Рекорд Одерматта і Кубок світу для Гранеруда. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліну

Старти тижня:

Вівторок, 14 березня

Ліллехаммер (Норвегія), HS 140, особистий турнір

Четвер, 16 березня

Ліллехаммер (Норвегія), HS 140, особистий турнір

Субота, 18 березня

Вікерсунд (Норвегія), HS 240, особистий польотний турнір

Неділя, 19 березня

Вікерсунд (Норвегія), HS 240, особистий польотний турнір

Гранеруд виграв Raw Air і Кубок світу

У стрибках з трампліну минулого тижня завершилося норвезьке турне Raw Air. Заключний етап у Вікерсунді був дуже інтригуючим та історичним. Як прокладчик на польотному трампліні спробував свої сили найкращий двоборець світу, Ярл Магнус Ріібер, який до того ж зараз перебуває у феноменальній стрибковій формі.

І він її підтвердив, у першому ж у своїй кар'єрі стрибку на гігантському трампліні полетівши на 241 метр із «горщиком» на приземленні - феноменальний дебют. На жаль, після цього стрибка Ріібер відчув біль у коліні, і його виступ у Вікерсунді так одним стрибком і обмежився. Залишається лише сподіватися, що норвежець не отримав серйозної травми.

Ще одна історична подія - перший в історії жіночих стрибків старт на гігантському трампліні в тому ж Вікерсунді. І в неділю словенка Ема Клінец перемогла з новим світовим рекордом - 226 метрів. Свіжоспечена чемпіонка світу Александрія Лутітт до жіночого світового рекорду не дотягнулася, полетівши на 225 метрів. Але і це досягнення стало свого роду унікальним: національний рекорд Канади належить дівчині, тоді як чоловічий рекорд Макензі Бойд Клауза на метр коротший - 224 метри. Зрозуміло, що дівчата стрибають з набагато довшого розгону, але в будь-якому разі досягнення дійсно унікальне.

Що стосується чоловічих стрибків, то в неділю Халвор Егнер Гранеруд виграв загальний залік Raw Air і заодно достроково завоював другий у своїй кар'єрі Великий кришталевий глобус (ВКГ). Допомогла йому відсутність у недільному турнірі найближчого переслідувача, Давіда Кубацкі, який не вийшов на старт «з особистих причин». Що саме криється за цим формулюванням - поки що не відомо, проте в неділю поляк приїхав на трамплін і планово розминався перед кваліфікацією, після чого раптово покинув територію трампліну. Ймовірно, отримав не дуже приємні звістки з дому.

У загальному заліку Raw Air Кубацкі на перемогу не претендував, але в четвер саме він виграв другий особистий старт у Ліллехаммері. Це було 15-те потрапляння Давіда на подіум на Кубку світу в нинішньому сезоні, і це вже найкращий результат в історії Польщі: навіть в Адама Малиша в сезонах 2000/2001 і 2001/2002 було по 14 потраплянь у топ-3.

Перший же особистий старт у Ліллехаммері у вівторок виграв Гранеруд, і для нього ця перемога стала багато в чому переломною. По-перше, Халвор вперше переміг на Кубку світу в Норвегії, по-друге, саме за підсумками того старту він перехопив лідерство в загальному заліку Raw Air і не віддавав його вже до самого кінця.

Головним конкурентом Гранеруда на Raw Air став Штефан Крафт, який невдало виступив на чемпіонаті світу в Планіці та після цього вийшов на пікову форму в заключній частині сезону - повністю повторилася ситуація річної давності після Олімпіади в Пекіні. Можливо, доля дуелі Гранеруд/Крафт склалася б трохи по-іншому, але обставини явно були на користь норвежця. Перший старт у Ліллехаммері він виграв не без допомоги «домашнього суддівства» з трохи завищеними оцінками, а в другому старті на «Лісгордсбаккен» Крафту в другій спробі дуже не пощастило з вітром - знову запитання до судді на світлофорі, Борека Седлака. У підсумковому загальному заліку Raw Air Крафт програв 18,2 бала - не такий великий розрив, щоб говорити, що Гранеруд переміг би в будь-якому разі.

