Був «рабом», феєрив у трясовині, а тепер грає в єврокубках та Бундеслізі

3 жовтня у матчі основного етапу Ліги конференцій «Хайденхайм» - «Олімпія» Любляна (2:1) у стартовому складі господарів з'явився Лео Шинза. Для 26-річного бразильського легіонера німецької команди цей вихід на поле проти словенців, які раніше у кваліфікації турніру усунули зі свого шляху житомирське «Полісся» (2:0, 2:1), став дебютним в рамках єврокубкових турнірів. А лише за півтора місяці до цього, 25 серпня, Шинза провів і свій дебютний матч у Бундеслізі, коли допоміг «Хайденхайму» на виїзді здолати «Санкт-Паулі» (2:0).

Ігри на переповнених стадіонах та участь у матчах, інтерес до яких виявляє величезна кількість уболівальників, в тому числі й по телебаченню, - це те, до чого Лео Шинза, нехай 13 вересня він і відсвяткував свій вже 26-й день народження, тільки-но звикає. Історія кар'єри цього бразильця, який народився у місті Венансіу-Айріс із населенням в 65 тисяч осіб, більш ніж незвичайна: він пройшов шлях від «рабства» та ігор у шостому дивізіоні до можливості виходити на поле в єврокубках та Бундеслізі. А це багато чого варте!

«Іноді я щипаю себе, поплескую по обличчю, щоб переконатися, чи не сон все це», - жартує Шинза.

Насправді у словах бразильця є частка правди, оскільки трохи більше року тому Лео грав за дубль «Магдебурга» у шостому дивізіоні німецького футболу. Але навіть це не було найгіршим моментом у його кар'єрі…

Якщо озирнутися назад ще на кілька років, то можна побачити, що Шинза виступав у Швеції за відверто маловідомий за межами цієї країни клуб «Фанна». У цій команді, що борсається на рівні п'ятого дивізіону шведського футболу, Лео не тільки не отримував зарплату, а й фактично жив на горищі будинку із кількома своїми співвітчизниками, вимушено заощаджуючи їжу та забиваючи голод вживанням великої кількості води. Сам Лео той період своєї кар'єри характеризує одним словом: «Рабство».

До 20 років Лео Шинза не мав на своєму рахунку матчів у статусі професійного футболіста. Він виявився непотрібним рідному «Шапекоенсе», а потім безуспішно намагався працевлаштуватися в «Інтернасьоналі» та «Греміо». У якийсь момент вінгер навіть задумався щодо відходу з великого футболу, й почав грати за команди з міні-футболу, але далі в його житті сталася щаслива, як тоді здалося самому Шинзі, подія - він став свідком розмови двох агентів.

«Я пам'ятаю, що це були якісь агенти, котрі, так би мовити, навіть не мали офіційних документів, які б дозволяли їм займатися таким видом футбольної діяльності. Але вони знали бразильців, які жили у Швеції. Я навіть не пам'ятаю, як це сталося, але вони відвезли мене до Швеції, щоб там я міг пройти тестування. Мені обіцяли, що працевлаштують у команду першого чи другого дивізіону», - згадує Шинза.

Насправді бразилець опинився далеко не у таких елітарних лігах, про які йому «нашептали» незрозумілі агенти на батьківщині. Працевлаштуватися вдалося у клубі «Фанна», який грав у п'ятому дивізіоні шведського футболу. Причому умови співпраці Шинзи із цим клубом були більш ніж скромні: футболісту надали житло, а також пообіцяли платити на руки по 500 євро щомісяця.

«Я пробув там півтора роки й не отримав на руки жодного євро. Ми їли лише тоді, коли господар будинку, який також був власником клубу, купував їжу. Але іноді він їздив та купував їжі теоретично на тиждень. За його підрахунками, звісно. Вже за чотири-п'ять днів їжа закінчувалася, й нам доводилося сидіти якийсь час просто на одній воді - до наступної «закупівлі». В мене не було життя, не було грошей, у мене не було в кишені навіть п'яти євро, аби піти та купити собі що-небудь на ринку. По суті, я жив як раб», - каже нинішній вінгер «Хайденхайма».

