Довго мріяв, але не зіграв. Як склалася футбольна кар'єра Усейна Болта
Згадуємо, чому легендарний ямайський легкоатлет так і не став професійним футболістом
- 23 сiчня 2022, 10:15
- |
- 24 сiчня 2022, 02:56
- 21075
- 7
Усейн Болт - знакова фігура у легкій атлетиці. Світовий рекордсмен у бігу на 100 та 200 метрів, восьмиразовий олімпійський чемпіон та одинадцятиразовий чемпіон світу влітку 2017 року, коли йому виповнився 31 рік, засмутив своїх численних шанувальників, заявивши про завершення кар'єри. Втім, після відходу з бігової доріжки, Болт серйозно задумався над початком кар'єри професійного футболіста, і загалом був близьким до реалізації задуманого, але не склалося.
Про прагнення пограти у футбол на професійному рівні Болт заявляв неодноразово. Якоїсь миті до подібної риторики легкоатлета встигли звикнути, вважаючи її звичайним PR-ходом, завдяки яким сучасні спортсмени намагаються ще суттєвіше збільшити власну популярність, на якій заробляють непогані гроші під час укладання особистих контрактів з рекламодавцями.
«Це моя особиста мета, і мене не хвилює, що думають про це оточуючі. Пограти у футбол - це мрія, ще одна сторінка мого життя, яку я справді хочу відкрити. Якщо людина має мрію або щось, що вона дійсно здатна втілити, то потрібно спробувати це зробити, а вже потім оцінювати результати», - заявляв Болт у 2017-му, вже після завершення кар'єри легкоатлета.
Ні для кого не було секретом, що улюбленою командою Болта був «Манчестер Юнайтед». Усейн у глибині душі мріяв, що одного разу вийде на поле в офіційному матчі у футболці «червоних дияволів», але навесні 2018 року отримав іншу пропозицію. Потренуватися ямайцю запропонувала дортмундська «Борусія», котра дала Болту два тижні, щоб той показав усе, на що здатний у поводженні із м'ячем.
Насправді тренування Болта в «Борусії» були, швидше, маркетинговим ходом з боку німецького клубу. На відкриті тренування «чорно-жовтих» приходила сила-силенна народу, а соціальні мережі рясніли «фінтами» Усейна, яким навряд чи могли б позаздрити топові професійні футболісти. Втім, гра головою у 195-сантиметрового ямайця була на хорошому рівні, і з цим не сперечалися навіть найзлісніші опоненти ідеї Болта стати футболістом.
До роботи із дортмундцями Болт встиг трохи потренуватися у стані південноафриканської команди «Мамелоді Сандаунз», причому в пресу навіть потрапляли новини про нібито підписаний контракт між сторонами. Однак у Африці в Усейна не склалося, і в момент прибуття у Дортмунд ямаєць попросив тренерський штаб клубу після обумовленого часу дати гранично чесну оцінку його футбольним можливостям.
Австрійський фахівець Петер Штегер, котрий тоді обіймав посаду наставника «Борусії» Дортмунд, дотримався слова і пояснив, чому «чорно-жовті» відмовилися від можливості підписати контракт із колишнім легкоатлетом.
«Якщо Усейн Болт хоче виступати у футболі на найвищому рівні, йому доведеться виконати ще чимало роботи. Втім, не слід забувати, що у його віці залишається вже не так і багато можливостей для розвитку», - наголосив Штегер.
Цікаво, що сам Болт, коли його попросили підбити підсумок свого перебування у тренувальному таборі «Борусії», був набагато оптимістичніший щодо своїх здібностей. Зокрема, ямаєць поставив собі 7 балів із 10 можливих за якість роботи з першою командою «чорно-жовтих». На жаль, цього виявилося замало, щоб вразити Штегера та босів німецького топ-клубу.
Після «Борусії» Болт подався на північ Європи, де прийняв запрошення норвезького «Стремсгодсета». На початку червня 2018 року Усейн навіть провів кілька десятків хвилин за цю команду в товариському матчі проти збірної Норвегії U-19, однак невдовзі відбув додому.