Skijumping.pl. Халвор Егнер Гранеруд

Зазначимо, що практично все Raw Air проходило за важких погодних умов, та й низка сумнівних рішень журі щодо довжини розгону не додавали змаганням ні видовищності, ні спортивної справедливості. У Вікерсунді ситуація ускладнювалася і станом гори приземлення. За літо її профіль трохи змінили, і тепер нормально приземлятися на наддальностях там було складніше, ніж раніше.

А кількома днями раніше в Ліллехаммері Маркус Айзенбіхлер повторив рекорд трампліну Сімона Амманна - 146 метрів із приземленням «у горщик», але навіть така дальність не принесла німцеві подіуму: четверте місце. А все тому, що після нього розгон журі скоротило, і наступні стрибуни летіли ближче, приземлялися комфортніше, отримуючи вищі оцінки за стиль і компенсацію за скорочення розгону. І проблема тут не в скороченні розгону після стрибка Маркуса, а в перманентно завищених воротах на старті спроб для аутсайдерів, що створює ілюзію дуже високого рівня конкуренції і перетворює стрибки з виду спорту «на дальність» на змагання «на поправки». А це все більше відлякує простих глядачів, які ще не встигли вникнути в тонкощі стрибків і системи поправок. Та й досвідченого глядача ці маніпуляції з довжиною розгону теж не радують.

Загалом же збірна Німеччини Raw Air провалила. Вся трійка лідерів Бундестіму була дуже нестабільною: Андреас Веллінгер і Карл Гайгер у другому старті в Ліллехаммері не потрапили до другої спроби, в першому турнірі на «Лісгордсбаккен» Веллінгер навіть не пройшов кваліфікацію, хоча там йому відверто не пощастило з вітром. Так чи інакше, як і на Турне чотирьох трамплінів, у німців знову жодної людини в топ-10 загального заліку і лише один подіум за шість особистих стартів Raw Air. Ще один оглушливий провал Штефана Хорнгахера, якому в нинішньому сезоні, крім першого тижня чемпіонату світу, похвалитися нічим.

Топ-3 в загальному заліку Raw Air замкнув Анже Ланішек, який в останній день позбувся конкурента в боротьбі за третє місце в особі Кубацкі. Спочатку Анже навіть виглядав конкурентом Крафту і Гранеруду в боротьбі за перемогу в загальному заліку, але виявився недостатньо сильним на польотах - незвично говорити таке про словенського стрибуна.

А ось хто провів дуже сильний тиждень, так це Даніель Чофеніг, який піднявся на подіум у другому старті в Ліллехаммері і в першому в Вікерсунді. Суботнє третє місце дозволило Чофенігу стати першим в історії стрибуном, народженим у 21-му столітті, який потрапив на подіум польотного турніру.

Дуже солідний тиждень видав Грегор Дешванден, який регулярно фінішував на підступах до топ-10. Періодично видавав класні стрибки Каміл Стох - наприклад, у кваліфікації другого старту в Ліллехаммері, де отримав навіть одну оцінку в 20 балів. У 29-й раз у своїй кар'єрі - за цим показником він вийшов на чисте шосте місце, обійшовши легендарних австрійців Вольфганга Лойцля і Андреаса Відхьольцля.

У неділю у Вікерсунді попрощався зі стрибками екс-рекордсмен світу Андерс Фаннемел, який останніми роками був дуже далекий від свого найкращого рівня. А японець Рен Нікайдо прийняв рішення достроково завершити нинішній сезон - у Лахті та Планіці ми його не побачимо.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти тижня:

Середа, 15 березня

Сольдеу (Андорра), швидкісний спуск, жінки

Сольдеу (Андорра), швидкісний спуск, чоловіки

Четвер, 16 березня

Сольдеу (Андорра), супергігант, жінки

Сольдеу (Андорра), супергігант, чоловіки

П'ятниця, 17 березня

Сольдеу (Андорра), командний турнір

Субота, 18 березня

Сольдеу (Андорра), гігантський слалом, чоловіки

Сольдеу (Андорра), слалом, жінки

Неділя, 18 березня

Сольдеу (Андорра), гігантський слалом, жінки

Сольдеу (Андорра), слалом, чоловіки

Гут-Бехрамі завоювала МКГ у супергіганті

У жінок перед фіналом сезону інтриг було мало. Залишалося визначити володаря МКГ в супергіганті, а Мікаела Шиффрін зберігала теоретичні шанси піти по стопах Марко Одерматта і побити рекорд Тіни Мазе за очками за сезон у жіночому Кубку світу. Для цього американці необхідно було виграти всі чотири гонки на фіналі.

