ФІФА-лиходійка. Як у Шахтаря можуть вкрасти Тете і Соломона

21 червня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) через російсько-українську війну, що триває, продовжила ще на рік дію свого дозволу для футболістів-іноземців з УПЛ, який давав можливість їм призупиняти свої контракти з українськими клубами та самостійно розпоряджатися кар'єрою на обумовлений період. Для клубів єдиним плюсом у цій ситуації є можливість законним чином не платити де-факто своїм легіонерам гроші, але мінусів у цій історії значно більше.

Новий дозвіл від ФІФА набуде чинності з 1 липня, а тому до цієї дати клуби УПЛ мають можливість вести мову про повноцінний продаж своїх гравців, після чого ті на наступний рік будуть вільні самі обирати місце роботи без додаткового узгодження зі своїми українськими роботодавцями. Цю ситуацію в інтерв'ю англійським виданням вже вщент розкритикував генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін, котрий прямо звинуватив низку агентів, бажаючих скористатися аж ніяк небездоганними юридичними трактуваннями ФІФА, щоб отримати найцінніших гравців донецького клубу якщо і не безкоштовно, то фактично задарма.

Призупинення дії контрактів у розумінні юристів ФІФА не передбачає під собою пролонгацію трудових договорів на той же термін, на який вони фактично не виконувались. Іншими словами, якщо у футболіста-легіонера закінчується контракт з його українським клубом влітку 2023 року, то зараз він може з чистою совістю дочекатися 1 липня, підписати тимчасову угоду з будь-яким клубом терміном на один сезон, а після його завершення покинути «Шахтар» вільним агентом, не узгоджуючи питання компенсації за свої трансферні права.

Описана вище ситуація в «Шахтарі» спостерігається у Ісмаїлі та Маркіньоса Сіпріано, контракти яких із «гірниками» діють до 30 червня 2023 року. Перший фактично перестав відігравати важливу роль у команді ще після серйозної травми, а тому його відхід не повинен стати серйозним ударом по колективу в спортивному плані. Та й фінансово на 32-річному Ісмаїлі «Шахтар» уже навряд чи міг розраховувати на серйозний заробіток, хоча 3-4 мільйони євро в цьому випадку зайвими, звісно, ​​не були б. Очевидно, що бразилець скористається дозволом ФІФА, а через рік піде з «Шахтаря» вільним агентом. Інформація про подібні прагнення Ісмаїлі з'являлася в бразильських ЗМІ ще у травні.

За Маркіньосом Сіпріано «Шахтар» також тужити не буде. Цей бразилець не зміг зарекомендувати себе ані на правому фланзі атаки, ані зліва в обороні, куди був вимушено переведений Паулу Фонсекою та Луїшем Каштру. Останній рік Сіпріано провів у Швейцарії в оренді в «Сьоні», де взагалі-то непогано себе зарекомендував, ставши важливим гравцем основи цієї команди. «Сьон» не проти того, щоб зберегти Маркіньоса і навіть має опцію на викуп гравця за 1,5 мільйони євро, але зараз швейцарці, схоже, хочуть змусити «гірників» піти на поступки, тримаючи в голові дозвіл від ФІФА. Ще взимку повідомлялося, що «Сьон» хоче викупити Сіпріано, щоб із вигодою перепродати його до Франції, Німеччини чи Бельгії, де за бразильця нібито були готові заплатити від 4 до 6 мільйонів євро. Нині диспозиція змінюється, і платити такі гроші за гравця, з яким можна домовлятися фактично напряму, немає жодного сенсу. Тому «Сьон», як і інші претенденти на Маркіньоса, будуть тиснути на «Шахтар», і конкуруватимуть, насамперед, між собою за увагу та підпис футболіста. Якщо донецький клуб, зрештою, не отримає нічого за цього гравця - сенсацією це не стане, так само як і по бюджету сильно вдарити не повинно.

Але є в нинішньому «Шахтарі» два легіонери, ситуація з якими в аспекті останніх дій з боку ФІФА виглядає значно більш заплутаною. Мова про бразильця Тете та ізраїльтянина Манора Соломона, яких свого часу купували на заміну попереднім лідерам команди Тайсону та Марлосу. І Тете, і Соломон справді за останні пару років досягли суттєвого прогресу у своїх виступах, і на їхньому продажі «Шахтар» планував пристойно заробити, але прийшла війна…

Соломон навесні не побажав йти в інший клуб на пару місяців, очевидно, не побачивши сенсу ризикувати (отримання серйозної травми в такій ситуації могло б призвести до серйозних наслідків не для тимчасового клубу Манора, а для самого футболіста та його подальших кар'єрних планів). Тете, навпаки, вирішив скористатися шансом поїхати до топ-чемпіонату, зупинивши вибір на французькій Лізі 1 та варіанті з «Ліоном».

