Історичні перемоги Кевендіша та Гірмая. Підсумки першого тижня Тур де Франс

Рекорд Кевендіша, історична перемога Гірмая

Незважаючи на те, що перші етапи Тур де Франс-2024 були безпрецедентно складними в плані рельєфу, надалі на перший план за традицією вийшли спринтери. І з точки зору спринтерських баталій перший тиждень «Великої петлі» був просто неймовірно насиченим цікавими, і, без найменшого перебільшення, історичними подіями.

Головна з них - 35-та перемога Марка Кевендіша. Перші етапи Туру в Італії не вселяли жодного оптимізму щодо британця. Він абсолютно не терпів рельєф, дуже рано випадав з пелотону, і, здавалося, просто-напросто підійшов до «Великої петлі» неготовим фізично.

Психологічна готовність британця всерйоз боротися за побиття рекорду Меркса також викликала питання. На третьому етапі до Турина, який був першим шансом для спринтерів, Марка відсікло від голови пелотону завалом приблизно за 2,5 км до фінішу. В інтерв'ю після гонки Кевендіш не засмучувався з приводу втраченого шансу, а радів тому, що всі залишилися живі-здорові.

Правильні слова для звичайної людини, але не дуже - для спринтера, людини, чиє ремесло пов'язане з максимальним ризиком і, найчастіше, взагалі відсутністю такого поняття як інстинкт самозбереження. Кевендіш здавався старою людиною, яка втомилася від велоспорту, більше не готова ризикувати своєю безпекою заради перемог і просто хоче побільше часу проводити з сім'єю. Цілком нормально для 39-річного віку.

Але наскільки ж оманливим виявилося це враження! Лише через два дні Марк створив історію, вигравши свій 35-й етап Тур де Франс за кар'єру і став одноосібним рекордсменом за цим показником, випередивши великого «Канібала» Едді Меркса. Ніякою обережністю в діях гонщика «Астани» в розв'язці п'ятого етапу навіть не пахло: він був все тим же старим-добрим Кевом, готовим заради перемоги ризикнути всім, протиснутися в будь-який найменший зазор, наразити на небезпеку і себе, і своїх суперників. Епохальне досягнення британцеві таки підкорилося, і, що характерно, в наступні спринтерські дні шансів поповнити свій багаж перемог у нього не було. Марк вхопився за свою єдину можливість і вичавив з неї все. Історія написана на наших очах.

Однак перемога Кевендіша була не єдиною і хронологічно навіть не першою історичною подією в спринтах на нинішньому Тур де Франс. Третій етап, той самий, на якому завалом за 2,5 км до фінішу відсікло Кевендіша, Яспера Філіпсена і ще цілу низку фаворитів, виграв Біньям Гірмай. Він став першим в історії темношкірим переможцем етапу на «Великій петлі». Два роки тому гонщик «Intermarche Wanty» виграв етап на Джиро і став першим в історії темношкірим переможцем етапу взагалі на Гран турах, тепер дістався і конкретно до Тур де Франс.

На Джиро-2022 за історичною перемогою Гірмая послідувала трагікомедія. На нагородженні він вистрілив пробкою від шампанського собі в око. Травма виявилася настільки серйозною, що еритрейцю довелося зійти з гонки.

Цього разу Гірмай своїх помилок не повторив, і боротьбу на Турі продовжив, і дуже успішно: дев'яте місце на п'ятому етапі і друге - на шостому. У суботу ж Біні знову переміг і став першим гонщиком на цьогорічній «Великій петлі», хто виграв більше одного етапу. Гірмай виявився найсильнішим на етапі з невеликими пагорбами та фінішем у градієнті 3-4% - просто ідеальні умови для гонщика таких характеристик, як Біні: «паркетні» спринтери були поза грою, над рештою в еритрейця на такому рельєфі є перевага. Завдяки такому оглушливому успіху на першому тижні Гірмай захопив лідерство в спринтерському заліку Тур де Франс і має дуже навіть непогані шанси довезти зелену майку до фінішу в Ніцці.

