БЕЛЕНЮК: «При поганому виступі мене б на британський прапор порвали»

Для України першу золоту медаль Олімпійських ігор 2020 здобув Жан Беленюк, ставши переможцем у ваговій категорії до 87 кг у греко-римській боротьбі. Український борець повернувся в Україну та розповів про виступ на ОІ:

«Щасливий. Дуже радий потішити всіх українців та здобути цю довгоочікувану медаль. Як особисто я чекав золотої медалі на Олімпіаді, так і усі. Сподіваюся, що вона ще буде не останньою на цих Іграх у Токіо для нашої збірної.

Перший бій проти Датунашвілі. Був налаштований дуже позитивно. Із самого ранку прокинувся та зрозумів, що маю отримати задоволення від цього турніру. Чомусь у мене на серці і у голові було розуміння, що все буде добре. І з цим розумінням я йшов до борцівської зали. Знав, що боротимуся з Датунашвілі. І розуміючи, як минулого разу ми відборолися - рахунок 1:1 і переконливої боротьби він не показав, зрозумів, що мені треба використовувати свій шанс у партері та показати свою перевагу. По суті, так я і побудував свою сутичку.

Коли дізнався, що з Льорінцом буду боротися - дійсно, ми вже зустрічалися до десяти разів, жодного разу не програвав - якось спокійно віднісся. Спокійно був налаштований, але знав, що він - міцний хлопець. Треба було чітко йти по своєму графіку. Знав, що треба робити і взагалі відслідковував усіх своїх супротивників, борців, з якими зустрічався на килимі. Знаю їхні слабкі і сильні сторони, психологічну загартованість. Розумів, що Льорінц психологічно мені програв до фіналу.

Мій тренер? Це дуже круто. Мріяв все своє життя, щоб працювати саме із Володимиром Шацьким. Він працював у Дніпрі і буквально кілька років тому переїхав у Київ. Радів, тому що розумів, що це моя людина - хочу щоб він мене тренував. Серце лежало саме до нього, я його вітаю, дуже щиро вдячний, що він мене підвів [до медалі]. Хоча було скрутне становище: за три тижні до виходу на килим травмувався, був вивих плеча. І тільки його віра у мене дала мені змогу підготуватися і виходити саме за перемогою. Шалений результат: з трьох борців - дві медалі і один ледь-ледь не став третім. Це феноменальний результат, я вважаю, що у цього тренера повинно бути яскраве майбутнє. Йому спортсмени довіряють, люблять, і він дійсно цього заслуговує.

Гопак? Це була моя обіцянка. Танцював у 2019 році на чемпіонаті Європи, на Європейських Іграх. На чемпіонаті світу-2019 я вигравав, але не танцював, але було дуже багато запитань. Я сказав: коли виграю Олімпійські Ігри - станцюю, щоб потішити глядачів. Був привід станцювати - по суті виконав обіцянку.

Спокій? У мене такий психотип, і я не дуже емоційна людина саме на килимі. Навіть коли перемагаю - не стрибаю, не залажу на тренера та не кидаю його. Якось ось такий прояв радості у мене, спокійний. З приводу сконцентрованості - гадаю, перед найважливішим стартом у своїй кар'єрі будь-який спортсмен буде максимально зосереджуватися, щоб не зволікати і не пропустити той чи інший прийом, який може стати у кінці-кінців фатальним і не дати змогу здобути тобі омріяне золото. Налаштовувалися та концентрувалися максимально можливо, щоб було як треба.

Травма? Не все було очевидно. Казав, що травмувався напередодні і не уявляв, як боротимуся. Повторюся: лише мій тренер та лікар вселили в мене цей оптимізм і сказали, що все буде добре. Дійсно розумів, що мене просто на британський прапор порвуть, якщо буде поганий виступ. Усвідомлював і розумів це, налаштовувався якось позитивно. Семен Новіков був зі мною як страхувальний спортсмен, але вже ближче до старту я відчув, що маю змогу показати результат. І у мене немає жодних дорікань з приводу того, що говорив Семен. Він - молодий хлопець. Можливо, коли він стане трохи дорослішим - все зрозуміє, але мені здається, що на нього впливають не дуже хороші люди.

Де є шанси мене побачити у майбутньому: на Олімпійських іграх чи кандидатом у мери Києва? Шанси 50 на 50. Подивимося. Я така людина, що у мене цікаве та непередбачуване життя. Можу з'явитися і у тому, і в іншому місці, навіть не думаючи про це, а вже завтра знаючи, як рухатися в цьому напрямі. Але наразі я б хотів трохи перепочити від спорту, бо його було дійсно багато у моєму житті в останній час та сконцентруватися на своїй політичній діяльності. Було багато розмов, що я і спортсмен, і тренуюся, і готуюся до Олімпіади, а ще й народний депутат. Зараз хочу бути просто депутатом, щоб вирішувати питання і проблеми спортсменів.