Друге питання вирішилося відразу. Шиффрін не заявилася на швидкісний спуск, та й у супергіганті стала лише 14-ю, ледь не залишившись без очок (нагадаємо, на фіналі сезону очки отримує тільки топ-15, а не топ-30, як зазвичай). Складалося навіть враження, що Мікаела занадто бурхливо святкувала побиття абсолютного рекорду Інгемара Стенмарка за перемогами на Кубку світу.

Однак до вихідних Шиффрін стала більше нагадувати саму себе. У слаломі американка стала третьою, припустившись відчутної помилки під кінець другої спроби. Хоча й загалом за темпом Мікаела на перемогу не йшла. А в неділю Шиффрін виграла гігант, хоча й там виглядала небездоганно. Уже вкотре повторився один і той самий сценарій: американка заробила собі солідний запас на першій спробі, який потроху (але не повністю) розтрачувала на другому заїзді.

Цього разу вона виграла лише 0,06 у норвежки Теа Луїзи Стьєрнесунд, для якої це перший у кар'єрі подіум на Кубку світу, якщо не брати до уваги паралельні види. Топ-3 замкнула Валері Греньє, якої цього разу вистачило на дві спроби. Та й загалом успіхів у канадки в нинішньому сезоні вже достатньо, щоб вважати її сенсаційну перемогу в січні в Краньській Горі не випадковою.

Повертаючись до слалому, його виграла Петра Влхова - лише друга перемога в сезоні для зіркової словачки. Здавалося, що вона знову нагадує саму себе найкращих зразків, але надовго Петри не вистачило - у недільному гіганті вона зійшла з дистанції вже на першій спробі.

Другою в слаломі стала Леона Попович. 25-річна хорватка, яка в нинішньому сезоні в 11 слаломах аж 8 разів потрапила в топ-10, нарешті дісталася до першого в кар'єрі подіуму на Кубку світу - більш ніж заслужено. А ось її юну партнерку по команді Зрінку Лютіч продовжує штормити - на фіналі сезону 18-річний хорватський вундеркінд знову зійшла з дистанції.

У швидкісному спуску свою другу перемогу в сезоні здобула Ілка Штухец, яка видала дійсно геніальний заїзд. Як і двома тижнями раніше в Квітф'єллі, другою стала Соф'я Годжа, після чого італійка посіла сьоме місце в супергіганті. Обидва рази Годжа програла просто за темпом, а не через якісь збої, помилки чи форс-мажори - з нею таке відбувається нечасто.

Getty Images/Global Images Ukraine. Лара Гут-Бехрамі

Головною ж подією фіналу стала боротьба за МКГ у супергіганті. Там у нинішньому сезоні була дуже рівна боротьба. Про що говорити, якщо до фіналу 7 супергігантів на Кубку світу виграло 7 різних спортсменок! А якщо враховувати ще й чемпіонат світу у Франції, де перемогла Марта Бассіно - то вийде 8/8.

На титул претендували одразу 5 спортсменок, і найсильнішою виявилася Лара Гут-Бехрамі, яка і стала першою, хто виграв більше одного супергіганта в нинішньому сезоні. Швейцарка взагалі видала дуже сильний фінал сезону: четверте місце в гіганті і третє - у швидкісному спуску, її перший і єдиний у сезоні подіум у цій дисципліні. Друге місце в загальному заліку Кубка світу, МКГ в супергіганті - непоганий сезон для Гут-Бехрамі, навіть з урахуванням того, що ЧС в Мерібелі і Куршевелі вона залишила з порожніми руками.

Другою в супергіганті в Сольдеу стала Федеріка Бріньоне, яка видала дуже потужний низ, але занадто багато програла вгорі. Але навіть у разі перемоги італійки за другого місця Гут-Бехрамі, кубок вона б не зберегла. Бріньоне також стала четвертою у швидкісному спуску, а ось у гіганті зійшла в першій спробі разом із Влховою і Сарою Хектор.

