Перемога Евенпула, неоднозначний виступ України. Підсумки ЧС з велоспорту

Гонки тижня

11 серпня - чемпіонат світу, гонка з роздільним стартом (чоловіки)

Якщо перед чемпіонатом світу розстановка сил серед претендентів на райдужну майку в розділці була досить очевидною, то групова гонка помітно сплутала карти. Ремко Евенпул після своєї перемоги на Класиці Сан-Себастьян виглядав головним фаворитом розділки, але після провалу в груповій гонці в Глазго цей його статус помітно похитнувся.

Було багато запитань з приводу того, чому Ремко провалився в груповій гонці - через погане самопочуття чи через те, що аритмічна траса в Глазго абсолютно йому не підходила. Як виявилося, правильним був другий варіант. Евенпул виграв розділку в запеклій боротьбі з Філіппо Ганною. Топ-3 сенсаційно замкнув 19-річний господар змагань, Джошуа Тарлінг, причому Брендона МакНалті, який посів четверте місце, він випередив дуже впевнено - на 39 секунд.

Перемога Евенпула стала багато в чому історичною. По-перше, він став другим гонщиком в історії, який за кар'єру ставав чемпіоном світу і в груповій гонці, і в розділці - раніше це вдавалося тільки легендарному іспанцеві Абрахаму Олано (1995 рік - групова гонка, 1998 - розділка). Щоправда, не варто забувати, що розділка на чемпіонатах світу розігрується лише з 1994 року.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ремко Евенпул

Евенпул у віці 23 років і 198 днів став наймолодшим в історії чемпіоном світу в розділці, побивши рекорд австралійця Майкла Роджерса зразка 2003 року. Тарлінг у віці 19 років і 177 днів став наймолодшим медалістом розділок на чемпіонатах світу, при чому побив він якраз рекорд Евенпула зразка 2019 року. Загалом нинішній подіум наймолодший в історії чемпіонатів світу, і це чудово відображає загальні тенденції в сучасному велоспорті - він дуже сильно «помолодшав».

Також Евенпул став другим в історії (після Фабіана Канчеллари) гонщиком, який вигравав розділку на чемпіонатах світу і серед юніорів (до 19 років), і серед дорослих. Також Ганна і Евенпул поповнили клуб гонщиків, які за кар'єру брали в розділках на чемпіонатах світу медалі всіх трьох гатунків. Тепер цей клуб налічує 7 гонщиків, і серед них є українець Сергій Гончар.

Бронза Тарлінга, звісно, стала великою сенсацією, і для юного британця це вихід на абсолютно новий рівень у плані статусу. При цьому перспективи Джошуа у велоспорті топ-рівня все одно викликають питання. Річ у тім, що крім уміння їздити розділку, якихось інших талантів у нього не спостерігається. А приклади австралійських трековиків на чолі з Майклом Хепберном і Люком Дарбріджем, а також данців на кшталт Расмуса Кводе свідчать про те, що такі вузькі фахівці розділок у сучасному велоспорті не дуже затребувані.

Під кінець трансляції на іспаномовній версії телеканалу Eurosport легендарний Альберто Контадор видав інсайд: нібито перехід Евенпула в «Ineos Grenadiers» на наступний сезон - уже вирішений факт, і разом із Ремко «Soudal Quick Step» покинуть ще кілька гонщиків. Підтверджень цієї інформації ще немає, але якщо це так - то вийде, що наступного року всі три призери розділки на чемпіонаті світу виступатимуть у складі однієї команди.

Гонка в Шотландії була прощальною на чемпіонатах світу (а, можливо, і взагалі) в кар'єрі Роана Денніса. Вдалим останній акорд 2-разового чемпіона світу не назвеш: він впав перед фінішем і в підсумку фінішував сьомим. Хоча, якби не падіння, цілком імовірно, випередив би Воута Ван Арта в боротьбі за п'яте місце.

Від Ван Арта, звісно, чекали боротьби за медалі або навіть за перемогу, але головним розчаруванням гонки став точно не він. Лише 11-те місце посів сенсаційний минулорічний чемпіон світу Тобіас Фосс. І це змушує лише ще раз поставити собі запитання: що це було рік тому в Австралії?!

Після п'ятого місця в груповій гонці дуже високо оцінювалися шанси в розділці Штефана Кюнга, але швейцарець посів лише 12-те місце. Ще сильніше провалилися Тадей Погачар (21-ше місце) і Ремі Каванья (25-те місце). Результат Погачара поганий сам по собі, а моральним ударом для словенця став ще й той факт, що по ходу дистанції його як стоячого пройшов Філіппо Ганна. Чудова ілюстрація того, наскільки ж це різні речі - розділка в одноденному форматі і на Гран турі на тлі втоми.

