П'ять найкращих моментів у кар'єрі футболіста Уле Гуннара Сульшера

Це зараз Уле Гуннар Сульшер - один з найбільш відомих у футбольному світі тренерів, під керівництвом якого намагається повернутися на роль лідера англійської Прем'єр-ліги Манчестер Юнайтед. А чверть століття тому, влітку 1996-го, норвежець, якому тоді було всього 23 роки, за 1,5 мільйони фунтів перебрався в стан МЮ, будучи мало кому відомою особою. Втім, одинадцять років на Олд Траффорд змінили ситуацію, і Сульшер закінчував кар'єру футболіста в статусі одного з улюбленців у фанатському середовищі «червоних дияволів».

Статус улюбленця Олд Траффорд нині Сульшеру зберігати вдається із великими труднощами, адже вболівальники хочуть бачити кубки та медалі від Манчестер Юнайтед, яких в музеї клубу після відходу Алекса Фергюсона в 2013-му мінімум. Саме тому в Уле Гуннара зараз непрості часи в кар'єрі, але ми пропонуємо згадати найкращі, а саме - п'ятірку найбільш яскравих гравецьких миттєвостей норвежця.

Дебютний гол за шість хвилин

Дебютувати за Манчестер Юнайтед Сульшеру вдалося 25 серпня 1996 року. У цей день «червоні дияволи» на Олд Траффорд приймали Блекберн, і події з самого початку пішли аж ніяк не за сценарієм Алекса Фергюсона та його підопічних. Юнайтед пропустили на 34-й хвилині, але до перерви Йорді Кройф забив один з нечисленних своїх м'ячів у футболці «червоних дияволів», й допоміг команді мати не настільки жорстку розмову із великим шотландським тренером в роздягальні.

Втім, вже на 51-й хвилині Блекберн знову вийшов вперед, і Манчестер Юнайтед ніяк не міг хоча б відігратися. Фергюсон нервував та метався, а на 64-й хвилині фактично пішов ва-банк. Шотландець зняв з гри захисника Девіда Мея, провівши тим самим ряд позиційних перестановок у команді, а на його місце випустив Сульшера. Уле Гуннару вистачило всього шести хвилин, щоб довести новому босу, що його рішення не було помилковим. На 70-й хвилині «червоним дияволам» вдалася швидка вертикальна атака на ворота Блекберна, у фінальній стадії якої Сульшер мав шанс двічі пробити по воротах. І якщо першу спробу норвежця кіпер гостей відбив, то ось впоратися з другою шансів не мав. МЮ зіграв внічию 2:2, а Уле Гуннар прекрасно провів свій дебют на Олд Траффорд і за нову команду.

Золото АПЛ в першому сезоні і третє місце в гонці бомбардирів

Гол у дебютному матчі, здається, зчинив на Сульшера магічний вплив, і він видав відмінний перший сезон за Манчестер Юнайтед. В рамках Прем'єр-ліги норвезький форвард відзначився 18 забитими м'ячами у 33 поєдинках, що дозволило йому разом з Роббі Фаулером з Ліверпуля стати третім в бомбардирських перегонах сезону після фантастичних Алана Ширера (25 голів) з Ньюкасла та Іана Райта (23 голи) з Арсенала. Примітно, що в топ-10 бомбардирів АПЛ-1996/97 не потрапив більше жоден інший гравець МЮ, крім Сульшера, навіть легендарний Ерік Кантона, на рахунку якого виявилося 11 забитих м'ячів у 36 поєдинках, а влітку 1997-го француз несподівано для багатьох прийняв рішення завершити кар'єру.

Що стосується результатів Манчестер Юнайтед, то команда Алекса Фергюсона в непростій та впертій боротьбі з Ньюкаслом, Арсеналом і Ліверпулем все-таки зуміла вибороти друге поспіль чемпіонство, яке стало першим в Англії для Уле Гуннара Сульшера. Перший сезон в стані «червоних дияволів» став, мабуть, одним з найбільш вдалих для норвезького форварда з точки зору індивідуальних виступів - він багато грав, забивав (більше ніколи Уле Гуннар в рамках одного сезону УПЛ не відзначався більш ніж 17 забитими м'ячами), а також був номінований на приз кращому молодому футболісту року, який згодом був відданий одноклубнику Сульшера Девіду Бекхему.

Покер за дев'ятнадцять хвилин!