Наступною «зупинкою» для Болта став австралійський клуб «Сентрал Кост Марінерс», який запропонував легендарному легкоатлету шеститижневий перегляд, але той за взаємною згодою сторін затягнувся на два місяці. За цей час Усейн узяв участь у передсезонному турне команди і відзначився двома забитими м'ячами в спарингах, що підвищило його шанси нарешті отримати повноцінний професійний контракт.
У товариських іграх за «Сентрал Кост Марінерс» Болт виступав у футболці під 95-м ігровим номером, що стало своєрідним посиланням на його рекордний час на 100-метрівці. За рахунок чудової швидкості та координації ямаєць дійсно виглядав непогано у центрі нападу та на лівому фланзі атаки, де його використовував тренерський штаб австралійців.
«Думаю, я став кращим у всіх аспектах. Мої дотики із м'ячем виглядають краще, кругозір на полі також збільшується. Але ліпше за все за останні тижні я відточив біг без м'яча», - не без іронії коментував свій передсезонний період в Австралії Болт.
У цей момент на ямайця вийшли представники мальтійської «Валетти», котрі були готові укласти з Болтом повноцінний дворічний контракт, проте нарвалися на відмову спортсмена. Подейкували, що ямаєць справді вразився атмосферою в Австралії та повірив, що там зможе бути корисним на футбольному полі.
Проте на Зеленому континенті знайшлося чимало скептиків щодо футбольної кар'єри Болта. Зокрема, світові ЗМІ тоді облетіло інтерв'ю нападника збірної Ірландії та «Перт Глорі» Енді Кіо, у якому той висловив думку, що колишньому легкоатлету та світовому рекордсмену у футболі робити нічого.
«Болт не зможе стати футболістом. Звичайно, приємно, що його приїзд привертає стільки увагу до австралійської А-Ліги, але той факт, що він хоче тут грати мене не тішить. На тренуваннях та в товариських матчах Усейн продемонстрував певний потенціал, але якщо з ним укладуть контракт, то це буде удар під дих для деяких професіоналів. Просто погляньте, як він приймає м'яч - це майже те саме, що кинути його на батут. Контракт із Болтом можна оцінити позитивно з маркетингового погляду, але це справжній фарс, якщо говорити про професійний футбол», - заявив Кіо.
Через короткий час після резонансного інтерв'ю ірландського форварда Болт відмовився підписувати контракт із «Сентрал Кост Марінерс», хоча керівництво цього клубу було дуже зацікавлене у співпраці з ямайцем. Проте причиною такого рішення стали зовсім не слова Кіо, а відсутність угоди між сторонами щодо фінансів. Згідно з неофіційними даними, Болт просив від клубу оклад у 3 мільйони доларів за сезон, а «Сентрал Кост Марінерс» був готовий платити йому лише 150 тисяч доларів на рік. Через значні розбіжності договір так і не був підписаний.
«Я хотів би подякувати власникам, менеджерам, всьому персоналу, гравцям та вболівальникам «Сентрал Кост Марінерс» за те, що відчував тут себе бажаним гостем», - сказав Болт, коментуючи свій від'їзд з Австралії.
Через два місяці після невдалої спроби домовитися з «Сентрал Кост Марінерс», Болт оголосив про те, що припиняє спроби стати професійним футболістом.
«Це було весело, поки це тривало. Не хочу сказати, що не впорався із ситуацією належним чином, але вважаю, що все могло б скластися інакше. Скільки ми живемо, стільки й навчаємось. Для мене це був добрий досвід - мені сподобалося відчувати себе частиною команди», - заявив Болт. І додав: «Зараз я планую зайнятися іншим бізнесом, маю багато ідей. Хочу спробувати все, побачимо, що з цього вийде».
І хоча мрію стати професійним футболістом Болту реалізувати так і не вдалося, він все одно залишився небайдужим до гри № 1, будучи затятим шанувальником «Манчестер Юнайтед», який продовжує підтримувати публічно через соціальні мережі, навіть попри тривалу кризу у «червоних дияволів»…