Черговий тріумф Погачара і сенсація від Хілі. Підсумки тижня у велоспорті

Гонки тижня

16 квітня - Амстел Голд Рейс (Нідерланди)

Триптих арденських класик за традицією відкривав Амстел Голд Рейс. Передстартові розклади на головній гонці Нідерландів були простими: Тадей Погачар проти всіх. І словенець у цьому протистоянні знову здобув впевнену перемогу.

Останні дві версії Амстела завершувалися максимально драматично: двома фотофінішами, де навіть після численних переглядів стоп-кадрів було важко визначити переможця. Особливо суперечливим вийшов 2021 рік: багато хто досі вважає, що у Тома Підкока вкрали перемогу, віддавши її Воуту Ван Арту.

Щоб уникнути подібних протиріч у майбутньому, організатори Амстела придбали нову, більш сучасну і точну систему фотофінішу. Але у 2023 році вона не знадобилася. Амстел, який загалом є не дуже селективною гонкою, яку вигравали навіть спринтери-універсали на кшталт Енріко Гаспаротто, цього разу вийшов зовсім не таким, як зазвичай, і заслуга це однієї-єдиної людини - Погачара.

Словенець пішов в атаку ще за 85 км до фінішу, і зумів створити навколо себе групу лідерів з 11 осіб. Найнебезпечнішими суперниками в ній здавалися віцечемпіон 2021 року Підкок і казах Олексій Луценко з «Астани». При цьому пелотон не відпускав це формування далі, ніж на 30 секунд, і, здавалося, навмисно не добирав утікачів, щоб по максимуму вимотати Погачара і компанію.

Getty Images/Global Images Ukraine. Тадей Погачар

Однак увесь цей хитрий план пелотону був зруйнований трохи більше ніж за 50 км до фінішу. Підступні та вузькі нідерландські дороги стали причиною завалу, в якому найсильніше постраждав Доріан Годон. Цей завал розбив пелотон на кілька частин, і перша з них не мала суттєвої чисельної переваги над групою Погачара. І це, по суті, поставило хрест на шансах залишків основної групи добрати лідерів: треба було намагатися працювати невеличкою групою, від якої відсікло всіх решту, або ж чекати на хвости. Обидва варіанти погані.

Погачар у боротьбі за перемогу фактично залишився наодинці з десятком суперників, і розправився з ними без шансів. На першу атаку зуміли відповісти Том Підкок і Бен Хілі, на другу, за 28 км до фінішу, - вже ніхто.

Хілі став головним відкриттям гонки. 22-річний маловідомий ірландець з «Education First» дуже впевнено розправився з Підкоком у боротьбі за друге місце. Перший по-справжньому гучний успіх у кар'єрі Хілі, який за кілька днів до цього став другим на схожій за рельєфом бельгійській одноденці категорії 1.Pro Флеш Брабансонн, програвши там тільки згаданому вище Годону.

До слова, Хілі завдяки своєму другому місцю став сьомим наймолодшим призером в історії Амстела:

Ну а Погачар продовжує писати в історію. Він став четвертим гонщиком в історії, який виграв в один сезон Тур Фландрії та Амстел: до нього це робили Едді Меркс (1975), Ян Раас (1979) і Філіп Жільбер (2017). Також лідер «UAE Emirates» - п'ятий гонщик в історії, який за кар'єру вигравав Тур де Франс і Амстел. До нього це робили той же Меркс, Бернар Іно, Йооп Зутемелк і Б'ярне Рііс.

Дуже вражаюча перемога Погачара, а Андреа Баджолі, який замкнув топ-6, програв переможцю 3 хвилини і 14 секунд. Найбільший розрив між першим і шостим місцями на Амстелі з 1978 року і відмінна ілюстрація домінування словенця.

Ну а Підкок не тільки програв Хілі боротьбу за друге місце, але ледь не втратив і третє. На фінішних кілометрах гонщик «Ineos Grenadiers» буквально встав, і його ледь не наздогнали Олексій Луценко та Андреас Крон, яким забракло рішучості та злагодженої роботи в парі. Луценко, який перед цим виграв Тур Сицилії, в підсумку посів п'яте місце, і зараз він - чи не єдиний гонщик, здатний приносити «Астані» солідні результати в провальному нинішньому сезоні.

Без Воута Ван Арта і Йонаса Вінгегора провалила Амстел Голд Рейс «Jumbo Visma». Найкращим у складі нідерландської команди на домашній гонці став Тіш Беноот - скромне 15-те місце. У «Soudal Quick Step» найкращим став Ремі Каванья - 23-тє місце. Хоча невдачі команди Патріка Лефевра нинішньої весни вже нікого не дивують.

