Іван ПЕТРЯК: «Назвав сина на честь тестя, який загинув на війні»
Півзахисник «Полісся» розповів історію про батька своєї дружини
- 26 березня 2024, 02:40
- |
- 26 березня 2024, 13:30
- 1617
- 0
Півзахисник житомирського «Полісся» Іван Петряк розповів про свого тестя, який, маючи інвалідність, пішов воювати добровольцем і загинув на російсько-українській війні.
- Розкажи, третій син? Перерахуй, будь-ласка, скільки років, як звати твоїх дітей?
- Чотири роки - Гордій, два - Макар, третій - Іван.
- Ви Іван назвали?
-Так.
- Правильно я розумію, що назвали на честь дідуся?
- Ну, звичайно. Якби була дівчинка, була б Іванка. У нас інших варіантів не було, якщо хлопчик - Іван. На честь дідуся. Це навіть не обговорювалось.
- Просто, для тих уболівальників, які не знають - мова про твого тестя, який загинув на війні.
-Так, це в нашій ситуації, в нашій сім'ї це не обговорюється. Для нас це величезна втрата по цей день. Важко нам, важко. Теща є ж, ви не забувайте. Нам важко - і дружині тяжко, і всім. На його честь, на честь того, що він пішов добровольцем в перші дні війни.... І зараз у нас багато хлопців загинуло і кожен день у нас втрати. Це війна. Але він тоді пішов добровольцем, коли толком нам ніхто, ні Америка, ні Європа не допомагали зброєю і він два місяці провоював - і зараз уже так, з ким там спілкувався з військовими і якось дивом кулеметами танки зупиняли в перші дні. Він пішов, пішов і загинув.
- Найяскравіший якийсь спогад, якщо ви згадуєте свого тестя, про що там? Якась історія можливо така, цікава.
- Ми з ним були дуже близькі. Він же мав інвалідність. Він під військоматом спав - а йому кажуть: йди звідси. Йому казали, та почекай, може десь в тилу буде служба - у нього одна рука не згиналась. Він подзвонив - ми ще тоді були в Угорщині, подзвонив, каже, я піду медиком, хоч і не мав відповідної освіти. Тещі і дружині зайшло. А потім мені дзвонить: «Ванюха, я погнав - усім скажи, що я буду там людей лікувати, а я піду». Я йому і кажу: «Я зрозумів». Він каже: «Тільки там нікому не кажи, по-тихому, щоб метушні не було, паніки, щоб я ще й за них не переживав». Я кажу: «Все, зрозумів». Така була людина.