Рогліч лідирує, Падун піде за етапами. Підсумки першого тижня Вуельти
Sport.ua підводить підсумки першого тижня Вуельти-2021
- 23 серпня 2021, 17:38
- |
- 01 травня 2023, 08:00
- 2604
- 1
Рогліч бере гонку під контроль
Прімож Рогліч приїхав на Вуельту в статусі свіжоспеченого олімпійського чемпіона в розділці, чинного чемпіона та головного фаворита Вуельти. І після першого тижня словенський гонщик «Jumbo Visma» свій статус повністю підтверджує.
Рогліч почав Вуельту з перемоги в розділці, проте досить швидко свідомо віддав червону майку, щоб розвантажити свою команду. Але як не старався словенець позбутися лідерського вбрання, зробити цього не вдалося - червона майка досить скоро до нього повернулася. І є висока ймовірність того, що це надовго, якщо не назавжди - Рогліч виглядає дуже переконливо.
На перших гірських фінішах Вуельти він часу щодо прямих конкурентів не втрачав, а іноді навіть набував за рахунок свого потужного фінішного панча. Однак всі ці етапи були лише розминкою перед головною стравою першого тижня Вуельти - дев'ятим етапом з фінішем на Альто де Велефіке. На ньому Рогліча атакували з усіх боків, але Прімож дуже холоднокровно захищався, а під кінець ще й сам накинув час практично всім прямим конкурентам.
На перший день відпочинку Рогліч пішов з більш ніж хвилинною перевагою над усіма конкурентами, крім Енріка Маса. Поки що гонка складається для словенця ідеально, але заздалегідь віддавати йому третій поспіль титул чемпіона Вуельти не варто.
Що може завадити Роглічу? По-перше, слабкість своєї команди. За іменами склад «Jumbo Visma» на Вуельту виглядає дуже непогано - тут вам і Стівен Круйсвейк, і Сепп Кусс, і Роберт Гесінк, і Сем Оомен. Однак на ділі в вирішальні моменти гірських етапів Рогліч опинявся в чисельній меншості, а то і взагалі ізольованим. На Велефіке Прімож блискуче впорався в такій непростій ситуації, але в наступний раз все може скластися зовсім по-іншому.
По-друге - це форма самого Рогліча. Зараз вона ідеальна, настільки ж хорошою вона була і майже місяць тому на Олімпіаді в Токіо. І колись форма Пріможа може піти на спад - не виключено, що трапиться це прямо по ходу Вуельти. Тим більше що і з відновленням у словенця проблеми теж є хронічні.
Роглічу потрібно заробляти собі якомога більший запас перед можливими проблемами на третьому тижні вже зараз. Але другий тиждень Вуельти буде відносно простий, головні складності чекають на гонщиків вже на третьому тижні. А якою буде форма Рогліча до того моменту - сказати складно. Тому, наскільки добре би не складалася Вуельта для словенця прямо зараз, віддавати йому перемогу в загальному заліку заздалегідь точно не варто. І це не просте бажання висмоктати інтригу з пальця.
Падун не пішов на загальний залік
Нинішня Вуельта викликала небувалий ажіотаж серед українських любителів велоспорту - Марк Падун, на думку букмекерів, був у топ-10 лідерів загального заліку. Навіть незважаючи на те, що керівництво «Bahrain Victorious» заявляло, що команда робить ставку на Мікеля Ланду.
Перший гірський етап показав дві речі. Перше - що Ланда дійсно одноосібний капітан команди, друге - що Падун дуже сильний. Марк виконав великий обсяг роботи на фінальному підйомі до Пікон Бланко, але при цьому програв грандам загального заліку зовсім небагато. Здавалося, що в такій формі Падун може заїхати в топ-10 загального заліку, навіть якщо буде працювати на Ланду.
Однак на сьомому етапі український гонщик програв більше 25 хвилин і попрощався з усіма шансами в загальному заліку. Що це було - глибока криза чи цілеспрямоване відставання з метою отримати можливість їхати в відриви в подальшому? Сказати складно, але, з огляду на гарний виступ Падуна в неділю на дев'ятому етапі, то швидше друге.
«Baharain Victorious» ніколи не була командою з дуже суворою внутрішньою ієрархією, тому, можна не сумніватися, свої шанси поборотися за перемоги на окремих етапах на цій Вуельті Падун ще отримає, і не один. А форма у Марка досить хороша для того, щоб всерйоз розраховувати на перемоги на етапах.
