Бразильський новачок Полісся: «Фанати будуть пишатися мною»

Бразильський новачок житомирського «Полісся» Жоао Віалле дав велике інтерв'ю клубній пресслужбі, в якій розповів про перші кроки у Житомирі.

- Ти граєш в захисті, але всі бразильці люблять забивати, атакувати, їх називають чарівниками м'яча. Як сталося, що ти бразильський захисник?

- Я відкрию вам таємницю. Я починав у півзахисті. Але я ріс і ставав вище зростом, тому тренер вирішив спробувати мене на позиції опорного півзахисника. А потім і на позиції крайнього захисника. У першій же грі і в наступних матчах, усім дуже сподобалась моя гра. Я і захищався добре і разом з тим не забував навички гри у нападі.

- ​​Як ти взагалі почав займатися футболом?

- У мене дуже спортивна сім'я. Я і на плавання ходив, і на дзюдо. Але коли вперше потрапив на футбольне поле, то цей зелений газон так мене зачарував, що мені там сподобалося найбільше. На футболі моя душа просто відпочивала і я відчув, що цей мій вид спорту.

- Чи був у тебе футбольний кумир у дитинстві? Можливо, зараз він досі лишається. На кого ти орієнтуєшся?

-​​​​​​​ Дуже подобаються Серхіо Рамос і Тьяго Сілва.

-​​​​​​​ Як ти зараз граєш, якщо порівнювати з ними?

-​​​​​​​ Мені ще доведеться багато навчитися для того, щоб хоча б досягнути їхнього рівня. Але я ані крапельки не сумніваюся, що мені вистачить терпіння і завзяття, щоб перевершити їх.

-​​​​​​​ Розкажи, будь ласка, трошки українським вболівальникам про свій футбольний період в Бразилії. Де ти грав, розкажи про свої минулі клуби?

-​​​​​​​ Я напевне, почну навіть не з професіонального футболу, а з самого дитинства. Перші кроки у футболі робив у клубі «Парана». А мій перший професійний клуб - це «Атлетіко Паранаенсе». Згодом мене віддали в оренду в «Поусу Аллегре». Я також мав досвід виступів за клуб «Ітуано», а вже звідти я опинився тут - у «Поліссі».

-​​​​​​​ Коли ти вперше почув, що тобою цікавиться «Полісся», якою твоя була реакція?

Коли мене сповістили, я одразу зайшов в інтернет, щоб поцікавитися клубом та містом. Одразу з'ясував, що тут грають бразильці. Я зв'язався з ними - почав розпитувати про все: про команду, країну. Поклавши руку на серце, те, що я чув від них - і те, що я побачив - перевершило усі мої сподівання. Я дуже задоволений, що я тут.

-​​​​​​​ Кому найпершому ти подзвонив?

-​​​​​​​ Таллесу, а вже потім Лукасу.

-​​​​​​​ Ти їх обох знав до цього?

-​​​​​​​ Я тільки трішки знав Таллеса, тому що ми грали проти «Сан-Паоло», коли Таллес там був.

-​​​​​​​ Що тебе цікавило спершу? Коли ти почав розмовляти з Таллесом, з Лукасом, що ти хотів з'ясувати?

-​​​​​​​ Я розпитував про клуб. Наскільки Таллес і Лукас тут швидко адаптувалися, які тут люди та як ставляться до іноземців. А вже потім я сам почав шукати інформацію про Житомир, про Україну. Але перше, що мене цікавило - наскільки вони швидко адаптувалися і наскільки сильний клуб.

-​​​​​​​ Чи були у тебе питання про війну?

-​​​​​​​ Так. Ви ж уявляєте, що можна знайти, прочитати в інтернеті та наскільки різною може бути ця інформація. Тому важливо було дізнатися правду від людей, які тут живуть. Вони мене заспокоїли і переконали, що тут зовсім не така ситуація, як можна вичитати в інтернеті - тут немає вибухів щодня.

-​​​​​​​ Чи відмовляв тебе хтось у Бразилії не їхати в Україну і які аргументи наводили?

-​​​​​​​ У мене в сім'ї таких людей точно не було. Мені дуже важливо було, коли ми розмовляли з дружиною - знати, що вона думає з цього приводу. І коли ми поговорили, вона не була проти. І це рішення було спільним, а дружина теж незабаром переїде сюди.

-​​​​​​​ Яка інформація про «Полісся» тебе найбільше вразила?

-​​​​​​​ У першу чергу, це амбіції клубу. Те, що він так швидко за короткий період подолав шлях від Другої Ліги до УПЛ. Також структура клубу та плани на майбутнє. Я переконався, що все йде швидкими темпами. Тренувальний центр, база, академія, багато планів з розвитку - все рухається ефективно і швидко. Передусім, мене вразила швидкість.

-​​​​​​​ Що ти знав до цього про український футбол?

-​​​​​​​ Я і сам бачив, і було чимало інформації про те, що в чемпіонаті України швидкісні футболісти, це також стосується мислення. Тут гравці швидко приймають рішення на полі, тому мені треба буде докласти зусиль, щоб адаптуватися до цього.

-​​​​​​​ Чим ще відрізняється бразильський футбол від українського?

-​​​​​​​ Окрім мислення і швидкості - я відзначу інтенсивність і фізичні кондиції гравців. Я побачив, що тут багато високих, фізично міцних футболістів. У Бразилії ми так класно у повітрі не боремося, у нас стільки голів головою не забивають.

-​​​​​​​ Яким тобі видається прийдешній сезон? Яким би тобі хотілося його бачити?

-​​​​​​​ Ми будемо брати участь у трьох турнірах. І, я вважаю, що ми маємо бути чемпіонами у кожному з цих турнірів. Я тут, щоб не просто грати у футбол, а перемагати. Для мене щастя бути в цьому клубі. Я буду викладатися на полі на 100 відсотків. Фани будуть пишатися і мною і командою загалом. Будемо разом йти до перемог. Вперед, «Полісся»!