Getty Images/Global Images Ukraine. Біньям Гірмай

Чи була несподіванкою перемога Кевендіша? Так. Чи сенсаційні дві перемоги Гірмая? Теж так. Але, мабуть, головною сенсацією першого тижня нинішнього Туру стало те, що Яспер Філіпсен поки що залишається без перемог. У попередні два роки бельгієць домінував у спринтах на «Великій петлі», здобувши сумарно 6 перемог на етапах. У першій частині нинішнього сезону статус Філіпсена як найкращого спринтера світу почали ставити під сумнів. Виклик статусу Яспера кинули Джонатан Мілан, Тім Мерлір та Олав Коой, але нікого з них у стартовому протоколі цьогорічного Туру не було, тож усі чекали на домінування гонщика «Alpecin Deceuninck» на рівнинних етапах. Однак на перший день відпочинку Філіпсен пішов з порожніми руками.

Як уже було сказано вище, на третьому етапі його разом із Кевендішем відрізало завалом за 2,5 км до фінішу. Можливо, Яспер у вирішальний момент опинився б на вигіднішій позиції, але приблизно за 6,5 км до фінішу прокол колеса спіймав його суперзірковий розганяючий, Матьє Ван дер Пул.

Потім Філіпсен в очній боротьбі програв Кевендішу на п'ятому етапі. Того дня жодних претензій до роботи Ван дер Пула і всієї «Alpecin Deceninck» не було, але вони з'явилися в наступні дні. Наприклад, на восьмому етапі. На останніх кілометрах бельгійцю довелося витратити багато зусиль для того, щоб вибратися з глибини, а потім і занадто рано починати спринт - сил на те, щоб обіграти Гірмая, не вистачило.

Другим Філіпсен перетнув фінішну лінію і на шостому етапі, але в підсумку був релегований на останнє місце в групі за те, що затиснув Воута Ван Арта на фінішній прямій. Зазначимо, що і маневри Яспера і Марка Кевендіша на п'ятому етапі викликали дуже багато запитань. Багато хто небезпідставно вважає, що того дня суддям просто не вистачило сміливості покарати британця, а разом з ним і Філіпсена, який на фінішній прямій просто скопіював маневр гонщика «Астани». Про це говорили багато хто в пелотоні, зокрема й Гірмай, який зауважив, що в березні на Тіррено-Адріатіко його було покарано за значно менший проступок.

Вранці перед стартом шостого етапу судді відвідали командні автобуси «Alpecin Deceuninck» і «Астани», і попередили Філіпсена з Кевендішем, що більше закривати очі на їхні порушення не будуть. І того ж дня Яспер відверто притиснув до бортика Ван Арта на фініші шостого етапу. Порушення, яке саме по собі цілком тягнуло на релегацію, а тим паче - у сукупності: маневри Філіпсена викликали багато запитань ще на торішньому Турі, але тоді судді так жодного разу й не наважилися покарати гонщика «Alpecin Deceuninck».

Так чи інакше, але релегація на шостому етапі позбавила Філіпсена дуже важливих очок і значно ускладнила для нього завдання завоювання зеленої майки. За підсумками дев'яти етапів відставання Яспера від Гірмая становить 96 очок - відіграти таке буде дуже складно. Тим більше, що сам Яспер зараз навіть близько не виглядає такою домінуючою силою в спринтах, як торік.

Getty Images/Global Images Ukraine. Яспер Філіпсен

Ну а виграв шостий етап Ділан Груневеген, який нагадав самого себе приблизно 5-річної давнини, коли нідерландець був найсильнішим спринтером світу. Але після цього було те саме зіткнення з Фабіо Якобсеном на Турі Польщі-2020, де Ділан ледь не відправив свого суперника на той світ. За тим інцидентом послідувала тривала дискваліфікація і справжнє цькування за той жахливий вчинок. Сам Якобсен, до слова, виглядає вже значно краще, ніж на Джиро д'Італія, але поки що впритул до перемоги на етапі на наблизився.

