Добре, або навіть чудово. Як Миколенко дебютував за Евертон

Учора ввечері 22-річний український лівий захисник «Евертона» Віталій Миколенко, який нещодавно став гравцем англійського клубу, провів дебютний поєдинок за «ірисок». Суперником підопічних Рафаеля Бенітеса у третьому раунді Кубка Англії став «Халл Сіті». Потрібно розуміти, що нинішні «тигри» - це одна з найгірших команд Чемпіоншипу, котра до матчу з «Евертоном» не могла виграти протягом чотирьох матчів поспіль. Тому фаворит поєдинку був очевидний, і ним була нова команда Миколенка.

На матч із «Халлом» Бенітес обрав номінальну розстановку 5-4-1, в якій Миколенку відводилася роль на лівому фланзі, проте без особливого акценту на атакувальну роботу. Головний тренер «Евертона» не бачить необхідності для своїх флангових захисників приділяти багато часу атакам. Його куди більше турбує якість саме оборонної роботи, через що між Бенітесом та колись ключовим лівим фулбеком «Евертона» Люкою Дінем виник конфлікт, який і призвів до покупки «ірисками» Миколенка і, вочевидь, закінчиться продажем французького легіонера вже у січні.

Тож недивно, що основну роботу Миколенко у матчі проти «Халла» виконав з акцентом на оборону. Зокрема, за 132 хвилини чистого ігрового часу (командам довелося проводити додаткові півгодини для виявлення переможця, яким не без складнощів, але все-таки виявився «Евертон» - 3:2) українець не здійснив жодного забігу із м'ячем, жодного обведення та лише одного разу торкнувся м'яча у штрафному майданчику суперника.

Навіть теплова карта Миколенка проти «Халла» демонструє, що українець був зосереджений насамперед на роботі в обороні. Очевидно, це була тренерська установка, оскільки Бенітес останніми днями активно вів персональні бесіди з новачком команди, намагаючись якнайшвидше донести до нього своє бачення футболу.

Почався матч для Миколенка, м'яко кажучи, невдало. Вже на 1-й хвилині «Евертон» опинився у положенні сторони, котра програє, коли Віталій спершу порушив правила на фланзі, а потім після подачі штрафного не зміг випередити опонента, і той відкрив рахунок. Втім, надто критикувати українця за епізод із пропущеним м'ячем навряд чи варто, бо для цього треба розуміти, хто і які функції з футболістів «Евертона» мав виконувати у власному штрафному майданчику, і не забувати, що якби не Майкл Кін, то ряд атакувальних гравців взагалі міг би опинитися у положенні поза грою, а так стрункість оборонних побудов «ірисок» була порушена 28-річним англійцем.

Наступна дія, коли Миколенко опинився в епіцентрі уваги, сталася на 33-й хвилині матчу. На той момент «іриски» вже встигли забити два м'ячі опоненту, і вели в рахунку 2:1, однак невдала гра на виході їхнього воротаря Беговича ледь не коштувала команді Бенітеса другого пропущеного м'яча. Саме Миколенко опинився у потрібному місці і в потрібний час, винісши м'яч фактично з порожніх воріт після несильного удару Джейкоба Грівза.

Наприкінці першого тайму Миколенко отримав ще й жовту картку. По суті це був лише другий його фол у поєдинку, але арбітр вирішив, що цього достатньо для того, щоб нагородити українця «гірчичником». Саме порушення, безумовно, мало місце, але, відверто кажучи, не тягнуло на попередження, тому особливих претензій до українця щодо цього епізоду бути не може, адже футболу без фолів не буває.

У другому таймі, а також у екстра-таймах Миколенко ще рідше ходив уперед. Фактично за цей період в його активі виявилося лише 8 дій на половині поля суперника, з яких вдалими видалися 4. Відверто «кульгала» в українця точність передач - всього за матч на рахунку Віталія виявилося 42 паси, а точними видалися лише 30, або 71% . Наприклад, у партнера Миколенка по правому флангу Джонджо Кенні точність передач становила 84%.

