Сімейство Мальдіні: на дітях талант не відпочиває

У недавньому матчі четвертого туру Ліги націй - проти Ізраїлю - за національну збірну Італії дебютував Даніель Мальдіні. Нічим примітним у тому поєдинку 23-річний футболіст не відзначився. Однак він став автором унікального досягнення, яке найближчим часом буде складно повторити. Даніель став третім із покоління родини Мальдіні, хто зіграв за «Скуадру адзурру».

***

Першим із цієї родини, хто приміряв футболку національної збірної Італії, був дід Даніеля - Чезаре Мальдіні.

Дон Чезаре виступав на позиції захисника у «Мілані». До складу міланського гранда Чезаре потрапив із провінційної «Трієстини». Однак на периферії Чезаро запалював лише два роки. 1954-го його запросили до «Мілана». І «червоно-чорний» клуб став для центрбека головним у його кар'єрі. Та й у житті теж.

У складі «Мілана» Чезаре Мальдіні неодноразово вигравав чемпіонат Італії. А головне його досягнення - перемога з «россо-нері» у Кубку європейських чемпіонів.

Чіпкого, непоступливого захисника «Мілана», який добре грав головою, запросили і до складу національної збірної. За збірну Італії Чезаре провів 22 матчі. Однак досягти якихось вагомих успіхів у складі «Скуадри адзурри» йому не вдалося.

Однак після закінчення ігрової кар'єри Чезаре Мальдіні заповнив цю прогалину. Він довгий час був головним тренером італійської молодіжки, на чолі якої тричі виграв континентальну першість.

Очолював Чезаре Мальдіні й національну збірну Італії. Однак на цій ниві успіхів не здобув. Втім, як і на чолі рідного «Мілана».

Останнім його робочим місцем була національна збірна Парагваю. Але довго там Чезаре не затримався - працював лише неповний рік.

В останні роки свого життя він відійшов від великого футболу. І помер у квітні 2016-го, у віці 84 років.

По собі Чезаро Мальдіні залишив велику спадщину. І у «Мілані», і у збірній Італії. Але вінцем його «творчості» стали не ігрові трофеї, а син Паоло.

***

За популярністю та вагою не лише в італійському, а й у світовому футболі Паоло переплюнув свого знаменитого батька.

На відміну від Чезаре, Паоло все своє футбольне життя провів у одному клубі - у «Мілані». У складі «россо-нері» Мальдіні-молодший виграв усе, що тільки можна виграти у континентальному футболі.

Паоло досі залишається рекордсменом «Мілана» за зіграними матчами.

Дуже багато поєдинків він зіграв і за «Скуадру адзурру» - 126. І, на відміну від батька, Паоло може похвалитися вагомими трофеями на рівні збірної. Він ставав бронзовим та срібним призером чемпіонату світу, віце-чемпіоном Європи.

Футболку з третім номером, під яким Паоло Мальдіні грав у «Мілані», виведено з вживання міланським грандом і навіки закріплено за Паоло.

Але з одним застереженням: якщо один із його синів гратиме за «Мілан», то Паоло готовий віддати йому «свій» третій номер.

Обидва сини Паоло - Крістіан та Даніель, стали футболістами. І обидва, як і їхній батько, є вихованцями «Мілана».

Віддати свій третій номер старшому синові Крістіану вже не вийде. Хлопець пішов стопами батька і діда, ставши захисником. Але пограти на високому рівні йому не вдалось. Не вдалося пограти навіть на середньому. «Реджана» стала піком кар'єри Крістіана Мальдіні.

Зрозумівши, що йому не домогтися і дещиці того, чого досягли його кровні родичі, Крістіан у 27 років вирішив завершити свою футбольну кар'єру.

***

А ось молодший син Паоло - Даніель - виявився хлопцем із характером. Він не тільки зумів пробитися на хороший рівень, а й вирішив змінити сімейне амплуа. Даніель вибрав позицію атакуючого півзахисника.

Він рано дебютував у першій команді «Мілана» (у 18 років). Його планомірно підводили під основу, але стати основним у «Мілані» йому так і не вдалося. Хоча своє скудетто у Даніеля також є. Як і в його батька та діда.

Але стати справжньою частиною «Мілана» Даніелю Мальдіні не вдалося. Принаймні, поки що.

Спочатку його відправили в оренду до «Спеції». Головне його досягнення у цій непримітній команді - гол у ворота «Мілана». Але все одно «россо-нері» у тій зустрічі виграли.

Далі була оренда у «Емполі». І також невдала. Спочатку довго лікувався після травми ноги, а коли повернувся до складу, результативними діями не відзначився.

І знову пішов у оренду. Цього разу - у «Монцу». І з третьої спроби Мальдіні-наймолодшому вдалося продемонструвати свій рівень. І знайти нарешті свою команду.

У перших десяти матчах за «Монцу» Даніель забив чотири м'ячі та зробив одну результативну передачу. Але головне, що він отримав не лише місце в основному складі, а й упевненість у власних силах.

«Монца» викупила у «Мілана» трансфер Даніеля Мальдіні. Хоча викупила - це голосно сказано: хавбек дістався клубу із передмістя Мілана безкоштовно. Але з однією умовою: у разі подальшого перепродажу «Мілан» отримає половину від належної суми.

Навесні цього року Даніель Мальдіні міг зіграти за національну збірну. Але не Італії, а Венесуели.

Справа в тому, що його мати, Адріана Фосса, венесуельська фотомодель. І венесуельська футбольна федерація поквапилася, щоб Даніель став їхнім «підопічним».

Але той відмовився. Напевно, все-таки чекав на виклик у «Скуадру адзурру».

І дочекався.

На жовтневі матчі Ліги націй головний тренер збірної Італії Лучано Спаллетті серед інших викликав і півзахисника «Монци» Даніеля Мальдіні.

Складно сказати, за які саме заслуги Спаллетті викликав Мальдіні, адже у того лише один гол і один асист у семи стартових поєдинках серії А. Тим не менш, наставник «Скуадри» заявив, що «Даніель - це футболіст, який зараз дуже потрібний збірній».

За дебютом Даніеля Мальдіні у збірній Італії з трибун спостерігали його батьки. Колишній капітан збірної Італії Паоло Мальдіні залишився задоволеним грою свого сина у головній команді країни.

Залишився задоволений грою Мальдіні й Спаллетті. Тож не виключено, що й надалі Даніель Мальдіні викликатиметься під прапори «Скуадри».

А там - чим чорт не жартує. Можливо, мине ще кілька років, і за збірну Італії дебютує вже син Даніеля Мальдіні. Якщо продовжувати династію, то продовжувати її по-справжньому.