ТИЩЕНКО: «Ця медаль – подарунок для України, для наших людей»

Український біатлоніст Артем Тищенко поділився враженнями від здобуття срібної нагороди на чемпіонаті світу 2024 з літнього біатлону в суперспринті (де золоту медаль здобув Дмитро Підручний):

- Артеме, вітаємо із срібною нагородою, яким для вас став цей день?

- Дякую за привітання! Спочатку була кваліфікація. Після стрільби лежачи ми з Антоном вийшли лідерами і могли контролювати гонку. Для нас це був новий формат кваліфікації і, звичайно ж, тут є свої нюанси, та головним завданням на тому етапі було попадання в шістку, і ми з ним впоралися.

- Чи сподобався вам цей формат, чи більше імпонує така кваліфікаційна гонка, коли всі один за одним стартують?

- Коли роздільний старт, мені спокійніше, ти йдеш у своєму темпі, так же працюєш на вогневих, сам все контролюєш. А тут, мені здається не зовсім чесно, заїзди різні, стартують спортсмени із різною підготовкою, мені це не здається справедливим. Наприклад, в одному заїзді десятий може бути швидшим за першу трійку у іншому.

- Вдалося відпочити перед другим стартом?

- Так, у нас було дві с половиною години, тож ми встигли поїсти і повернутися в готель, там трохи відпочити, полежати.

- А чи важко вам після однієї гонки майже одразу стартувати знов?

- Мені важче більше морально, адже ти вже ж пробіг один раз, виклався на повну. Але коли вже вийшов на старт фіналу, то про все забулося, була тільки гонка, тільки боротьба.

- Сьогодні складно працювати на вогневому рубежі через сильний вітер. Втім вам вдалося його приборкати, та не обійшлося і без помилки. Що відбулося на останній стрільбі?

- Загалом то впорався нормально, та на останньому рубежі попав у порив вітру, було дуже важко стріляти. Тож вважаю, що один промах у тій ситуації - це нормальний результат.

- Коли ви йшли на штрафне коло, чи бачили, як стріляють суперники, чи були думки про те, що можете боротися за медаль?

- Так, бачив. Чех, який був поряд, на відміну від мене схибив двічі. Бачив і Підручного, який вже виходив на фінальне коло, суперників, які були позаду та також стріляли із помилками і заходили на штрафне, чув оголошення коментатора на стадіоні. Тренери по трасі говорили, що за мною неподалік йде ціла група суперників, тож останнє коло було для мене досить виснажливим.

- Розуміли, що боретеся за срібло та позаду вас дуже серйозні та швидкі суперники?

- Так, розумів, та й одне штрафне коло - це не так і багато, переслідувачі були не так вже й далеко. Дотерпів, та і погода сприяла, досить комфортно біглося. Радий, що не було дощу, адже напередодні говорили, що прогноз дощовий.

- Розкажіть про свої емоції на церемонії нагородження.

- Удвох стояти на подіумі - це дуже приємно, особливо зважаючи на те, що перше місце також було за Україною, за Дімою. Лунав наш гімн, приємно було, адже не так часто буває, коли два українця підіймаються на подіум в біатлонних міжнародних стартах. Це подарунок для України, для наших людей, нехай хоч таку нотку позитива ми всім подарували!