У червоній майці лідера на фінал сезону приїхала інша італійка, Елена Куртоні, але в Сольдеу вона стала лише 10-ю і лідерство втратила. Також теоретичні шанси на МКГ мали Рагнхільд Мовінкель і Корнелія Хюттер. Норвежці третього місця виявилося недостатньо, як і Хюттер шостого результату. А це означає, що збірна Австрії завершує нинішній сезон без жодного кришталевого глобуса - ні малих, ні великих, ні в чоловіків, ні в жінок. Оглушливий провал гірськолижної нації №1 у світі. За останні 35 років таке трапляється вже вдруге - попереднього разу Австрія завершила сезон із порожніми руками 2020 року.

Попрощалася з гірськими лижами на фіналі сезону Ніколь Шмідхофер - після розриву хрестоподібних зв'язок коліна австрійці так і не вдалося повернутися на топ-рівень. Завершила кар'єру і багаторічна лідерка збірної Франції Тесса Ворлі, хоча це рішення було доволі очікуваним.

Рекорд Одерматта, МКГ для Бротена

У чоловіків, як і у жінок, перед фіналом сезону інтриги залишалося дві: доля одного МКГ (у чоловіків - у слаломі) і можливий рекорд Марко Одерматта за очками за сезон у чоловічому Кубку світу. Різниця лише в тому, що, на відміну від Шиффрін, для швейцарця рекорд був цілком досяжним, а не лише теоретичною можливістю на межі фантастики.

І Одерматт рекорд 23-річної давності легендарного Германна Маєра у 2000 очок таки побив. У швидкісному спуску Марко виступив слабко, посівши лише 15-те місце. Хоча це можна списати на теплу погоду і погане ковзання на трасі, яке з кожним стартовим номером ставало дедалі гіршим, особливо нагорі. Після цього Одерматт виграв супергігант. У гіганті для побиття рекорду йому достатньо було третього місця, але Марко не просто переміг, а виніс усіх суперників - 2,11 секунди переваги над другим місцем! Рекорд відбувся, а швейцарець дедалі міцніше закріплюється в ролі нового домінатора чоловічих гірських лиж.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Одерматт

Завершуючи тему гіганта, відзначимо черговий солідний виступ молодого італійця Філіппо Делла Віте - сьоме місце. Його ровесник і 2-разовий чемпіон світу серед юніорів річної давності, Александер Стеен Ольсен, був близький до першого в кар'єрі подіуму на Кубку світу в гіганті. Але після третього місця на першій спробі 21-річний норвежець у другому заїзді зійшов з дистанції.

У швидкісному спуску свою четверту перемогу в нинішньому сезоні здобув Вінсент Кріхмайр. У нинішньому сезоні швидкісні спуски на Кубку світу вигравали тільки двоє людей - він і Александер Омодт Кілде. Для норвежця фінал сезону вдалим не назвеш: у швидкісному спуску він лише поділив шосте місце з Маттіа Кассе, а в супергіганті замкнув топ-3. Виступ у гіганті також виявився безплідним - 17-те місце, яке на фіналі сезону очок не приносить. Повертаючись до Кріхмайра, він після перемоги у швидкісному спуску наступного дня зійшов з дистанції в супергіганті.

Сильно на фіналі сезону виступила збірна Німеччини. У швидкісному спуску компанію Кріхмайру на подіумі склали Ромед Бауманн і Андреас Зандер. Останній після цього ще й замкнув топ-6 у супергіганті. Друге ж місце в Super G - у Марко Шварца. Для австрійця це перший у кар'єрі подіум на Кубку світу в швидкісних видах - закономірний підсумок його прогресу в плані універсалізму в нинішньому сезоні. Після цього Шварц, до слова, ще й став третім у гіганті.

Ну а в останній день сезону визначався володар МКГ у слаломі. На титул претендували два норвежці, Лукас Бротен і Хенрік Крістоффферсен, а також Рамон Ценхойзерн, хоча шанси швейцарця були виключно математичними. У підсумку Ценхойзерн заключний слалом сезону виграв, але в реальній боротьбі за МКГ не брав участі.

Крістофферсен сам визнав, що верхню частину першої спроби пройшов занадто обережно, і, можливо, саме через це і програв Лукасу Бротену - традиційного для Хенріка рейду в другій спробі цього разу вистачило тільки для третього місця. Ну а Бротен вперше в кар'єрі бере МКГ у слаломі - його можна тільки привітати. Особливо враховуючи, наскільки важко йому дався цей трофей. Якщо хто забув, місяць тому, буквально перед стартом чемпіонату світу, Лукасу вирізали апендицит. Так швидко і вдало повернутися після цього - маленький спортивний подвиг, тому сльози радості від Бротена після фінішу були більш ніж зрозумілі.