Виступ України: ілюзія успіху

Виступ України на об'єднаному чемпіонаті світу в Шотландії залишив максимально суперечливе враження. З одного боку - 2 золота і 2 срібла, 20-те місце в медальному заліку - результат непоганий. З іншого - всі чотири медалі були завойовані в паравелоспорті, зусиллями однієї людини - Єгора Дементьєва. Тоді як в основних дисциплінах - повний провал, жодного навіть натяку на боротьбу за медалі.

Getty Images/Global Images Ukraine. Єгор Дементьєв

На шосе вже котрий рік поспіль маємо ситуацію, коли найкращі гонщики країни, Марк Падун та Андрій Пономар, країну на чемпіонатах світу та Олімпіадах не представляють. Нічим не порадували й дівчата на чолі з Юлією Бірюковою. Багаторазова призерка чемпіонатів світу та Європи в маунтінбайку Яна Беломоіна за останні роки різко здала, і в Шотландії посіла лише 39-те місце.

Усе це відбувалося на тлі того, що зіркова українська трекова спринтерка Олена Старікова прийняла рішення завершити кар'єру. З чуток, їй остаточно набрид непрофесіоналізм чиновників Федерації велосипедного спорту України, на рахунку яких за останні роки - зашквар за зашкваром, починаючи від своєрідної громадянської війни і двовладдя у федерації і закінчуючи епік фейлом з візами на етап трекового Кубка світу в канадському Торонто, куди з вини горе-чиновників команда так і не потрапила.

Це ж як треба було довести спортсменку, щоб вона завершувала кар'єру всього за рік до Олімпіади! При чому в Парижі у неї були цілком реальні шанси поборотися за медалі в спринтерських дисциплінах, у Токіо Олена взяла срібло в спринті, і після цього неодноразово доводила невипадковість такого успіху.

Дивує лише те, що Старікова досі ніяк не коментує своє рішення публічно. Що дає маленьку надію на те, що Олена не хоче спалювати всі мости і, можливо, її рішення не остаточне. Ну а конспірологам мовчання Старікової дає змогу поговорити про те, що вона, ймовірно, попалася на допінгу і на неї наклали негласний бан.

Підсумковий медальний залік ЧС-2023:

Дайджест новин

1 серпня відкрився трансферний ринок, і зараз саме ця тема домінує в новинних стрічках велосипедних ресурсів. Торкнулася ця тема й українського велоспорту. Зірковий французький спринтер Арно Демар остаточно посварився з керівництвом «Groupama FDJ» і вирішив по ходу сезону перейти в іншу французьку команду, «Arkea Samsic». Тим, щоб звільнити місце в ростері для Демара, довелося розірвати контракт з одним зі своїх гонщиків. Вибір припав на українця Андрія Пономаря, який пішов на пониження в класі і тепер виступатиме за Проконтинентальну «Team Corratec - Selle Italia».

Крок назад у кар'єрі? Безумовно. Чи варто після цього ставити хрест на Пономареві як на перспективному гонщику? Точно ні. Українцю ще немає 21 року, і тут можна, швидше, говорити про те, що він занадто рано опинився на рівні Світового туру.

teamcorratec.com. Андрій Пономар

Головним трансфером, який був оголошений минулого тижня, можна назвати перехід Тао Геогеган Харта в «Lidl Trek». Контракт розрахований на три роки. Великою сенсацією цей перехід не став - про нього писалося ще в червні. Трохи більше здивував перехід до «Lidl Trek» відкриття Джиро-2023, спринтера Джонатана Мілана, який покидає «Bahrain Victorious». Американська команда починає посилюватися, отримавши нового спонсора та приріст бюджету - сьогодні оголосили про підписання Андреа Баджолі.

Ще одним топ-трансфером можна назвати перехід зіркового спринтера Фабіо Якобсена з «Soudal Quick Step» до «DSM». Його контракт також розрахований на три роки. Також відзначимо переходи Давіде Формоло з «UAE Emirates» до «Movistar» (контракт на 2 роки), Ітана Вернона до «Israel Premier Tech» (3-річний контракт), Джакомо Ніццоло до «Q36.5» та Іде Схеллінга до «Астани».

Крім трансферного ринку, відзначимо, що оголосив про завершення кар'єри Грег Ван Авермат. Так, можна говорити про те, що протягом своєї кар'єри 38-річний бельгієць був у тіні Петера Сагана та інших суперзірок, але золото Олімпіади в груповій гонці, перемоги на Парижі-Рубе, 2 етапи Тур де Франс, Гент-Вевельгем, Е3 Харельбеке та в особистому заліку Світового туру 2017 року - послужний список, яким можна і потрібно пишатися.

Американська чоловіча команда «Human Powered Health» припинить своє існування наприкінці року - знайти спонсора на новий сезон не вдалося, гонщикам дозволили шукати нові клуби. При цьому жіноча команда «Human Powered Health» своє існування продовжить.