Заради справедливості, Миколенко, на відміну від Кенні, був набагато активніший з погляду на командні дії. Зокрема, українець увійшов до топ-5 зв'язок «Евертона» у цьому матчі, причому двічі - з Годфрі вони виконали один одному 18 передач, а з Греєм - 11.

Взагалі, взаємодія на лівому фланзі із автором першого м'яча «Евертона» в цьому матчі Демараєм Греєм видалася для Миколенка досить продуктивною. Українець віддав на партнера 9 передач, і цей його показник виявився найкращим у стані «ірисок» за кількістю пасів уперед. А ще на рахунку українця 4 паси із просуванням м'яча, що стало другим показником для «Евертона» після Майкла Кіна, який виконав 5 таких передач.

Але ми чудово розуміємо, що набагато важливіше нинішню гру Миколенка оцінювати з точки зору надійності та працездатності в обороні. Загалом за матч на рахунку українця виявилося 20 єдиноборств, і це восьмий показник у його команді. Однак тут важливо розуміти, що основна маса дуелей у гравців «ірисок» відбувалася в атаці, а там Віталій відзначився лише одним єдиноборством (програним).

А ось з погляду на єдиноборства в обороні статистика Миколенка виглядає зовсім інакше. Тут українець перший поряд із Шеймусом Коулменом - в активі обох по 13 дуелей в обороні. Щоправда, ірландець перевершив українця за кількістю виграних дуелей - 69% проти 38%. А ще Миколенко став беззаперечним лідером «Евертона» за кількістю виконаних у матчі перехоплень. Його показник у 14 таких дій удвічі перевершив аналогічні цифри Годфрі та Аллана, які розділили 2-3 місця у команді, здійснивши по 7 перехоплень кожен.

Якщо додати до останнього 13 відборів та підбирань м'яча, які дозволили Миколенку стати третім у цьому компоненті серед товаришів по команді (після Аллана та Коулмена), то загалом можна констатувати, що українець упорався із завданням, яке ставив перед ним тренерський штаб Бенітеса. Невипадково іспанський наставник після матчу високо оцінив роботу Віталія, заявивши, що той видав чудовий матч, особливо з урахуванням відсутності тренувань протягом 15 днів.

Проте оцінку «відмінно» можна поставити Миколенку за матч проти «Халла» лише з натяжкою. Українець помітно нервував, позиційно помилявся, частенько виглядав нерішучим, і все ж занадто мало підключався до атакувальної роботи, хоча в суперниках у «Евертона» був один із аутсайдерів Чемпіоншипу. Проте Бенітес, тепло відгукуючись про дебют Миколенка, справедливо врахував, що той у його команді перебуває лише кілька днів, а тому питати зараз з українця з максимальною суворістю навряд чи варто.

Віталію ще належить багато підтягнути у своїй грі, щоб бути по-справжньому корисним «Евертону». Попереду в «ірисок» низка напружених та відповідальних матчів. Зокрема, найближчим часом підопічні Бенітеса мають в рамках Прем'єр-ліги зіграти проти «Норвіча», «Ньюкасла» та «Лідса», справи яких у турнірній таблиці також йдуть не дуже добре. І максимум очок у цих зустрічах допоможуть «ірискам» суттєво поправити своє становище, а Бенітеса трохи розвантажити від потоку критики.

Щодо Миколенка, то за його найближче майбутнє переживати навряд чи варто. У разі відходу Діня, Бенітесу справді не залишається нічого іншого, як награвати основним лівим фулбеком команди українця. Головне, що іспанець, схоже, вірить у можливості Віталія, й готовий допомагати йому адаптуватися та відчути себе в команді своїм якнайшвидше. Інше питання, наскільки швидко Миколенко виявиться здатним вивчити мову та забезпечити виконання вимог головного тренера… Але в першому матчі для українця все пройшло дуже добре, або навіть чудово, якщо покладатися на оцінку Бенітеса, яка в аспекті перспектив Миколенка має значно більшу вагу, ніж вся статистика та відгуки експертів разом узяті.