Вкотре зійшов з дистанції Клеман Ноель, а Ей Джей Гінніс, схоже, надто засмутився втраченою перемогою в Палісейдс Тахо - 20-те місце, останнє серед усіх, хто дістався до фінішу. Лише замкнув топ-10 Алексіс Пінтуро, який погрожує в наступному сезоні практично повністю перестати ходити слалом. Не надто своєчасне рішення в світлі анонсованого повернення в календар Кубка світу комбінації.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня:

Вівторок, 14 березня

Драммен (Норвегія), спринт, класика, чоловіки/жінки

П'ятниця, 17 березня

Фалун (Швеція), розділка, 10 км, класика, чоловіки

Фалун (Швеція), розділка, 10 км, класика, жінки

Субота, 18 березня

Фалун (Швеція), спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки

Неділя, 18 березня

Фалун (Швеція), змішана естафета 4х5 км

Тіріль Венг знову відривається від Діггінс

Тиждень тому після марафону в Холменколлені ми відзначали загострення боротьби за Великий кришталевий глобус (ВКГ) у жінок: тоді Джессіці Діггінс вдалося наблизитися на відстань всього 87 очок до Тіріль Венг. Однак за підсумками минулого тижня відрив норвежки знову зріс - до 145 очок. І на те, щоб відіграти це відставання, в американки тепер залишилося всього три особистих старти - за нової системи нарахування очок шанси, прямо скажемо, примарні.

Почалося все з класичного спринту в Драммені, в якому Венг стала третьою, а Діггінс вилетіла вже у чвертьфіналі. Так, класичні спринти - не територія Джессіки, однак при зниженому рівні конкуренції наприкінці сезону (на старт кваліфікації у Драммені у жінок вийшли лише 40 спортсменок) і підвищеній мотивації у вигляді ВКГ, вона могла і повинна була показувати щось більше - як мінімум півфінал.

Після цього в класичній розділці у Фалуні Діггінс знову зуміла відігратися - четверте місце, в той час як Тіріль Венг лише замкнула топ-10. Після такого виступу в не найулюбленішій для себе дисципліні перед стартом суботнього спринту вільним стилем Діггінс вважалася одним із топ-фаворитів. Однак знову розчарувала, повторивши результат Драммена - виліт у чвертьфіналі. Так, Венг долю своєї суперниці повторила, але ж це був старт, у якому Джессіці необхідно було відігравати багато очок, а в підсумку - кіт наплакав.

Getty Images/Global Images Ukraine. Джессіка Діггінс

П'ятою в розділці в Фалуні стала Йонна Сундлінг, яка могла претендувати і на подіум, але все ж помітно просіла під кінець дистанції. Після такого виступу на спринт шведка виходила в статусі беззаперечного фаворита №1, але, як і Діггінс, очікування не виправдала, ставши в підсумку другою.

Загалом для збірної Швеції обидва спринти цього тижня стали невдалими: у Драммені до шістки фіналісток пробилася одна лише Сундлінг, у Фалуні компанію їй склала тільки Майя Дальквіст - незвично низькі для шведок показники. Причин тому кілька: це і відсутність Лінн Сван, і слабка форма Йоханни Хагстрьом, яка у Фалуні ледь не вилетіла вже на стадії кваліфікації, показавши останній прохідний, 30-й результат. Моа Лундгрен у Фалуні в кваліфікації навпаки стала другою, але також вилетіла вже у чвертьфіналі через падіння.

А відсунути шведок на другий план зуміла Крістін Шістад, яка виграла спринти і в Драммені, і в Фалуні. З урахуванням перемоги в Ле-Русс наприкінці січня, норвежка виграла три останні спринти на Кубку світу, в яких брала участь. До цього у неї, нагадаємо, не було жодної перемоги на елітному рівні. Особливо вразила її перемога у Фалуні в коньковому спринті - це при тому, що Шістад завжди була яскраво вираженим класистом. Схоже, норвежка, якій в ранні роки видали настільки багато авансів, нарешті почала їх виправдовувати - при чому тоді, коли багато хто вже встиг поставити на ній хрест.