А ставка «Baharain Victorious» на Ланду не спрацювала від слова «зовсім». Баск непогано почав Вуельту, але з кожним гірських етапом виглядав все гірше. Закінчилося все повним фіаско на дев'ятому етапі - глибока криза і більше п'яти хвилин відставання від прямих конкурентів за загальним заліком, як би не намагалися Падун і Воут Пулс врятувати шанси свого капітана. Ні про яку боротьбу за високі місця в загальному заліку мова вже не йде - схоже, сам Ланда також переходить на полювання за окремими етапами. З огляду на динаміку розвитку (а точніше - деградації) форми Мікеля на першому тижні, з перемогами на етапах для нього також можуть бути великі проблеми. Хоча сам Ланда планував вихід на пік форми саме на третьому тижні, тому ховати його вже зараз не будемо.
Проте, без претендента на загальний залік «Baharain Victorious» не залишився - Джек Хейг тихою сапою йде четвертим. Австралієць через падіння не зміг скористатися своїм капітанським статусом на Тур де Франс, але зараз, схоже, готовий взяти реванш у долі. Не списуємо з рахунків і швейцарця Джіно Медера, який йде в чотирьох хвилинах відставання від Рогліча. Хоча для нього межею мрій, швидше за все, буде місце в кінці топ-10.
«Movistar» - головна загроза Роглічу
Для головної команди Іспанії, «Movistar», перший тиждень Вуельти вийшов неоднозначним. З одного боку, через досить важке падіння на сьомому етапі зійшов легендарний Алехандро Вальверде. З іншого - два капітани команди, Енрік Мас і Мігель Анхель Лопес, виглядають дуже непогано. Саме вони складають Роглічу компанію на віртуальному подіумі за підсумками першого тижня.
При чому, досить несподівано сильніше виглядає саме Мас. Енрік був єдиним, хто втримався за Роглічем на Велефіке, і, як наслідок, зараз займає друге місце в загальному заліку. Ми звикли до того, що Мас йде гори пасивно, на виживання, але, схоже, зараз він достатньо сильний для того, щоб атакувати на пару з Лопесом. А з огляду на те, що у вирішальні моменти гірських етапів Рогліч часто виявляється ізольованим, рано чи пізно така тактика може принести свої плоди.
Сам же Мас, як здається зараз, знаходиться в своїй найкращій формі з часів Вуельти-2018, коли він вперше заявив про себе і став другим в загальному заліку - той виступ досі залишається для нього найсильнішим на Гран турах. Після нього пішли два роки абсолютно пасивних і безбарвних, але стабільних заїздів в топ-6. А зараз, схоже, Мас знову готовий проявити себе атакуючим гонщиком і довести, що ярлик «нового Контадора» на нього навішали не просто тому, що він є вихованцем академії легендарного «Ель Пістолеро».
Еусебіо Унсуе за останні 8-9 років тільки ледачий не критикував за його любов до тактики з декількома капітанами. Але зараз створені ідеальні умови, в яких спроба реалізувати таку тактику доречна, або, я б навіть сказав, необхідна. Тепер питання лише в тому, як ця тактика буде реалізована на практиці.
Ну і ще одна проблема «Movistar» - це те, що і Мас, і Лопес є відверто слабкими роздільниками. І Рогліч у них на останньому етапі повинен вигравати досить багато, навіть якщо знову проїде розділку нижче свого базового рівня.
Тактика «Ineos» знову розсипається
Ще одна команда, яка приїхала на Вуельту з декількома капітанами - це «Ineos», де претендувати на високе місце в загальному заліку в теорії може кожен другий. Однак на ділі за підсумками першого тижня Річард Карапас і Павло Сіваков вже втратили всі шанси в загальному заліку, а Адам Йейтс і Еган Берналь виглядають далеко не головними претендентами навіть на місце в топ-3.
Якою би багатополярною не була команда «Ineos» на нинішній Вуельті, все одно початковою ставкою №1 команди був Еган Берналь. Він, як і Ланда, говорив про те, що планує вихід на пік форми на третьому тижні, але, як і баск, колумбієць заключний етап перед днем відпочинку провалив. Не настільки серйозно, але провалив: більше хвилини відставання від Рогліча на Велефіке і 1:42 відставання в загальному заліку - відіграти таке буде дуже складно, навіть якщо Еган на третьому тижні знайде свою найкращу форму.
На етапі до Велефіке «Ineos» обрав максимально активну тактику - спочатку команда довго і інтенсивно працювала в пелотоні, переслідуючи відрив, а потім почала раз по раз атакувати, в першу чергу зусиллями Адама Йейтса. За сміливість «Ineos» можна похвалити, але в підсумку все обернулося для підопічних Дейва Брейлсфорда фіаско - Йейтс програв Роглічу майже 40 секунд, а Берналь, як уже було сказано вище, більше хвилини.
