БАЮЛ: «Якби СРСР не розпався, я не виграла б олімпійську медаль»

Олімпійська чемпіонка-1994 з фігурного катання Оксана Баюл розповіла, чому в неї не склалася комунікація з представниками російського фігурного катання.

- «У 90-х роках дуже багато російських спортсменів тренувалися в Штатах, готувалися до Олімпійських ігор, виступали в шоу, які тут проводилися. І, ось, Навка теж жила в цей час в Америці, недалеко від мене. Але ми з нею ніколи не могли порозумітися», - казали ви. У чому була така проблема в комунікації у вас із Навкою, з огляду на те, що ваша мама і мама Навки були подругами, а сама Тетяна родом із Дніпра?
- Для спортсменів, які в 90-х жили, працювали, тренувалися в Америці, я ніколи не була росіянкою. А ось Віктор Петренко разом із Сашею Жуліним каталися у Тома Коллінза в турі, ще Володя Бесєдін, Артур Дмитрієв-старший - у них була така російська тусовка. Так само і Навка.

А я завжди була з Браяном Бойтано, Руді Галіндо, Мішель Кван. Я на боці росії ніколи не була, я там навіть у цих шоу ніколи не каталася. Мене один раз у 2006 році Ілля Авербух запросив.

Я поїхала, подивилася і сказала, що це не для мене. Більше з 2006 року я в росію ніколи не їздила виступати, хоч і пропонували.

Вони на мене шалено ображалися через це. Якусь гидоту почали писати, як завжди ці росіяни.

Дуже багато разів ставила собі запитання: якби СРСР не розпався, чи виграла б я олімпійську медаль? Ні, не виграла б, тому що там була школа, яка вибудувана під росію. Завжди працювали на Москву.

Коли навіть я була маленькою, приїжджали тренери з росії в Дніпро. А в нас була дуже серйозна база, багато дітей, багато груп, фігурне катання було дуже популярним в місті.

Тренери з росії приїжджали і забирали собі дітей у групи, а мене мама не відпустила, дякую їй, і дякувати богу, я не поїхала до рф.