Семен АЛЬТМАН: «З Блохіним у нас багато спільного»

Про співпрацю з уславленим форвардом київського «Динамо» та збірної СРСР Олегом Блохіним у роботі із національною командою України Sport.ua розповів його колега Семен Альтман.

- Це хороший тренер. Він вміє слухати і чути. Тому мені з ним у збірній України працювалось легко та цікаво.

- Мабуть, найпам'ятнішим періодом вашої спільної роботи став чемпіонат світу 2006 року. Чи не так?

- Безумовно. І не тільки участь у цьому Мундіалі, а й підготовка до нього та потрапляння у групу. Все це було воєдино, і пройшло на одному подиху.

- Пригадується, перед відбірковим циклом тієї світової першості Олег Блохін сказав, що збірна України вийде з групи з першого місця. Зізнайтеся, чи не здавалось вам тоді, що це є надто серйозною заявою?

- Після цього він мене і запросив на роботу. Я погодився і готовий був втілити у життя його ідеї. Заява Блохіна мене аніскільки не здивувала, адже я працював на рівні збірної і з Анатолієм Бишовцем (в олімпійській збірній Південної Кореї - прим. ред.). Для них обох нічого іншого, крім першого місця, більше нічого не існує. І Блохін, і Бишовець - максималісти. Такими вони були як у період кар'єри гравця, так і тренера. Чого, на жаль, не вистачало моєму кращому другові Віктору Прокопенку (Царство йому небесне), котрий не був так націлений на перше місце. Саме тому воно від нього вислизало у найбільш невідповідний момент.

- Як часто спілкуєтесь чи бачитесь з Олегом Блохіним?

- Зараз, на жаль, рідко. А незадовго до повномасштабної війни ми зустрічались, коли він приїжджав до Одеси на турнір Ігоря Бєланова. Раніше провідником, який виконував роль нашої зв'язуючої людини, був покійний Андрій Баль. Його не стало - і ця ниточка якось обірвалась. Трохи сумно, що так є. Про це залишились лише одні спогади.

- Ви, як людина, яка багато років життя провела в Одесі, не обділені почуттям гумору. Чи були ситуації, коли гумор допомагав у вашій спільній роботі з Олегом Блохіним у збірній?

- Якщо говорити про збірну, то у Баля почуття гумору було вище, ніж у мене. Він будь-яку конфліктну ситуацію міг обіграти так, що все виглядало нормально. Тому гумор завжди ставав нам у пригоді. До цього почуття потрібно ставитись по-особливому. Нормальні люди - інтелектуали, великі спортсмени завжди любили гумор, добре його розуміли і застосовували. Таким же є і Блохін. Пригадується, коли ми працювали у збірній, він мені казав «Йди, розмовляй зі своїм одеситом», маючи на увазі Андрія Вороніна.

- І ви находили ключ?

- Спільно. Я чітко розумів, що в команді головний тренер може бути лише один. І ми всі це розуміли. Тому у нас і була дружна команда. Головне, що це розумів і Григорій Михайлович Суркіс, який усіляко допомагав нам.

- Якими є ваші побажання сьогоднішньому імениннику?

- Блохін недалеко від мене пішов - між нами всього шість років різниці. Ми з ним виросли в один час і у нас багато спільного. Він зі спортивної сім'ї і я зі спортивної сім'ї, він киянин - і я киянин (виріс у Києві). Тож, зважаючи на нинішню ситуацію у нашій країні, передусім хотів би побажати миру. А все інше докладеться.