Хороші швидкості демонструє і Фернандо Гавірія, але, як і на Джиро, йому постійно доводиться спринтувати з глибин - забезпечити якісне розвезення «Movistar» йому не може. Дуже шкода колумбійця, у якого після відходу з «Quick Step» постійно щось не складається. У «UAE Emirates» із розвезенням усе було гаразд, але Фернандо просто-напросто фізично був не на оптимальному рівні. Зараз у «Movistar» усе рівно навпаки: швидкості вже на рівні (або майже на рівні) пікових 2017-2018 років, але спринтувати постійно доводиться з глибини.

Був серйозно налаштований на боротьбу за зелену майку Мадс Педерсен, який заради цього навіть намагався відібратися у відрив дня на високогірному четвертому етапі. За день до цього данець змарнував ідеальний шанс здобути перемогу: Філіпсен, Кевендіш і компанія опинилися поза грою, самого данця «Lidl Trek» розвіз просто ідеально, але екс-чемпіон світу фінішував лише четвертим.

На жаль, на п'ятому етапі Педерсен дуже неприємно впав - не виключено, що частково в цьому винні якраз ті найнебезпечніші маневри Кевендіша і Філіпсена, на які судді закрили очі. Помучившись кілька днів, Мадс зійшов перед стартом восьмого етапу. Ймовірно, травми гонщика «Lidl Trek» не були наскільки вже важкими, але він вирішив не наражати на ризик свою підготовку до Олімпіади, з огляду на те, що маршрут групової гонки підходить йому просто чудово.

Тадей Погачар: у двох тижнях від дубля?

У жовтій майці лідера на перший день відпочинку Тур де Франс-2024 пішов Тадей Погачар. Лідерське вбрання він захопив за підсумками другого етапу до Болоньї, і в той день він надів жовту майку вперше з моменту епохальної поразки на Коль ду Гранон на Турі 2022 року. Прокляття знято.

Чи довезе словенець жовту майку до фінішу в Ніцці? Після першого тижня нинішнього Туру здається, що шанси на це дуже високі. Погачар справді виглядає найсильнішим гонщиком у пелотоні. Вперше свою силу Тадей показав уже на другому етапі, атакувавши на підйомі Сан Лука. Відповісти на неї зміг тільки Йонас Вінгегор, а на рівнинній частині після спуску їх наздогнали Ремко Евенпул і Річард Карапас.

Уже на четвертому етапі учасники цьогорічної «Великої петлі» вперше зіткнулися з великими, високими горами, і на легендарній Коль ду Галіб'є Погачар показав, хто в домі господар. Лідер «UAE Emirates» видав вражаючу атаку, на яку не зміг відповісти ніхто, і спрямувався до переможного фінішу у Валлуарі після 20-кілометрового спуску. 12-та перемога Погачара на Тур де Франс - за цим показником він зрівнявся з такими легендами, як Джино Барталі, Маріо Чіполліні, Мігель Індурайн, Роббі МакЮен, Петер Саган і Ерік Цабель. І це в 25 років, не будучи спринтером!

Відмінно Погачар пройшов і випробування першою розділкою. Друге місце і всього 12 секунд відставання від Евенпула - результат більш ніж задовільний. Очікували атак від словенця і на дев'ятому етапі з 13 секціями гравію сумарною дистанцією в 32,2 км. Досить довго Тадей поводився несподівано спокійно і пасивно, але за 22 км до фінішу все ж таки пішов у дуже потужну атаку, на яку - та й то не одразу - зумів відповісти тільки дует з «Visma Lease a Bike»: Йонас Вінгегор і Маттео Йоргенсон. Однак вони не захотіли допомагати словенцю розвивати перевагу, і атака захлинулася, а такий довгоочікуваний етап завершився нічим з точки зору загального заліку.

Що ж може завадити Погачару виграти нинішній Тур і оформити історичний дубль? Перш за все, відновлення. Яким би сильним і невразливим не здавався лідер «UAE Emirates» зараз, не можна забувати, що він їде нинішній Тур з Джиро в ногах, і рано чи пізно відновлення може почати його підводити, тим паче що воно, відновлення, ніколи не було сильною стороною словенця. Та й банальний спад форми може настати: судячи з того, в якому вогні був Погачар на першому тижні нинішнього Туру, він після Джиро явно зробив ставку на те, щоб зберегти наявні кондиції, а не перезавантажитися.

