Суперліга як даність

«Живий мрець», як багато хто називав ідею створення європейської футбольної Суперліги, виявився не таким уже й мерцем. Швидше навіть живим, ніж небіжчиком.

І таке чудове перетворення, така несподівана трансформація пов'язана, безумовно, з недавнім вердиктом Суду Європейського Союзу.

Згідно з його рішенням, міжнародні футбольні асоціації - УЄФА та ФІФА - діяли незаконно, заблокувавши два роки тому створення Суперліги.

Незаконність, в інтерпретації Суду ЄС, полягає у порушенні відомствами Чеферіна та Інфантіно законодавства про конкуренцію. Якщо простими словами, то для того, щоб створити футбольну (або будь-яку іншу європейську спортивну Суперлігу), не обов'язково (точніше зовсім не потрібно) заручатися схваленням профільних національних або міжнародних асоціацій.

На думку високого Суду, критерії УЄФА та ФІФА щодо ініціаторів створення футбольної Суперліги не були «прозорими, об'єктивними та недискримінаційними».

Отже, Суд ЄС дає «зелене світло» на створення якісно нового Супертурніру?

А ось тут якраз - і ні. Тому що, стверджуючи, що Флорентіно Перес співтовариші можуть тепер безболісно продовжувати/реанімувати роботу над ідеєю, що втратила блиск, Суд акцентує увагу лише на тому, що охочі можуть зайнятися цією роботою. А ось про сам факт створення Суперліги у рішенні Суду ЄС не сказано жодного слова.

Власне, було б дивно, якби там було сказано щось подібне. Тому що в такому разі це теж було б прямим порушенням законодавства про конкуренцію, бо національні чемпіонати Євросоюз не може скасувати. Втім, як і Лігу чемпіонів.

На мій погляд, це рішення європейського Суду - схоже на соломонове. З одного боку, є чітке посилання, що УЄФА та ФІФА не зможуть заборонити ідею створення, та й втілення в життя нового проекту. А з іншого - апологетам Суперліги, хочуть вони того чи ні, доведеться тією чи іншою мірою домовлятися з міжнародними футбольними інституціями. Ну, хоча б у питаннях арбітражу та інспектування.

УЄФА та ФІФА поки що не програли, а Суперліга поки що не виграла - якщо коротко, то ось так особисто мені бачиться це рішення Суду Євросоюзу.

Хоча, якщо мати на увазі суто емоційний підтекст, то, звичайно ж, це рішення - на користь прихильників нової футбольної ідеї. Як кажуть у подібних випадках, зараз м'яч на їхній половині поля. І риторика ФК «Реал Мадрид» та ФК «Барселона» це твердження і прямо, і побічно підтверджують.

***

Але водночас знайшлося дуже багато незадоволених голосів, причому не лише у швейцарських кабінетах штаб-квартир міжнародних асоціацій. Німецькі клуби, англійські, «Атлетико», «ПСЖ» голосно заявили про своє небажання брати участь та працювати над створенням нового проекту.

Керівництво Ла Ліги також виступає категорично проти створення Суперліги. І в останньому турі Примери на деяких поєдинках гравці вийшли у футболках з написами проти створення нового турніру. Хоча, за фактом, не проти - скоріше за.

Судіть самі. На ігрових формах було написано таке: «отримай це на полі».

І ось у цьому, на мою думку, і криється головний сенс, справжня нефільтрована правда. По суті, глава Ла Ліги Тебас справді може бути щирим противником Суперліги, адже у разі її створення він втратить і владу, і авторитет. Але клуби здебільшого - причому не тільки іспанські, - вони не проти ідеї створення Суперліги як такої. Вони проти створення Суперліги за принципами закритого елітного клубу. Вони теж хочуть у ній брати участь. Вони також хочуть мати право на свій шматок торта. Хоча й прикриваються іншими міркуваннями.

І якщо Перес, Лапорта та інші «батьки» Суперліги зможуть включити всю свою дипломатичну гнучкість, зуміють подолати ефект інерції та прямолінійності, і за фактом запропонують такий проект Суперліги, який влаштує не лише умовний «Мілан», а й умовний «Бордо» (причому і в ігровому сенсі, і у фінансовому) прихильників нової ідеї виявиться значно більше.

І в такому разі доведеться вже УЄФА і ФІФА включати всю свою кмітливість і тримати носа за вітром, щоб банально не опинитися на узбіччі.

Іспанські ЗМІ стверджують, що Суперліга може стартувати вже 2025 року. Очевидно, це рішення продемонструвати бажане, а не дійсне. За такий короткий термін сторони, що мають серйозну вагу і аргументи, навряд чи зможуть прийти до спільного знаменника.

Але, як на мене, до консенсусу вони все одно прийдуть. Рано чи пізно. Бо тепер ідея Суперліги вже не фікція. І не плід думки хворої уяви. Якщо цю ідею просувають «Реал» та «Барселона», вони зможуть знайти і однодумців, і фінанси під новий проект. Якщо Флорентіно Перес береться за щось, він завжди це доводить до кінця.

Зараз бос «Мадрида» по-справжньому окрилений, і навряд чи побачить перепони.

І за таким сценарієм УЄФА та ФІФА простіше домовитися, увійти в частку, ніж піти у відмову. Собі ж дорожче.

І ось ще один нюанс насамкінець. 1995 року маловідомий на той час бельгійський футболіст Жан-Марк Босман виграв суд у ФІФА та УЄФА, домігшись скасування «футбольного рабства» та легіонерських квот. Міжнародні футбольні інституції тоді теж довго чинили опір. Але зрештою здалися після рішення «цивільного» суду.

Не знаходите аналогій?