«Нешвілл нагадав мені Київ»: Ярослав Паніот про життя в США

Ярослав Паніот народився в Одесі в 1997 році і почав займатися фігурним катанням в 6 років там же. Він дворазовий чемпіон України (2015 і 2018), а також срібний призер Юнацьких Олімпійських ігор-2012. Після вкрай невдалого виступу на Олімпіаді-2018 в Пхенчхані, коли фігурист посів останнє місце за результатами короткої програми і не відібрався у довільну, а також через напружені стосунки з Федерацією фігурного катання України він прийняв рішення про зміну спортивного громадянства і перехід до збірної США . Через те, що він брав участь в Олімпійських іграх за іншу країну, карантин при переході тривав цілих три роки. У національному чемпіонаті США 2020-2021 Паніот зайняв четверте місце. На даний момент 23-річний фігурист живе і тренується в Ірвіні, Каліфорнія, під керівництвом Тодда Елдріджа.

Ми поспілкувалися з Ярославом після його не найбільш вдалого виступу на турнірі серії Challenger - Lombardia Trophy 2021, який проходив в італійському Бергамо в вересні.

На жаль, під час короткої програми у нього тріснув черевик, що змусило його припинити виступ і знятися з довільної програми. Однак спортсмен намагається не сумувати і зберігати позитивний настрій: "Я достатньо досвідчений, щоб знати, що такі речі трапляються! Звичайно, ми все ще можемо провести інтерв'ю, - сказав він і додав: - На щастя, це сталося зараз, а не під час Олімпіади!"

Спасибі, що приділили мені час, навіть якщо цей турнір напевно закінчився для вас не так, як планувалося. Як ви будете почуватися - знову відправитеся на інший континент на змагання?

Це дійсно моя перша велика поїздка за межі США з початку пандемії. На жаль, вона вийшла дещо коротшою, ніж очікувалося. Але все одно було дуже приємно і було здорово знову подорожувати. На щастя, перед початком змагань мені вдалося відвідати старе місто Бергамо. Мені дуже сподобалися пагорби і вид звідти - це дуже, дуже красиво.

Які ваші головні цілі на майбутній сезон?

Моїм наступним змаганням буде етап Гран Прі Skate America в жовтні, я сподіваюся добре виступити там, але, звичайно, моя головна мета - пройти кваліфікацію на Олімпійські ігри і виступити там. Бажано абсолютно протилежно тому, як було на останніх Іграх (Ярослав фінішував останнім після короткої програми на ОІ-2018 в Пхенчхані і в результаті не пройшов у довільну, - прим. ред.). Я думаю, що в основному чемпіонат США вирішить, хто поїде на Олімпіаду, тому для мене дуже важливо добре виступити там.

Розкажіть трохи про свої програми: ви вирішили залишити свою довільну програму минулого сезону - попурі Елвіса Преслі, але зробили нову коротку.

Мені здається, що моя довільна програма - дійсно весела і була добре прийнята всіма, тому я вирішив залишити її. Моя нова коротка програма - це саундтрек до фільму "Лихоманка суботнього вечора", старого фільму 70-х років з Джоном Траволтою. Мені здається, що цей стиль мені дуже підходить. Обидві програми були поставлені хореографом Мішею Джі. З ним дійсно весело працювати. Він не набагато старший за мене, і у нас було відмінне взаєморозуміння. Миша дуже талановитий хореограф, і я сподіваюся, що в майбутньому ми зможемо разом створювати більше програм.

На чому ви найбільше концентріруетесь зараз в своїй роботі? Нові четверні стрибки, володіння коником... У вас є якийсь конкретний фокус?

Я намагаюся фокусуватися на всьому, оскільки отримував критичні відгуки від суддів в різних областях. Вони кажуть мені, що потрібно поліпшити, і це дійсно все: артистизм, стрибки, обертання, багато над чим треба працювати.

Я не планую занадто сильно змінювати свій набір стрибків на наступних змаганнях. Я буду виконувати два четверні в короткій програмі - фліп і тулуп, і три в довільній - додам ще один тулуп.

Ви вже досить давно живете в США - гадаю, це сильно відрізняється від життя в Україні?

В основному так. Коли я вперше приїхав до Каліфорнії, все тут було зовсім не так, як скрізь, де я жив раніше. Але США - така велика і різноманітна країна. Так що, якщо ви поїдете в інші штати, то зможете знайти багато спільного зі Східною Європою. Наприклад, коли я їздив в Нешвілл в торішній Табір чемпіонів - я прибув в аеропорт Нешвілла і майже відчув, що повернувся до Києва.

Що правда?