Getty Images/Global Images Ukraine. Тадей Погачар

Втім, є на користь Погачара і один дуже вагомий фактор - його команда, «UAE Emirates», виглядає беззаперечно найсильнішою на нинішньому Турі. Хоча це було прогнозовано, і загалом не можна сказати, що виступ підопічних Мауро Джанетті перевершує очікування. Швидше, навіть навпаки: Адам Єйтс і Хуан Аюсо на першому тижні розчарували.

Британець відмінно роздав під атаку Погачара на підйомі на Сан Луку на другому етапі, проте вже за два дні на високогірному етапі через Галіб'є виглядав несподівано слабко та спіймав понад дві хвилини відносно прямих конкурентів у боротьбі за подіум. При цьому не можна сказати, що сталося це через те, що Єйтс виконав якийсь величезний обсяг роботи на команду - він відстав від групи лідерів, навіть не встигнувши зробити щось вагоме.

Хуан Аюсо на етапі до Галіб'є також не зробив чогось видатного, але, принаймні, доїхав до фінішу в групі Вінгегора і компанії. А ось де іспанець розчарував, так це в п'ятничній розділці, де показав лише 15-й результат. Дуже слабо, враховуючи, що в останні роки стагнацію Хуана як гірника багато хто списував саме на стрімкий прогрес у розділці. Хоча варто зазначити, що на сьомому етапі вся «UAE Emirates» (Погачара виносимо за дужки) виступила нижче свого звичного рівня. Але не настільки нижче в цілому, як конкретно Аюсо.

А ось хто виглядає найсильнішим помічником Погачара, так це Жоао Алмейда, який виконав просто вражаючий обсяг роботи на Галіб'є, і при цьому програв групі Вінгегора менше 20 секунд. Португалець та іспанець за підсумками першого тижня йдуть у топ-6 загального заліку, але, об'єктивно кажучи, дотягнутися до подіуму їм буде важко. Аюсо виглядає недостатньо сильним для цього, а Алмейді через відносну слабкість іспанця і Адама Єйтса доведеться виконувати занадто великі обсяги чорнової роботи в горах.

Вінгегор: найгірші побоювання не підтвердилися

Стан Йонаса Вінгегора перед стартом нинішнього Тур де Франс був величезною загадкою. Вилка очікувань була максимально широкою: від повного провалу до оптимальної форми, яка в попередні два роки дарувала данцеві перемогу на «Великій петлі». У реальності вийшов проміжний варіант: капітан «Visma Lease a Bike» за підсумками першого тижня залишається в боротьбі за перемогу, але очевидно, що він приїхав на Тур не в оптимальній формі.

Почалося все з того, що Вінгегор впевнено відповів на атаку Погачара на Сан Луці на другому етапі, і тоді здавалося, що справи для словенця кепські: Йонас приїхав на Тур в оптимальній формі, а всі розмови у «Visma Lease a Bike» стосовно проблем данця та сумнівів з приводу його участі в Турі були крокодилячими сльозами та звичайними іграми розуму.

Однак уже четвертий етап показав, що це не зовсім так. Вінгегор спочатку зачепився за колесо Погачара після його атаки на Галіб'є, але після другого прискорення данця все ж відстав. На вершині Галіб'є відставання Вінгегора становило 7-8 секунд. Верхню, круту частину спуску данець пройшов практично в одні ноги зі своїм головним суперником, але на більш пологій і силовій ділянці почав відставати і в підсумку був проковтнутий групою переслідувачів. Йонас вперше показав свою слабкість, вперше стало очевидно, що форма його не оптимальна.

Getty Images/Global Images Ukraine

Втім, після того етапу Вінгегор стверджував, що він задоволений тим, що не програв більше, і розраховувати на сильніший виступ на такій ранній стадії гонки не міг. Те ж саме він говорив і після п'ятничної розділки, де програв Погачару ще 25 секунд. Ну і той факт, що Йонас відбив усі атаки словенця на недільному гравійному етапі, теж не може не радувати данських фанатів.

