Віктор СКРИПНИК: «Ми живемо від гри до гри. Шанси ще є»

Головні тренер харківського «Металіста 1925» Віктор Скрипник прокоментував результат матчу з «Поліссям» (3:3), у якому його підопічні врятувалися на останніх хвилинах матчу.

- Цікава гра для вболівальників, як казка, а для тренерів завжди такі матчі дуже важкі. Після перерви продемонстрували характер, могли пропустити ще, але після того як гравці «Полісся» втомились, наші гравці бажали не програти і це їм вдалось. У останньому турі тепер все залежить від нас та від «Кривбасу». Будемо сподіватися, чіплятися до останнього, ми ще живі.

- Колеги казали, що Юрій Вернидуб планує останню гру грати юнацькою командою. Як свого доброго знайомого, будете просити змінити ставлення до матчу?

- Це їхнє рішення. Ми не можемо корегувати, чи просити, чи ще щось. Якщо вони хочуть програти чотири матчі поспіль, то що ми зробимо? Будемо кивати лише на себе.

- Сьогодні яскрава драматургія була у всіх матчах, як у нашому, так у матчах конкурентів. Стежили за розвитком подій там?

- Коли ми рахунок зрівняли, то помічники сказали, як зіграли інші. У нас є шанс, у футболі не буває нічого неможливого. Будемо сподіватися, що диво трапиться з нами. Колись і по нашій вулиці повинен проїхати інкасатор, як кажуть в Одесі.

- Здавалось, що Арі Моура виглядав дещо втомленим, але ви залишили на полі. Відчували?

- Арі такий гравець, який може сам щось створити, показати індивідуальну майстерність, що в підсумку і сталось. Я не думав його замінити, бачив, що важко Юрченку, який пропустив декілька тижнів через пошкодження. Хлопці витримали тиск, «Полісся» мало нагоду закрити гру раніше, але сталось ось так. Ми раді, надія ще є, попереду тиждень будемо працювати, щоб використати свій шанс.

- Ви у перерві замінили Вадима Червака, з чим пов'язана заміна?

- Він до цього хворів та було ушкодження, в одному з епізодів був стик і він попросив заміну.

- Чи були розмови з керівництвом, що далі, якщо команда вилетить до Першої ліги?

- Ми зараз живемо від гри до гри, що нам зараз розмовляти. Зіграємо, подивимось де ми будемо, тоді вже сядемо і будемо вирішувати.