Так, в основному через вологість. Там було так само, як і влітку в Києві. (Сміється)

Коли ви в останній раз були в Україні? Сумуєте за чим-небудь звідти?

О, це було досить давно. Ймовірно, на останньому чемпіонаті України перед Олімпійськими іграми в Пхенчхані в 2018 році. Зараз мій будинок в США. Там вся моя сім'я. Напевно, я трохи сумую за мовою.

Як просувається справа з вашим американським громадянством?

Я працюю над цим, і приблизно через два місяці у мене буде співбесіда з офіцером з цього приводу. Він вирішить, отримаю я його чи ні. Але я думаю, що шанси досить великі. Якщо все піде за планом, я отримаю право брати участь в Олімпійських іграх.

Ви вже досить давно займаєтеся фігурним катанням - близько 17 років. Є на що озирнутися. Яким би ви назвали улюблений момент у вашій спортивній кар'єрі на даний момент?

Мені дуже сподобалися Юнацькі Олімпійські ігри в Інсбруку, Австрія. (Ярослав брав участь в юнацьких Олімпійських іграх в 2012 році і завоював срібло в командному заліку, - прим. ред.) Це був дійсно класний досвід. Чесно кажучи, Юнацькі Олімпійські ігри набагато веселіші, ніж дорослі. В юності ми набагато спокійніше ставилися до змагань, так що це було просто дуже весело. Я пам'ятаю, як ми там ліпили сніжки і сніговиків, а також ходили в гори, намагаючись пройти по снігу висотою не менше метра.

Це дійсно звучить як забавний спогад. А хто був вашим кумиром в фігурному катанні в дитинстві?

Хав'єр Фернандес! Він завжди був моїм улюбленцем, коли ще брав участь у змаганнях, і сказав би, що до сих пір залишається ним, тому що мені не подобається нічиє катання так сильно, як подобалося його.

Фігурне катання, безумовно, займає на даний момент більшу частину вашого життя, але коли у вас є вільний час, як ви його проводите?

Крім того, що я сам тренуюся, я також трохи працюю з дітьми. Зазвичай я тренуюся приблизно до 3-ї години дня, а потім займаюся тренерською роботою приблизно до 6 вечора. Після чого мені дуже хочеться трохи відпочити. Мені також подобається робити відновно-оздоровчі процедури - такі як масаж або гарячі ванни. А у вихідні я люблю проводити час зі своєю дівчиною.

Щоб дізнатися більше про вас на більш особистому рівні, я хотіла б зіграти з вами в невелику гру в кінці цього інтерв'ю. Я називаю тему, а ви говорите перші три речі / слова, які розкривають її.

Давайте почнемо з трьох слів, які найкраще описують вас як особистість?

Спокійний, прямолінійний, амбітний

Три речі, які роблять вас щасливим?

Відмінно виступати, бути готовим до змагань, а потім знову дуже добре виступати на змаганнях.

Три речі, які ви любите їсти?

Піца, гамбургери і суші

Класичне питання - три речі, які ви взяли б на безлюдний острів?

Думаю, тоді це була би моя відпустка, так що я не візьму з собою ковзани. Я візьму свою дівчину - тоді мені не буде самотньо. Я дуже сподіваюся, що на цьому острові є підключення до інтернету, тому я візьму з собою телефон. А остання річ... я навіть не знаю, думаю, це все, що мені потрібно.

Три країни, які ви все ще хотіли б відвідати - в якості туриста?

Я думаю, що перша - яку я щойно відвідав, Італія. Я тут вперше і завжди мріяв сюди приїхати. Я все ще дуже хотів би відвідати Мілан, так що мені потрібно буде повернутися в Італію.

Я б із задоволенням поїхав до Австралії. Ще я кілька разів їздив до Франції на змагання, але ніколи не був у Парижі, так що я б із задоволенням туди з'їздив.

І останнє: три дуже знакові програми з фігурного катання, які ви могли б дивитися знову і знову?

Мені дуже подобаються програми Дайсуке Такахаші. Я не можу назвати конкретну, оскільки у нього так багато шикарних програм. Наприклад, він представив кілька крутих програм після свого повернення в спорт, вони просто приголомшливі.

Також мені дуже подобається Еммануель Санд - його програма, яку він катав на Олімпійських іграх 2006 року, а потім на Чемпіонаті світу. Це було дуже незвично, особливо для того часу. Він привніс щось дійсно нове в світ фігурного катання.

А ще довільна програма Стефана Ламб'єля на Олімпійських іграх 2010 року у Ванкувері - "Травіата". Ця програма також є справді визначною і знаковою для мене.

Марина Настевич для Sport.ua