Вінгегор може скільки завгодно говорити, що він задоволений своїм виступом на першому тижні, але факт залишається фактом: до першого дня відпочинку він назбирав уже 1 хвилину і 15 секунд відставання від свого головного конкурента. Безумовно, розрахунок у Йонаса на те, що, приїхавши на Тур недопідготовленим, він буде набирати форму під час гонки і на третьому тижні піде в контратаку.

Але як Вінгегор збирається відігравати вже наявне відставання від Погачара? Питання не таке вже й тривіальне. У попередні роки всі результативні атаки данця на капітана «UAE Emirates» були зумовлені не тільки кризовими днями Погачара, а й потужною роботою всієї команди «Visma Lease a Bike». Чи готові підопічні Ріхарда Плюгге зараз творити щось подібне? У цьому є великі сумніви.

Перший тиждень показав, що Воут Ван Арт ще далекий від своїх оптимальних кондицій, як і Вілко Келдерман. Найбільш боєздатним грегарі Вінгегора є Маттео Йоргенсон, який блискуче відпрацював на свого капітана на дев'ятому етапі, закривши атаку Погачара на гравійній ділянці і дозволивши данцеві уникнути нових неприємностей. Але на етапі до Галіб'є він випав з пелотону, ще коли в ньому перебував Адам Єйтс. Це означає, що другий за силою гонщик «Visma Lease a Bike» у горах зараз слабкіший за четвертого номера «UAE Emirates».

Не надто оптимістична диспозиція для того, щоб відігрувати час у Погачара у великих горах, чи не так? Безумовно, можна розраховувати на те, що словенця накриє криза, але практика попередніх років показала, що таке з ним трапляється здебільшого після колосального обсягу роботи від усієї «Visma Lease a Bike», а не просто так. Наразі нідерландська команда не виглядає здатною виконувати такий обсяг роботи.

Евенпул перевершує очікування

Травми, яких зазнав Ремко Евенпул у квітні на Турі Країни Басків, були набагато менш серйозними, ніж ті, яких зазнав Йонас Вінгегор, підготовка та участь бельгійця у «Великій петлі» не були під загрозою. Попри це, реальний рівень можливостей лідера «Soudal Quick Step» на цьогорічному Тур де Франс був не меншою загадкою. І пов'язано це було з дуже великими розбіжностями в загальній оцінці здібностей Ремко як багатоденника.

З одного боку - у людини за плечима вже є перемога на Вуельті. З іншого - Евенпул виграв одну з найпростіших за маршрутом і складом учасників Вуельт в сучасній історії, і ця гонка, на думку багатьох, так і не змогла розкрити всі слабкі сторони Ремко - проблеми з відновленням і досить обмежений потенціал у великих горах. А всі інші виступи бельгійця на Гран турах, швидше, підтверджували правоту його скептиків. Слабкий виступ Евенпула на нещодавньому Критеріумі Дофіне лише підливав масла у вогонь.

Однак на першому тижні нинішнього Тур де Франс капітан «Soudal Quick Step» дуже приємно здивував. У горах він виглядав третьою за силою людиною в пелотоні, а під кінець першого тижня дуже гідно пройшов випробування гравійним етапом. Навички керування велосипедом і їзди по бездоріжжю заведено вважати ще однією явною слабкою стороною Евенпула, але на дев'ятому етапі Ремко більш ніж гідно відзахищався і одного разу навіть пішов у досить сміливу атаку.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ремко Евенпул

На сьомому етапі Евенпул виграв гонку з роздільним стартом, що дало йому змогу увійти до клубу гонщиків, які за кар'єру вигравали етапи на всіх трьох Гран турах. Ба більше: лише трьом гонщикам в історії вдалося увійти до цього клубу в молодшому віці. На перший день відпочинку Евенпул пішов на другому місці в загальному заліку, і зараз виглядає явним претендентом на призове місце.

Однак упевненості в тому, що капітан «Soudal Quick Step» утримається на цьому ж рівні, немає жодної. Гідний виступ у великих горах він видав на четвертому етапі, коли фактор відновлення ще не відігравав якоїсь значущої ролі. І є великі побоювання з приводу того, що на більш пізніх стадіях гонки у великих горах Евенпул виглядатиме не настільки сильно і почне втрачати багато часу.

