Дмитро ПІДРУЧНИЙ: «Через травми у мене мас-старти не виходять»

Український біатлоніст Дмитро Підручний після заключної гонки чемпіонату світу поділився враженнями від мас-старту:

- Дмитре, скільки сил лишилося на гонку?

- Сил вже дуже мало було, відчувалася сильна втома. Просто на трасі було важко боротися, відчувається дефіцит тренувань, тих, що пропускав. Тому що витримати такий чемпіонат дуже важко, тим більше в таких погодних умовах, коли лижі взагалі важко їдуть, і це більш така силова гонка. Дуже-дуже важко було. Плюс не міг я відстрілятися в тому режимі, в якому б хотілося. У суботу також багато сил затратив, тому що хотів якнайкраще пробігти для команди, що, в принципі, вдалося. Ну й це дуже важкий день для мене.

- На перших двох вогневих рубежах перший не закривався через надмірну жагу зробити все швидко і якісно?

- На рахунок першого пострілу, тут не те що швидко, навпаки - мені здалося, що я занадто довго його вицілював і через це мазав, тому що треба було раніше натискати, а я дуже хотів влучити. А решту пострілів відстріляв у своєму звичному режимі, і вони закривалися. Перші постріли були занадто довго. А стоячи, якщо чесно, важко було стояти. На третю стрільбу я старався пройти в групі, з Антоном, іншими спортсменами. Прийшовши на стійку, дійсно було важко стояти. Ну а на останню стійку я вже їхав у своєму режимі, підійшов з легким навантаженням, відстріляв чітко, а останнє коло - це вже була закатка перед вболівальниками.

- Раніше ти говорив, що любиш контактні гонки, а останнім часом більше виходять з роздільним стартом. Любов твоя до контактних гонок не минула?

- Я б не сказав, що в мене зараз не виходять контактні гонки. Просто старт у останній день і з моїм дефіцитом тренування цей останній день стає надто вже важким для мене. І останній рік через ці травми мені мас-старти не вдаються, а естафети, переслідування, я б сказав, що добре бігаю. Можливо не так, як би хотілося, але жага до контактних гонок є, і вони залишаються моїми улюбленими стартами. У принципі, взяти давнішні роки, у мас-стартах я показував хороші результати, одні з кращих, у мене було багато четвертих місць, п'ятих. Тут я був чотири роки тому четвертим і боровся з Пайффером, Б'єнтеґором і Крістіансеном на останньому колі. Крістіансена ми таки подолали, а от Пайффера не зміг, він тоді заїхав третім, я був четвертим. Ще тут колись був п'ятим у мас-старті, тому, думаю, якщо я проведу нормальний рік без траблів, переломів і травм, мас-старти і далі будуть виходити у мене.

- Твоє п'яте місце у спринті минулоріч дійсно багатьох надихало, тому що ти так само повернувся після паузи і видав такий результат. Можливо, і цього року очікував від себе такого, немає такого відчуття недовиконаної роботи?

- Звичайно, що є відчуття недовиконаного певного об'єму, пришвидшень, тому і зараз важко. Стосовно попереднього року, тоді травма була не настільки складна, як ця. Тоді я на милицях міг тренувати верхній плечовий, і в мене були сильні руки. З ногами цього року так не виходило, загіпсованою рукою важко, в принципі, було щось робити, окрім велосипедного тренажера. Цього року тому важче даються ці старти, тим більше я проводжу повноцінний сезон, крім першого етапу. А минулого року я цілеспрямовано місяць готувався на чемпіонат світу, і всі сили поклав на тому чемпіонаті. Можна сказати, що підійшов до нього із свіжими силами, плюс в спринті п'яте місце, тоді були складні погодні умови: туман, вітер. Мені вдалося сконцентруватися і стрільнути в нуль, показати хороший результат на трасі. Так і вийшло бути 5-м в спринті і 8-м на наступний день в гонці переслідування.