Наступний тиждень

19 квітня - Флеш Валлонь (Бельгія)

Другою в триптиху арденських класик стане Флеш Валлонь, яка за традицією проходить у середу. Гонка, до якої у велосипедному ком'юніті ставлення дуже неоднозначне. З одного боку, вона найбільш «класична» в тому плані, що з трійці арденських класик найменш схильна до змін маршруту.

З іншого боку, Флеш Валлонь - напевно, найбільш банальна і передбачувана гонка сезону, яка завжди закінчується одним і тим же. Великий пелотон під'їжджає до фінального короткого і дуже крутого підйому Мур де Уї (Mur de Huy, у фламандському варіанті вимови звучить нецензурно), і виграє просто той, хто здатний видати найпотужніші вати на цьому короткому пагорбі - жодної тактики і різноманітності варіантів, просто чиста сила.

Головний фаворит - звісно ж, Тадей Погачар, незважаючи на те, що у нього погана історія виступів на Флеш Валлонь (найкращий результат - 9-те місце у 2020 році). Всупереч своїм видатним панчерським здібностям, у словенця з Мур де Уї стосунки не складаються, що може спонукати його піти в ранню атаку - ми маємо шанси вперше за багато років побачити небанальну розв'язку на Флеш Валлонь.

Getty Images/Global Images Ukraine

Коло потенційних конкурентів Погачара дуже широке. Звертає на себе увагу «Bahrain Victorious», де поборотися за високе місце можуть одразу чотири гонщики - Пельо Більбао, Мікель Ланда, Матей Мохоріч і Воут Пулс. При цьому ніхто з них до числа топ-фаворитів не входить, тому від команди Брента Коупленда можна чекати ранніх атак і спроб розіграти чисельну більшість.

Три претенденти й у «Ineos Grenadiers». Крім Тома Підкока, це також Міхал Квятковскі та Дані Мартінес, хоча, пам'ятаючи провал колумбійця на нещодавньому Турі Країни Басків, у нього не дуже віриться. А ось його співвітчизник з «Bora Hansgrohe» Серхіо Ігіта на «Ітцулії» якраз виглядав відмінно, та й має поруч із собою такого сильного партнера, як чинний переможець Джиро д'Італія Джей Хіндлі.

Багато надій у французів - тут і Давід Году, і Бенуа Конефруа, і Ромен Барде, і Воррен Баргіль. Також не скидаємо з рахунків Йона Ісагірре, Естебана Чавеса, Алекса Аранбуру, Енріка Маса, Джуліо Чікконе, Байке Моллему, Майкла Вудса і того ж Олексія Луценка.

23 квітня - Льєж - Бастонь - Льєж (Бельгія)

Ну а завершувати як арденський тиждень, так і весь сезон весняних класичних одноденок буде четвертий Монумент сезону, Льєж - Бастонь - Льєж. Там ми побачимо більшість із головних дійових осіб Амстела та Флеш Валлонь, але з одним дуже важливим доповненням у вигляді Ремко Евенпула. Саме він і має стати головним суперником Погачара на «Ля Дойєнн» - довгоочікувана дуель нарешті-таки відбудеться.

Також до числа претендентів на високі місця варто додати Боба Юнгельса, Александра Власова, Макса Шахманна (дуже сильний набір капітанів у «Bora Hansgrohe») і Бена О'Коннора.

Дайджест новин

- Жуліан Алафіліпп, який у неділю пропустив Амстел Голд Рейс, ризикує взагалі не виступити цього року на арденських класиках. Травма коліна, яку 2-разовий чемпіон світу отримав на Турі Фландрії, виявилася досить серйозною, і його участь у Флеш Валлонь і Льєж - Бастонь - Льєж також під питанням.

Getty Images/Global Images Ukraine. Жуліан Алафіліпп

- Крістоф Лапорт близький до продовження контракту з «Jumbo Visma». Нинішня угода закінчується наприкінці поточного сезону, Лапорт виступає за нідерландську команду з 2022 року.

- Генеральний менеджер команди «UAE Emirates» Мауро Джанетті хоче підписати зіркового Матьє Ван дер Пула. Контракт головного героя нинішньої весни з «Alpecin Deceuninck» закінчується аж наприкінці 2025 року.

- У складі «Movistar» найкращим у нинішній весняній класичній кампанії став Маттео Йоргенсон: четверте місце на Е3 Харельбеке і дев'яте - на Турі Фландрії на додачу до перемоги на Турі Оману. У підписанні 23-річного американця зацікавлені «Jumbo Visma» і «Education First». Контракт із «Movistar» закінчується наприкінці нинішнього сезону.