Навички Ремко в управлінні велосипедом також продовжують викликати питання, незважаючи на сильний виступ на дев'ятому етапі. На четвертому етапі вершину Галіб'є Евенпул подолав третім - попереду їхали тільки Погачар і Вінгегор. Однак спуск, особливо його круту і технічно складну частину, бельгієць пройшов відверто погано. Відставання від дуету лідерів зростало, а гонщики, які їхали за спиною Ремко, не просто наздогнали його, а й пройшли наскрізь. Особливо тут варто відзначити капітана «Ineos Gremadiers» Карлоса Родрігеса, який поступово утверджується в статусі найкращого майстра швидкісного спуску серед нинішнього покоління топових генеральщиків.

Лише на більш силовій частині спуску Евенпулу завдяки своєму індивідуальному ходу, а також через кризу лідерства в групі Вінгегора, вдалося повернутися в групу переслідувачів і не втратити відносно них час на фініші. Проблема зі спусками очевидна, і суперники явно намагатимуться використати це в найближчі два тижні.

Як підсумок - ми побачили Ремко, який дійсно дуже добре підготувався до Туру і поки що перевершує очікування. Однак сумнівів навколо бельгійського таланта все ще багато, і поспостерігати за капітаном «Soudal Quick Step» в наступні два тижні буде дуже цікаво.

Третє місце - максимум для Рогліча?

А ось Прімож Рогліч на першому тижні здебільшого розчаровував. Словенець уникнув якихось серйозних провалів, але раз по раз демонстрував ознаки слабкості. Почалося все з другого етапу, коли словенець не зреагував на атаку Погачара на Сан Луці. Ба більше: на вершині підйому його не було ні в групі переслідувачів Евенпул/Карапас, ні в першому уламку пелотону. Слабкість чи поганий вибір позиції у вирішальний момент? Здається, і те, і інше.

Не набагато краще виглядав капітан «Red Bull Bora» і на Галіб'є двома днями пізніше. Ще до початку вирішальних подій Рогліч повисав у хвості пелотону і був на межі випадання звідти. І, підозрюю, якби Погачар пішов у свою атаку трохи раніше - у його співвітчизника могли б виникнути дуже серйозні проблеми. Хоча вони виникли і так: за останній кілометр сходження на Галіб'є, коли Погачар пішов в атаку, він зумів привезти Роглічу майже 40 секунд - це дуже багато. Непогане проходження спуску до фінішу дозволило Пріможу уникнути серйозних часових втрат щодо інших грандів загального заліку, але програвати по 40 секунд на 1 км підйому прямому конкуренту - дуже поганий показник.

Getty Images/Global Images Ukraine. Прімож Рогліч

У розділці капітан «Red Bull Bora» також не вразив, після чого на гравійному етапі знову показав свою слабкість. Так, часових втрат Роглічу вдалося уникнути, але, в першу чергу, лише через те, що Погачар і компанія діяли недостатньо рішуче. За фактом же на дев'ятому етапі Рогліч відставав і ловив просвіт щоразу, коли в гонці починалися активні дії і хтось із грандів йшов в атаку.

На перший день відпочинку Прімож пішов на четвертому місці в загальному заліку на відносно невеликому відставанні навіть від Погачара. Однак сам зміст виступів словенця на першому тижні був набагато гіршим за його поточне становище в загальному заліку. Поки що Рогліч абсолютно не схожий на людину, яка реально претендує на перемогу в загальному заліку. Зараз межею мрій здається третє місце - і то в тому випадку, якщо Евенпула накриє серйозна криза у великих горах. Хоча сходження на Галіб'є показало, що і самому Роглічу уникнути провального дня буде непросто.

Не вселяє оптимізму і форма партнерів словенця по «Red Bull Bora». Джей Хіндлі після досить невдалого Критеріуму Дофіне в червні, схоже, так і не зміг набрати оптимальну форму. Александр Власов, як і місяць тому, виглядає набагато краще, але на дев'ятому етапі він дуже неприємно влетів у канаву та отримав пошкодження. Наскільки серйозними вони виявляться - дізнаємося найближчими днями. Однак з такою формою Хіндлі без Власова у великих горах Роглічу доведеться дуже важко.