У 1997 році Манчестер Юнайтед підписав Тедді Шерінгема, а через рік - Дуайта Йорка, внаслідок чого кількість ігрового часу, який отримував Сульшер в першій команді, почав стрімко падати. Алекс Фергюсон вважав за краще випускати норвезького форварда на заміни, зробивши того своєрідним суперсабом. Здавалося б, така роль підійде не кожному, і аж ніяк не всякий футболіст буде їй радий, але Уле Гуннар не відчував жодних проблем, будучи щасливим приносити «червоним дияволам» користь будь-яким можливим способом.

Мабуть, один з найбільш яскравих своїх матчів за Манчестер Юнайтед Сульшер провів 6 лютого 1999 року. Манкуніанці на виїзді протистояли аутсайдеру ліги Ноттінгем Форест, і до 71-ї хвилини, коли на поле замість Дуайта Йорка з'явився Сульшер, вигравали з рахунком 4:1. Це вже було своєрідним побиттям немовлят від «червоних дияволів», але Уле Гуннар за 19 хвилин наданого йому часу забив ще чотири м'ячі, оформивши покер і зафіксувавши рахунок на табло на цифрах 8:1 на користь гостей. До сих пір та заміна Алекса Фергюсона називається фахівцями однією з найбільш вдалих та пам'ятних в історії АПЛ.

Переможний м'яч у фіналі Ліги чемпіонів-1998/99

Звичайно, найбільш відомий Уле Гуннар Сульшер у футбольному світі саме завдяки феєрії, яка сталася 26 травня 1999 року в стадіоні Камп Ноу. Того вечора відбувся фінал Ліги чемпіонів-1998/99, в якому Баварія грала проти Манчестер Юнайтед. Вже на 6-й хвилині Маріо Баслер вивів мюнхенців вперед, і німецький гранд вигравав аж до моменту, коли пішов доданий час. Деякі фанати МЮ вже почали залишати трибуни, але потім сталося щось неймовірне - на першій компенсованій хвилині Тедді Шерінгем, котрий вийшов раніше на заміну замість Єспера Блумквіста, зрівняв рахунок, а ще через дві хвилини Уле Гуннар Сульшер, який також з'явився на полі з лави запасних (замість Енді Коула), забив переможний для команди Алекса Фергюсона м'яч - 2:1!

Цей тріумф став першим та єдиним у Лізі чемпіонів для Уле Гуннара Сульшера в якості гравця, та й в ролі тренера норвежець поки навіть близько не підходив до подібного, хоча на Олд Траффорд від щасливчика Сульшера, безумовно, чекають найпрестижніших трофеїв.

Повернення в 2006-му

Коли Уле Гуннару Сульшеру було 30 років, в його кар'єрі почалася низка травм, яка вивела його з гри фактично на три сезони. Вперше пошкодження коліна норвежець отримав у вересні 2003 року, після чого повернувся на поле після п'яти місяців, але дуже скоро у нього стався рецидив. Фактично багато хто з лікарів вважали, що Сульшеру краще завершити кар'єру, щоб не ризикувати здоров'ям, але Уле Гуннар вперто проходив один відновлювальний цикл за іншим в надії ще порадувати глядачів Олд Траффорд своїми голами.

На початку сезону-2004/05 в пресу потрапили чутки, що Сульшер зав'язує з футболом, однак в кінці 2005-го норвежець все-таки повернувся на поле. Він зіграв всього сім хвилин проти Бірмінгема, а в кінцівці сезону вийшов ще двічі. По-справжньому Сульшер повернувся вже на початку чемпіонату-2006/07. Ясна річ, що до того моменту у Фергюсона вже були інші ключові гравці в атаці, серед яких виділялися Вейн Руні та Кріштіану Роналду, але шотландець, як і раніше, був радий можливості випустити Уле Гуннара на заміну. У підсумку в 19 матчах в рамках АПЛ Сульшер записав на свій рахунок 7 забитих м'ячів і 3 результативні передачі. На фініші сезону Манчестер Юнайтед на шість очок випередив Челсі й став чемпіоном Англії, а Уле Гуннар у 34 роки і з чистою совістю завершив кар'єру футболіста, зробивши це не в лазареті, як йому прогнозували деякі недоброзичливці, а на переповненому оваціями Олд Траффорд, котрий встиг настільки полюбитися норвежцю.

Текст: meta.ua/uk/sport/