Цікаво й те, що, за зізнаннями Шинзи, він, як і ще кілька бразильців, котрі грали за «Фанну», жив на горищі будинку власника цього клубу. Той банально не зміг чи не захотів знайти для своїх легіонерів інше житло, надавши те, яке не било по його кишені.

Заради справедливості, Шинза не згадує того, чи бачив і чи знав він із самого початку, на які умови погоджується, домовляючись із босом «Фанни». Але в цілому описані ним умови навряд чи можна вважати гідними для сучасного спортсмена в одній із найблагополучніших країн Європи. Тому у Лео була велика спокуса кинути все це і повернутися додому, змінивши сферу діяльності та спробувавши досягти успіху в чомусь іншому.

Але Шинза був не із боязкого десятка. Він продовжував працювати, і в якийсь момент йому все ж таки пощастило. Хоча складно сказати, що це було взагалі: чи то Бог змилостивився над бразильцем, чи то зірки зійшлися таким чином, що цей шанс він все ж таки отримав, чи то удача нарешті повернулася до нього обличчям. Як би там не було, а у певний момент гру Шинзи помітив шведський уболівальник, який мав деякі зв'язки в агентському середовищі у Німеччині. Це і стало поворотним моментом у кар'єрі бразильця…

«Мій нинішній агент - німець, а його найкращий друг живе у Швеції. Він [друг] завжди ходив дивитися ігри нижчих дивізіонів, і ось одного разу побачив мене, після чого залишився, аби поговорити після матчу. Я розмовляв тільки португальською та іспанською, але нам вдалося зрозуміти один одного. Він розповів про мене своєму другу в Німеччині, який згодом і став моїм агентом. Він сказав буквально таке: «Ми просто зобов'язані витягнути цього хлопця звідси, у нього зовсім інший рівень», - продовжує згадувати Шинза.

Агент зі зв'язками у німецькому футболі зумів організувати для Шинзи перегляд у другій команді «Шальке», яка на той момент грала у четвертому дивізіоні. Тест тривав лишень десять хвилин, за які Лео встиг забити один м'яч та заробити два пенальті, а потім невдало обробив м'яч й отримав травму, вимушено залишивши зелений газон. У той момент Шинза вважав, що для нього все скінчено, але насправді в дублі «Шальке» порахували інакше та заявили бразильцеві, що навіть тих десяти хвилин, які він провів на полі, достатньо для них, аби запропонувати легіонеру з Південної Америки контракт.

Через кілька днів після того, як Шинза відсвяткував свій 22-й день народження, він отримав головний подарунок - перший у житті професійний контракт у футболі. Трудова угода з «Шальке II» була розрахована на два сезони, які він повністю відпрацював у Гельзенкірхені, виступаючи виключно за другу команду «кобальтових», де загалом демонстрував непогані показники на рівні четвертого дивізіону (59 матчів, 15 голів та 17 асистів).

Влітку 2022 року в кар'єрі Шинзи, як здавалося тоді, настають чергові зміни на краще. Бразильця, який отримав можливість самостійно розпоряджатися своєю долею після завершення контракту із «Шальке II», покликав до себе «Магдебург» - команда, яка щойно завоювала путівку до Другої Бундесліги. Це виглядало наче казка: за два із гаком роки Шинза пройшов шлях від п'ятого дивізіону Швеції до другої ліги професійного футболу Німеччини, рівень якого вважається одним з найсильніших на європейському континенті.

Втім, гладко усе виглядало тільки на папері. В житті ж ключовою перепоною для того, щоб Шинза перестрибнув через два дивізіони й заграв на якісно новому рівні, став головний тренер «Магдебурга» Крістіан Тітц.

«Мій перехід у «Магдебург» справді виглядав круто. Друга Бундесліга має рівень, аналогічний до рівня команд, що знаходяться у середині таблиці бразильської Серії А. Це дуже хороший рівень. Але я його не підкорив. Я не дуже добре ладнав із тренером. Він ставився до мене досить скептично, адже я ще не дуже гарно розмовляв німецькою», - розповідає Шинза.

Бразильський вінгер зіграв тільки 11 матчів (222 хвилини, які не вмістили в себе жодної результативної дії) у Другій Бундеслізі, після чого його заслали до резервної команди «Магдебурга», яка виступала у шостому дивізіоні німецького футболу. Замість підвищення на дві ліги в кар'єрі Шинзи відбулося падіння у професійному рівні рівно на ті самі два дивізіони…

Втім, за дубль «Магдебурга» Шинза відіграв лише півроку. Там він буквально розривав опонентів, відзначившись 13 забитими м'ячами та 7 результативними передачами у 10 поєдинках.

