Вальдес переміг, але було складно. Оскар виконав задачу на 50 відсотків

Оскар Вальдес повернувся після поразки від Шакура Стівенсона. Реванш проти Адама Лопеса видався непростим і сильно складнішим за перше їхнє протистояння. Якщо мексиканець збирається йти за титулами, треба сильно подумати над причинами такого боксу.

Вальдес був тотальним фаворитом поєдинку, але провів важкий бій. Лопес провів чи не найкращий поєдинок у кар'єрі

Поєдинок мексиканця Оскара Вальдеса (30-1, 23 КО) проти Адама Лопеса (16-4, 6 КО) не сказати, щоб інтригував у плані результату. Не було секретом, що Вальдес - більш вправний та точний боксер. Він - колишній чемпіон світу, один з найбільш цікавих та яскравих боксерів другої напівлегкої ваги.

Водночас суперник - габаритний, завзятий спортсмен з мотивацією, але і досвідом поразок, і загалом моментами занадто непростими поєдинками. Лопес завжди б'ється до останнього, але проти таких суперників, як Оскар Вальдес, цього мало. Більше того, мексиканець одного разу це вже підтверджував - перемагав Лопеса технічним нокаутом у сьомому раунді.

Навіщо при цьому всьому вони зустрічаються ще раз? Оскару потрібно було повернення. Рік тому Вальдес програв вперше в кар'єрі. Тоді Шакур Стівенсон виявився занадто потужним для мексиканця. Занадто габаритним для мексиканця. Та, мабуть, занадто технічним для мексиканця. Американець доволі просто перебоксував тодішнього чемпіона та пішов у легку вагу. А Вальдес залишився, щоб відновлювати реноме.

Лопесу була потрібна відплата. Хороший шанс проти боксера, який з моменту їхнього минулого бою, став не тільки кращим, а й більш іменитим та визначним. Побити такого суперника зараз - стрибок вперед. Окрім цього, Адам теж повертався після поразки. На початку 2023 року Лопес зустрівся з Абрахамом Новою, побував у декількох нокдаунах, показав характер та вміння битись до останнього, але все ж програв - одноголосним рішенням суддів.

Особливого шарму поєдинку надавало те, що, не дивлячись на різницю в габаритах, обидва полюбляють саме середню дистанцію. Здавалось би, при своїй перевазі у габаритах, Лопес міг би тримати суперників на дистанції довгими руками і не давати підібратись. Він це вміє і іноді робить, але не так часто, як треба саме йому. Частіше всього хлопець втягується у розміни і починає битися з суперником на середній дистанції, намагаючись заподіяти тому як можна більше болю.

А Оскар тільки і радий такому. По-перше, через те, що менший за візаві. По-друге, тому що саме там він найбільш небезпечний. Шакур Стівенсон залишив його на дальній дистанції завдяки своїм навичкам та розуму і доволі легко переміг. Всі, хто до цього не зміг зробити таке - поплатилися за помилку.

Поєдинок почався з диктування умов від Вальдеса. У перші ж секунди по Лопесу прилетіли і жорсткий джеб, і декілька важких ударів. Здавалось, що Лопес надламується під тиском іменитого суперника, намагається дітись подалі від атакувальних навичок візаві. Але, думаючи таке, не треба було забувати про те, що Адам завжди боксує до останнього і бореться, навіть побувавши у нокдауні не один раз.

Вже у цьому ж першому раунді американець спробував виправити ситуацію перед фінальним гонгом. Увімкнув джеб, почав рухатись і намагатись не допустити суперника ближче. А у другому раунді це продовжив. На старті трихвилинки Лопес пробив довгу та точну серію. Чи то Вальдес не очікував, чи то не встигав, але у відповідь полетів тільки лівий боковий по блоку.

Насправді, чудовий раунд для Адама. Він і тримався на дистанції завдяки роботі ніг, і встигав бити прямими точно, і ще й не давати супернику влучати. Загалом навіть можна віддати йому раунд. Оскар влучав замало, а у відповідь прилітало. Нехай і не з таким акцентом, як намагався бити сам Вальдес.

Третій раунд - ще більш веселий. Оскар пішов віддавати борги і зробив це. Влучив боковими, знову важко і знову здавалось, що супернику дуже тяжко. Але що робить Лопес у відповідь? Потрапивши у кут, опускає руки, вимагає атакувати, і йде від більшості ударів завдяки захисту тулубом. А потім намагається знову ж таки триматись дистанції. Раунд Адам програв, але виглядав знову весело.

Оскар здавався занадто прямолінійним. Він йшов на суперника, намагаючись не дати тому видихнути, застосовував джеб, а за ним тягнув або важкий правий прямий, або важкий правий хук. Іноді це було аж занадто очевидно, тому що Вальдес налягав на силу, а не на ідею. Неначе теж повірив, що суперник має програти достроково і тому не хотів думати трошки більше.

Через це Оскар і пропускав непотрібні удари. Він вміє захищатись тулубом на рівні, близькому до Канело Альвареса. Він навіть вміє розумно виводити суперника на удар. Загалом Вальдес перемагав, але боксувати міг точно краще. Не ловити стільки прямих обличчям, підводити під акцентовані удари, а не бігати з ними за опонентом. Кінець кінцем, Оскар - хороший контрпанчер. Але спроби використати це проти такого суперника неначе були вищі за його досягнення в голові самого боксера.

Чудове протистояння швидко змінювало раунди через щільність бою. Вальдес налягав на силові, вміння тримати удар Лопесом дивувало. Адам брав свої епізоди не завдяки силі, а завдяки кількості та роботі з дистанції. Різні стилі, різні підходи, а від цього тільки більш цікаво.

Поєдинок так і проходив до десятого раунду, коли після чергового бокового від суперника Лопес схопився за обличчя. Здавалось, нарешті Оскар влучив, але, як показав повтор, там був удар головою, а потім рукою. Вальдес переміг рішенням суддів, довівши серію на MGM Grand до 6-1 (5 КО).

Що далі?

Вальдес володів ініціативою та був більш акцентованим. Влучав жорсткіше, диктував темп, але добитись найкращого з необхідних результатів не зміг. Ідеальний результат для нього - нокаут.
Найгірше, що Адам Лопес на його фоні виглядав чудово. Так, неначе це не Оскар розвивався весь цей час і бив топів, а Адам.

Далі для нього повернення у чемпіонські перегони. Там після Шакура вже знайшлися всі чемпіони: О'Шакі Фостер (WBC), Ектор Луїс Гарсія (WBA), Джо Кордіна (IBF) та Емануель Наваррете (WBO). Будь з ким було б цікаво, але Оскар ледь не зустрівся з останнім, тож саме поєдинку проти Наваррете варто очікувати. Тому що вони вже майже домовились раніше, але бій зірвався.

Емануель ніколи не був таким же рухливим, як Лопес у цьому поєдинку. Його стиль - це постійний тиск на суперника завдяки сильним ударам та домінації у габаритах. Цього ж треба очікувати і тут.

Враховуючи форму Оскара у цьому поєдинку, важко спрогнозувати, хто переможе. Але однозначно можна сказати, що стільки пропускати від Наваррете не варто. Емануель - не Лопес. Він, якщо влучатиме, це матиме геть інший підсумок.

Оскару все ж варто розібратись, що це було - недооцінка суперника, яка, на щастя для нього, все ж призвела до перемоги? Чи неправильна підготовка? Але саме цей бокс саме у цьому поєдинку був далекий від чемпіонського рівня.