Зіркові невдахи першого тижня

Перший тиждень Гран турів - це завжди дуже небезпечний час. Гонщики тільки стартували, все ще сповнені сил і лізуть вперед, бажаючи проявити себе. Усе це часто призводить до великої кількості падінь, які не оминають стороною і топ-фаворитів. Однак цього року важкий рельєф стартових етапів і сильна спека помітно зменшили запал ентузіастів, і перший тиждень нинішнього Туру вийшов незвично безпечним. Ніхто з фаворитів загального заліку не падав, не зазнав травм і не зійшов з гонки - таке буває дуже нечасто. Можливо, важкі етапи з перших днів - хороша ідея, яку організаторам варто використовувати на регулярній основі.

Незважаючи на відсутність падінь, до першого дня відпочинку чимало генеральщиків уже втратили всі шанси на щось серйозне в загальному заліку. Річард Карапас почав гонку дуже сильно. На другому етапі він зумів зачепитися за Евенпула на вершині Сан-Луки і разом з бельгійцем переклався до Погачара і Вінгегора. Наступного дня олімпійський чемпіон Токіо завдяки найкращій сумі місць на етапах навіть уперше в кар'єрі приміряв жовту майку лідера.

Про такий початок можна було тільки мріяти: здавалося, що після важкого першого сезону в «EF Education - EasyPost» Карапас нарешті знову знайшов свою найкращу форму. Однак уже на Галіб'є весь цей оптимізм був розвіяний: 5 хвилин відставання і втрата всіх шансів на щось серйозне в загальному заліку.

Getty Images/Global Images Ukraine. Річард Карапас

Саймон Єйтс на Галіб'є випав з пелотону навіть раніше за Карапаса, але краще розподілив сили і на спуску зумів зачепитися за третю групу генеральщиків, до якої увійшли Хіндлі та Енрік Мас, що дозволило лідеру «Jayco AlUla» програти на хвилину менше, ніж Карапас. Втім, принципово суті це не змінює: британець на нинішньому Турі не виглядає претендентом на високі місця в загальному заліку.

Згаданий вище Мас підйом на Галіб'є пройшов набагато краще, але через свої проблеми з проходженням спусків у підсумку фінішував у групі Саймона Єйтса. З фізичною готовністю у лідера «Movistar» все значно краще, тож хоча б за топ-10 загального заліку іспанець має зачепитися.

Прогнозовано не зміг піти на загальний залік Том Підкок, який до першого дня відпочинку назбирав уже понад 16 хвилин відставання. Тепер британець матиме свободу дій і зможе боротися за перемоги на етапах з відривів - це він вміє набагато краще.

Ну а в ролі капітана «Ineos Grenadiers» утвердився Карлос Родрігес, чию майстерність проходження спусків ми вже відзначали вище. Втім, після прогнозовано скромного результату в розділці потрапити на подіум іспанцеві буде непросто. Еган Берналь на першому тижні не провалився, але зараз не виглядає претендентом на щось більш серйозне, ніж місце в кінці топ-10 загального заліку.

Те ж саме можна сказати і про Фелікса Галля. Австрієць не зміг додати порівняно з Туром Швейцарії, і зараз він доволі далекий від тієї вражаючої форми, яка була у нього на «Великій петлі» річної давнини. При цьому вся команда «Decathlon Ag2r», яка в першій половині сезону викликала виключно захоплення, на Турі також відійшла на другий план і на першому тижні нічим себе не проявила.

Особливо цей невиразний виступ «Decathlon Ag2r» впадає в очі на тлі успіхів інших французьких команд: «Arkea Samsic» і «Total Energies» на першому тижні вже виграли по етапу зусиллями Кевіна Воклена і Антоні Туржі відповідно, а колишній лідер «Decathlon Ag2r» Ромен Барде виграв перший етап і на один день вдягнув жовту майку лідера. Загалом же такого успішного тижня на «Великій петлі» у французьких гонщиків не було давно. Виграти обидва перші етапи французам вдалося вперше з 1968 року, трьох французьких перемог на етапах до першого дня відпочинку не було з 2009 року.