Так чи інакше, командні ресурси для того, щоб зробити гонку максимально селективною, у «Ineos» є. Тепер справа за малим - щоб Берналь на третьому тижні Вуельти таки набрав свою оптимальну форму, і за допомогою партнерів по команді влаштував шоу в великих горах.
Барде вибув з боротьби за загальний залік через падіння
В цілому перші тижні на Вуельті бувають набагато менш божевільними і багатими на падіння, ніж на Джиро д'Італія та Тур де Франс. Воно й зрозуміло: під кінець сезону вже немає натовпів гонщиків зі свіжими ногами, готовими лізти на рожен і ризикувати в потенційно небезпечних ситуаціях. Однак свої жертви завалів на першому тижні нинішньої Вуельти також знайшлися.
Про Алехандро Вальверде ми вже писали вище, однак, будемо відверті, 41-річний ветеран на загальний залік вже не претендував - тим більше, коли два його партнера по команді в такій хорошій формі. З точки зору фаворитів загального заліку головною жертвою першого тижня став Ромен Барде. Француз з DSM підходив в хорошій формі, з солідним виступом на Турі Бургоса за плечима. Здавалося, Ромен готовий повернутися на подіум супербагатоденки вперше з часів Тур де Франс-2017, однак неприємне падіння на рівнинному етапі перекреслило всі плани француза.
Барде з перегонів не зійшов, але зловив занадто багато часу - про загальний залік мріяти вже не доводиться. Ромен переходить на полювання за окремими етапами, і питання лише в тому, наскільки сильно те падіння вплинуло на кондиції француза. Першу спробу забрати етап з відриву Барде вже зробив у неділю, однак виглядав не найкращим чином, і скласти конкуренцію чудовому Дам'яно Карузо не зумів.
Так чи інакше, перехід Барді в категорію мисливців за окремими етапами - погані новини для Марка Падуна, навіть якщо француз почувається не ідеально. В якій би хорошій формі не був Падун, обіграти такого грізного і маститого суперника в очній боротьбі буде ой як непросто.
Тріумфальне повернення Якобсена
На першому тижні нинішньої Вуельти було незвично багато спринтерських етапів - відразу чотири. Дуже часто на Вуельті чотирьох спринтерських етапів годі й назбирати за всі три тижні, а тут чотири за дев'ять днів. І поки що спринти між собою ділять дві людини - Яспер Філіпсен і Фабіо Якобсен. Успіхи Філіпсена абсолютно не дивують. Бельгієць був другим за силою спринтером на Тур де Франс, і тепер, в більш слабкому конкурентному полі, отримав можливість розгулятися.
А ось дві перемоги Якобсена - це дуже крута історія з камбеком. З голлівудським відтінком, як і в випадку з Кевендішем на Тур де Франс. Всі ми пам'ятаємо, яке жахливе падіння пережив нідерландський гонщик «Deceuninck Quick Step» на минулорічному Турі Польщі - тоді він цілком реально міг попрощатися не тільки з кар'єрою гонщика, але і з життям взагалі.
Після того, як лікарі в буквальному сенсі збирали кістки лиця Якобсена по частинах, ніхто від нідерландця нічого не чекав і не вимагав - вже сам факт того, що він повернувся в гонки в нинішньому сезоні, був подвигом. В кінці липня на Турі Валлонії прийшла і перша перемога - що символічно, на наступний день після того, як свою першу перемогу після дискваліфікації здобув винуватець того жахливого падіння Якобсена, Ділан Груневеген.
Однак перемога на Турі Валлонії, яким би сильним не був склад спринтерів на тій гонці, і дві перемоги на Вуельті - це трохи різні речі. Зараз вже можна сміливо констатувати, що Якобсен повернувся як спринтер топового, або, принаймні, навколотопового рівня.
Швидкості Фабіо дійсно вже приблизно на тому ж рівні, що і до травми, але найбільше вражає навіть не це. Після такого жахливого падіння у будь-якої людини міг би виникнути страх їзди на високих швидкостях і тим більше щільної позиційної боротьби в пелотоні. І те, що Якобсен зумів цей страх перебороти - справжній подвиг. Тим більше, що спринтерський поїзд у «Deceuninck Quick Step» на нинішній Вуельті набагато слабкіший за звичайний, і Якобсену дійсно часто доводиться самому битися за вигідну позицію на фінішній прямій.