тільки виходиш з аеропорту і там все місто в казино! Коли проїжджаєш будь-який готель, з ним поруч знаходиться казино. Там все світиться, постійно грає якась музика! Ось, наприклад, ми в готелі жили в Лас-Вегасі. І в лобі цього готелю метрів 70 було заставлено чимось, пов'язаним із казино. Лас-Вегас - це таке божевільне місто! Але я би виділив і Сан-Дієго, яке мені дуже сподобалося. Це дуже спокійне місто біля океану. Я кайфонув від Сан-Дієго! Нью-Йорк також виділю! Нью-Йорк - це вау! У нас було 4-5 вихідних, я відклав телефон і ми просто гуляли по Нью-Йорку. Приїхати до Нью-Йорка, як туристу та побачити це все, дійсно круто! І Маямі, звісно, виділю! Маямі теж круте місто!

- Розкажіть про місто Ель-Пасо? Населення там 679 тисяч! Що вам сподобалося в цьому місті? Ви де жили, граючи за Ель-Пасо?

Якщо чесно, важкувато було жити в Ель-Пасо. Це місто таке прагматичне, спокійне. Я на той момент жив разом зі своєю колишньою дівчиною. І в нас там був такий собі «День бабака». Кожен день повторювався і повторювався. Одні самі місця, прогулянка, одна й та сама ж дорога. Ель-Пасо знаходиться на кордоні з Мексикою. Там дуже багато іспаномовних людей. Я, коли перший раз приїхав до Ель-Пасо і зайшов до магазину скупитися, то побачив, що там ціни в 4 рази вищі, ніж у Києві! Але, чесно кажучи, дуже добре мене прийняли люди в команді. Там було дуже багато європейців, з якими я знайшов спільну мову. Вони мене дуже сильно підтримували. Моя англійська дозволяла мені спілкуватися легко з усіма. Але, коли вони починали дуже швидко говорити, австралійський футболіст Ліам Роуз виступав в ролі перекладача для мене. Він у спокійному та повільному темпі перекладав мені постійно те, що говорили одноклубники. Ми з того сміялися. Але з пацанами я дуже сильно потоваришував. І досі ми спілкуємося! Я, Ліам Роуз, швед Петар Петрович та Ерік Кальвільйо, який досі грає за «Ель-Пасо». Також спілкуюся з вихованцем «Барселони», екс-захисником «Еспаньйола» та «Вотфорда» Марком Наварро, який після «Ель-Пасо» грає в Польщі за «Арку». Так що підтримуємо спільну мову з колишніми одноклубниками.