Іван БАЛАН: «Збірна Грузії відзначається позамежною віддачею»

На думку тренера, усі ігрові ланки майбутнього суперника України працюють синхронно

Минуло два роки, як один із ветеранів української тренерської когорти Іван Балан перебрався до Грузії, де працює тренером-консультантом у «Колхеті 1913» з Поті.

За цей час команда підвищилась в ранзі, а у нинішньому чемпіонаті йде у середняках, посідаючи шосте місце у турнірній таблиці.

За час, проведений у Грузії, досвідчений фахівець встиг скласти враження як про нинішній рівень футболу у цій країні, так і про можливості національної збірної. Про це Іван Балан розповів в інтерв'ю кореспондентові Sport.ua.

- Національна команда Грузії здійснила фурор на чемпіонаті Європи у Німеччині, вийшовши із групи до 1/8 фіналу, де поступилась майбутньому чемпіону, збірній Іспанії. А тепер, наче за інерцією, грузини впевнено стартували у Лізі націй, обігравши Чехію 4:1 і Албанію 1:0. Чим поясните такий сплеск?

- Я не сказав би, що сталося щось особливе. Так, Грузія набрала шість очок у двох поєдинках і лідирує у групі. На мій погляд, все це тому, що у цій команді є хороші футболісти, які демонструють гарну колективну гру. При цьому у складі збірної Грузії нині значно менше топ-виконавців, ніж в України. Та як би там не було, а щоб достеменно знати, що і як гарантувало перемоги над чехами та албанцями, потрібно бути усередині колективу. Якщо керуватись побаченим, то про наступного суперника української збірної можна сказати, як про команду, яка вміє грати у футбол. В ній є лідери, одним з яких, беззаперечно, є воротар Георгій Мамардашвілі, що виступає в іспанській Ла Лізі за «Валенсію». Він виручає грузинську збірну у кожній грі. От і в останній зустрічі з Албанією на перших хвилинах «потягнув» такий м'яч, що врятував команду від, здавалося б, стовідсоткового голу. Якби Мамардашвілі не виручив і грузини пропустили б, то невідомо, як складались би події в матчі у подальшому. Крім голкіпера, у збірній Грузії є ще одна зірка - нападник Хвіча Кварацхелія. От вони, можна сказати, і тягнуть віз на собі. Кварацхелія, який є провідним гравцем італійського «Наполі», у першому матчі з Чехією і забив, і віддав гольову передачу, і брав у часть у третьому голі.

Продуктивно проявив себе і у грі з Албанією. Якщо говорити про дві перемоги, то деколи буває у житті, що зірки так сходяться на небі, як комусь потрібно.

- Які чесноти збірної Грузії нинішнього зразка Ви виокремили б?

- По-перше, позамежну самовіддачу. По-друге, вміння грати у футбол. Зрозуміло, що якщо ходити полем пішки, то такого результату у грузинської команди і не було б. Її футболісти повністю віддаються грі, до останньої краплини витрачаючи свої сили. Ясна річ, що якісно працює і тренерський штаб збірної Грузії на чолі з Віллі Саньйолем. Адже самі розумієте: неможливо нічого не робити - і щоб був результат. Якщо говорити про командні дії Грузії, то в усіх ігрових лініях немає відверто слабких ланок, всі вони працюють синхронно. Грузинську збірну я порівняв би із стиснутим кулаком. Такою вона є - зіграною і напрочуд згуртованою.

- Окрім вже згаданих Георгія Мамардашвілі і Хвічи Кварацхелії, не можна не поцікавитись вашою думкою про ще одного футболіста, якого добре знають українські вболівальники - Георгія Цитаїшвілі. Всього п'ять років тому у складі молодіжної збірної України (U-21) він став чемпіоном світу, а тепер є одним із провідних виконавців національної команди Грузії.

- Дуже хороший футболіст. Дуже. Коли два роки тому я приїхав до Грузії і знаходився у Батумі, він, можна сказати, грав у мене на очах - у тамтешньому «Динамо». Майже всі ігри за участю Цитаїшвілі я дивився. Можу сказати, що він - це другий Хвіча. Георгій володіє багатьма футбольними якостями, які і допомогли йому стати вправним гравцем. Він напрочуд працездатний, швидкий, технічний, і працює з того ж флангу, що і Кварацхелія. Цитаїшвілі приїхав у батумське «Динамо» на правах оренди від київського «Динамо», а не так давно перейшов в іспанську «Гранаду». Наскільки мені відомо, у цьому клубі після трьох зіграних турів Георгій на хорошому рахунку.

В усіх матчах він грає і виглядає дуже непогано. Впевнений, що «Гранада» на даному етапі є для Цитаїшвілі лише трампліном для переходу у топовий європейський клуб. Він на це заслуговує.

- Що можете сказати про невдалий старт команди Сергія Реброва у Лізі націй?

- У збірній України мало не вся команда грає у пристойних закордонних клубах. Досить перспективна у нас молодь: і Ванат, і Судаков, і Конопля, і ще низка виконавців. Та от в стартових іграх Ліги націй щось не склалось. Як в одній, так і в другій зустрічі зірки на небі не зійшлись - і перемогу здобули суперники. Не можна сказати, що албанці і чехи нас переграли. Справа в іншому: там помилка, там - помилка, і знову - помилка. Надто багато їх було. У підсумку - невтішні результати дня нашої країни. Вболівальники ж, як і будь-хто із громадян України, завжди хочуть перемог. Зрозуміло, що після двох поспіль невдач зустрічаються різні висловлювання - і на адресу футболістів, і на адресу тренерського штабу. Стосовно закидів щодо Сергія Реброва маю свою думку. Адже не може такого бути, щоб нездара у поки що не надто тривалій тренерській роботі чогось міг досягти. А між тим Ребров двічі ставав чемпіоном і володарем Кубка України з київським «Динамо», а також одного разу здобував Суперкубок. Поїхав до Угорщини - і там тричі вигравав чемпіонське звання з «Ференцварошем». Успішно працював також в ОАЕ, де був чемпіоном і володарем Кубка ліги з «Аль-Айном». Погодьтеся, якби тренер чогось не вмів, то хіба були б у нього такі результати? А це означає, що тренерський хист у Реброва є. Просто потрібно знати внутрішню кухню збірної України зсередини. Тоді і можна буде робити якісь висновки.

Раніше ексгравець збірної оцінив шанси України в матчі проти Грузії.

Дмитро Вербинський Sport.ua
По темі:
Читайте нас в Telegram

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Футбол | 08 листопада 2024, 07:16 34

Кияни розгромно програли «Ференцварошу»