Ну і завершуючи спринтерську тему - на нас очікує дуже цікава боротьба за Малий кришталевий глобус (МКГ) у цій дисципліні. Перед двома заключними спринтами сезону Надін Фендріх випереджає Майю Дальквіст всього на 5 очок.

Що стосується розділки у Фалуні, то її виграла Кертту Нісканен. Нинішній сезон для досвідченої фінки загалом виходить слабкішим за минулий, але, тим не менш, вона вперше в кар'єрі здобула більш ніж одну перемогу в сезоні на Кубку світу - нагадаємо, в грудні вона виграла ще одну розділку класикою, в Бейтостолені. Третьою в розділці стала Анне К'єрсті Кальво, яка дедалі сильніше додає в спринті: у Фалуні вона зуміла пробитися до півфіналу.

Переможний хет-трик Клебо

У чоловіків головним героєм тижня став Йоханнес Клебо, який оформив переможний хет-трик в особистих гонках. Ще зовсім недавно ми критикували норвежця за слабку дистанційну форму, але в Фалуні він виграв розділку класикою, випередивши призера Холменколленського марафону Мартіна Льовстрьома Ньєнгета. Ще більш вражаючою вийшла перемога Клебо в Драммені. До фіналу здавалося, що Йоханнес цілком може і програти, але разом з тим він виграв вирішальний забіг з величезною перевагою: напевно, найвпевненіша перемога Клебо в спринті в нинішньому сезоні.

Другим в обох спринтах став Ерік Вальнеш, який і в розділці виступив непогано - сьоме місце. Норвежець у тій гонці міг розраховувати і на більш високе місце. Синоптики обіцяли під час розділки снігопад, і в таких умовах ранній 3-й стартовий номер Вальнеша міг стати для нього подарунком. Однак у підсумку снігопад виявився занадто легким і якогось впливу на результати гонки не мав.

Топ-3 у спринті в Фалуні замкнув Федеріко Пеллегріно, який перед цим у Драммені провалився, не зумівши навіть пройти кваліфікацію. Загалом міський спринт у Драммені через вузьку і технічно складну трасу знову виявився багатим на падіння. Через них уже на стадії чвертьфіналу припинили боротьбу Сіндре Бьорнстад Скар, Сімоне Мочелліні, Жюль Шаппаз і Сіверт Вііг.

Getty Images/Global Images Ukraine. Йоханнес Клебо

Не вистачає бензину на кінцівку сезону у раннього лідера Кубка світу Пола Гулберга. У розділці він став четвертим, а в обох спринтах не зумів дістатися до фіналу. А в середині грудня Клебо на словах практично віддавав Гулбергу ВКГ...

За традицією не обійшлося в спринтах і без сенсацій від навіть не другого, а третього ешелону збірної Норвегії. У Драммені п'ятим став 21-річний Ларс Ангар Х'єлмесет - син 5-разового чемпіона світу Одда Бьорна Х'єлмесета. Для нього це вже друге потрапляння до фіналу спринту на Кубку світу всього в п'яти стартах. А ось у Фалуні до фіналу сенсаційно пробився 25-річний дебютант Кубка світу Хокон Асдоль.

А ось збірна Швеції на домашньому етапі в Фалуні взагалі залишилася без фіналістів: на стадії півфіналу вилетіли Калле Халварссон і переможець кваліфікації Едвін Ангер. Винні вони в цьому багато в чому самі: вони потрапили в сильніший за складом перший півфінал, через що могли розраховувати на позиції лакі-лузерів. Але через тактичні ігри їхній півфінальний забіг у певний момент практично встав, і позицій лакі-лузера шведи так і не здобули, при чому Ангеру забракло всього 0,01 секунди!

Що стосується розділки, то за відсутності Іво Нісканена мало хто чекав хороших результатів від збірної Фінляндії. Однак у підсумку Суомі делегували одразу двох людей у топ-6 - Пертту Хювярінена та Рістоматті Хаколу. Для Хаколи, який впродовж усієї своєї кар'єри вважався спринтером (при чому, років п'ять тому - елітного або, щонайменше, навколоелітного рівня), це найкращий результат у кар'єрі в дистанційних гонках.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):