У стані «ткачів» Тете показав себе чудово - на його рахунку 7 результативних дій (2 забиті м'ячі та 5 гольових передач) у 9 матчах Ліги 1, причому бразилець зовсім не всі матчі проводив зі стартових хвилин, або повністю. Недивно, що подібна статистика, не говорячи вже про якість гри та індивідуально сильну роботу із м'ячем, привернула увагу до Тете з боку багатьох клубів. Але наполегливіше за всіх зараз у цьому аспекті поводиться «Ліон».

Незважаючи на те, що «ткачі» отримали нового власника, у літнє трансферне вікно вони не мають величезного бюджету на покупки. Команда не потрапила до єврокубків, а тому серйозних коштів на підсилення складу не отримає. З цієї причини «Ліон» розглядає всі варіанти, і продовження ще на сезон терміну дії дозволу ФІФА щодо легіонерів з УПЛ є практично тією самою манною небесною для французького клубу.

Керівництво «Ліона» виходило на «Шахтар» із пропозицією про повноцінний викуп контракту Тете ще до вердикту ФІФА. Тоді «гірники» озвучили бажану суму у 25-28 мільйонів євро, яка не влаштувала «ткачів». Проте зараз диспозиція змінилася фактично на 90 градусів. В «Ліоні», як повідомляють французькі джерела, хочуть умовити Тете залишитись у їхній команді ще на 12 місяців, причому деталі особистого контракту між сторонами практично обумовлені.

У «Шахтаря» є бажання вигідно продати Тете вже цього літа, і «гірники» спробують зіграти на інтересі до хавбека з боку деяких клубів англійської Прем'єр-ліги. Зокрема, інтерес до Тете виявляли «Ньюкасл» і «Саутгемптон», але «сороки» зараз входять до когорти претендентів ледве не по кожному третьому пристойному гравцю, а «святі» вважають вимоги самого Тете із заробітної плати надмірно завищеними, через що раніше згорнули переговори із бразильцем.

Де-факто нинішнє рішення ФІФА прямо дозволяє «Ліону» та іншим зацікавленим у переході Тете клубам тиснути на керівництво «Шахтаря». Якщо зараз «гірники» не будуть поступливими, то бразилець поїде на рік в оренду, призупинивши термін дії свого контракту з українцями, а через рік у нього залишиться лише 6 місяців за трудовим договором, що відкриє можливість підписання попередньої угоди з будь-яким зацікавленим клубом. А це прямий ризик втратити футболіста, за якого раніше було заплачено 15 мільйонів євро, безкоштовно, що в сьогоднішніх реаліях буде не лише суттєвим іміджевим, а й фінансовим ударом по «Шахтарю».

Ситуація із Соломоном практично аналогічна, через що не варто дивуватися, що у ЗМІ фігурують вкрай скромні суми, які дають за ізраїльтянина, оціненого порталом Transfermarkt у 18 мільйонів євро. Реально ж «Шахтар», схоже, зуміє заробити на від'їзді Манора не більше 8 мільйонів євро, які дає «Фулхем», залишивши за собою також певну частину економічних прав (подейкують про 20%), що може допомогти заробити на майбутньому перепродажі футболіста.

Причому із самими легіонерами «Шахтаря» європейські клуби через агентів домовляються дуже легко. Той таки Тете, за чутками, готовий прямо зараз укласти 5-річний контракт із «Ліоном», де з фінансових питань його влаштовує абсолютно все. З Соломоном ситуація схожа, адже його представники також «вовтузять» ринок у пошуках максимальної вигоди для себе особисто, а також для свого клієнта, але аж ніяк не для «Шахтаря».

Тому досить жорстке інтерв'ю Палкіна британським ЗМІ цілком зрозуміле. Донецький клуб намагається захистити свої права, але навряд чи має у цьому питанні серйозні козирі на руках. Європейський футбол ще з часів «справи Босмана» змінився, рухаючись до лібералізації правил на користь футболістів, а не клубів. Свобода вибору, яка не дає права клубам зловживати повноваженнями і фактично тримати в заручниках своїх футболістів, ставиться вище за економічні інтереси конкретного клубу. Тому від представників УПЛ і звучать гучні слова та заклики про реальну допомогу українському клубному футболу, які ризикують перетворитися виключно на голос волаючого у пустелі. А на що, власне, можна було розраховувати? Як відомо, порятунок потопаючих - це справа рук самих потопаючих…