«Я провів шість місяців, граючи на цьому рівні. Це було жахливо, просто жахливо. Це був дуже поганий етап у моїй кар'єрі, і я не міг зрозуміти, чим заслужив на це», - згадує вінгер.

Але вже влітку 2023-го для Шинзи настав час змін на краще. Його послугами зацікавилися одразу кілька клубів, і в результаті бразильцю поталанило домовитися із «Ульмом» - клубом, який тільки-но отримав підвищення в класі до Третьої ліги.

Перед «Ульмом» стояло завдання не вилетіти, але клубу вдалося блискуче його перевиконати, ставши найкращою командою Третьої ліги, причому із 10-очковим відривом у фінальній версії турнірної таблиці від «Пройссена» з Мюнстера, який фінішував другим. Що стосується Шинзи, то бразилець був ключовим гравцем «Ульма», відзначившись 27 результативними діями (12 голів та 15 асистів) у 34 поєдинках, зіграних в рамках сезону-2023/24 Третьої ліги.

Не дивно, що «Ульм» хотів зберегти Шинзу у складі, аби той допоміг команді у Другій Бундеслізі, але стосовно вінгера надійшла пропозиція від «Хайденхайма» - колективу, який представляв Бундеслігу. В результаті у кар'єрі бразильця відбувся перший платний трансфер - за нього було заплачено 600 тисяч євро, хоча «Ульм» не прагнув здійснення цієї угоди й пішов на неї тільки тому, що сам Шинза про це попросив. Бразильцеві дуже сподобалося жити в Ульмі і він не надто хотів залишати місто, проте коли дізнався, що можна залишатися на колишньому місці мешкання і просто їздити в Хайденхайм, який розташований всього за 50 кілометрів, та ще й спробувати щастя у Бундеслізі, то без вагань погодився на чергові зміни.

Нова кар'єрна авантюра для Шинзи поки що складається більш ніж вдало. Бразилець на старті сезону провів вже 9 офіційних матчів за «Хайденхайм» у рамках всіх турнірів, відзначившись 2 забитими м'ячами та 1 результативною передачею. 1 вересня Лео забив свій дебютний м'яч у Бундеслізі, чим допоміг «Хайденхайму» обіграти «Аугсбург» (4:0).

Неймовірний кар'єрний стрибок Шинзи вже привернув до нього увагу тренерів національної збірної. Щоправда, не Бразилії, а Люксембурга, громадянство якого футболіст отримав ще кілька років тому. Проте захищати честь цієї національної команди Лео може хіба що теоретично, оскільки за новими вимогами ФІФА футболіст зобов'язаний прожити у країні, за яку хоче грати, щонайменше п'ять років. Планів перебиратися жити в Люксембург, як і виступати в тамтешньому чемпіонаті, у Шинзи немає.

Тому на рівні національних збірних для вінгера «Хайденхайма» залишається лише два варіанти - Бразилія та Німеччина. Над отриманням німецького громадянства юристи півзахисника вже працюють, проте сам він чудово розуміє, що подібна планка у його кар'єрі, мабуть, надто висока і цього разу досягти її навряд чи реально.

«Це те, що мені навіть на думку не спадає, якщо казати чесно. І я ніколи над цим не думав, адже зараз я вперше досяг такого рівня - футболіста команди Бундесліги. Стати еталоном на цьому рівні, щоб мати можливість потрапити до національної збірної… Напевно, це вже зовсім інша історія», - підсумував Шинза.

Справді, виступ за Бразилію чи Німеччину Лео Шинзи виглядає як щось абсолютно неймовірне, фантастичне та нездійсненне. З іншого боку, чотири роки тому цей футболіст грав у п'ятій лізі Швеції, а півтора роки тому феєрив у німецькій трясовині на рівні шостого дивізіону… Хто тоді міг сказати, що восени 2024-го Шинза виступатиме у Бундеслізі та Лізі конференцій? Ось і зараз щось передбачати в цій історії навряд чи має сенс...