Еліна СВІТОЛІНА: «Тай-брейк 9:11? Дуже боляче, бо в мене був матчбол»

Українська тенісистка Еліна Світоліна прокоментувала перемогу над Магдою Лінетт у 1/64 фіналу Вімблдона-2024:

- Еліно, почнемо з того, що запитаємо, як ви почувалися сьогодні на корті?

- Так, це були нелегкі умови для гри. Довелося почекати, а граємо ми тільки перше коло. Так що, так, це були непрості умови. Трохи дощило постійно. Але я дуже задоволена своїм рівнем. Я дуже задоволена матчем першого кола. Я почувалася добре, навіть незважаючи на те, що матч був дуже важким.

- 11:9 на тай-брейку другого сету. Мабуть, було дуже прикро не виграти його. Як вам вдалося перезавантажитися і зберегти спокій?

- Так, було дуже прикро. Насправді я могла і швидше програти цей тай-брейк. Але що ж, довелося просто забути про нього. Це було дуже боляче, тому що в мене був матчбол. Також трохи не пощастило за рахунку 9-9, на лінії неможливо було відбити... Я просто щаслива, що змогла залишитися в матчі. Думаю, мій бойовий дух сьогодні був дуже хорошим. Тож для мене це гарний початок. Про кращий матч, який мені б вдалося пройти, годі й просити.

- Серед 50 найкращих гравців світу 29 - із країн Східної Європи. Як ви вважаєте, це доля, чи є якісь причини для цього?

- Я думаю, що так триває вже протягом певного часу. Мені здається, що в нас дуже хороші школи для дітей, знаєте, цей східноєвропейський менталітет, коли ти багато працюєш на корті та проводиш там багато годин. Тебе підштовхують, щоб ти робив більше. Я думаю, що також є багато турнірів для дітей з раннього віку. Я відчуваю, що це свого роду фундамент, відправна точка для твоєї кар'єри. Я відчуваю, що є багато людей зі Східної Європи, які також мали велику конкуренцію на цьому рівні, і саме тому вони мають, я б сказала, більший імунітет для того, щоб добре виступати й досягати успіху. Також я відчуваю, що бойовий дух дуже сильний і відіграє велику роль у цьому.

- Чи відчуваєте ви, що вам легше грати проти тенісистки не зі Східної Європи? Чи вважаєте ви, що маєте перевагу в таких поєдинках?

- Я не знаю. Я так про це не думаю. Наприклад, я знаю, що коли я працювала з тренерами зі Штатів, наприклад, це зовсім інший менталітет. Це інший підхід, інше пояснення, а також інші способи пояснення. Я думаю це трохи відрізняється. Я б не оцінювала, добре це чи погано, але для мене це ніколи не було чимось особливим. Я б сказала, що я більш прямолінійна, я більше працюю у важкі часи, знаєте, не зупиняюся на досягнутому. Мовляв, треба йти, йти, йти, йти весь час. Можливо, у цьому наші ментальності відрізняються. В Україні, скажімо, чотири роки тому ми навіть не думали про проблеми з ментальним здоров'ям, які можуть бути у спортсменів. У США більше людей і більше спортсменів знають про це. Це дуже важлива тема в США і в тій частині світу. Але в Україні, я б сказала, ніхто особливо не займався цим питанням (сміється). Тому тут є велика різниця. Зараз, коли йде війна, про ментальне здоров'я знають більше і більше людей про це говорять. У цьому я відчуваю одну з відмінностей.