Перша слабкість Погачара, перемоги Кева. Підсумки другого тижня Туру-2021

Перший тиждень Тур де Франс-2021 підняв планку очікувань дуже високо, і другий тиждень відповідати такому рівню не зміг. Хоча, будемо відверті, і маршрут цьому не сприяв. Проте, цікавих подій було досить, і поговорити є про що.

Погачар вже не виглядає інопланетянином

Перший тиждень Тур де Франс пройшов під знаком домінування Тадея Погачара: словенець виграв розділку і розгромив суперників в горах, накопичивши до дня відпочинку 5 хвилин переваги над прямими конкурентами за загальним заліком. І здавалося, що при бажанні Тадей може до фінішу в Парижі цю перевагу навіть подвоїти.

Однак другий тиждень «Великої петлі» пройшов за зовсім іншим сценарієм. Погачар надалі лідирує і його перемозі в загальному заліку нічого не загрожує, але словенець вже не виглядає таким інопланетянином, як на першому тижні. Це стало зрозуміло на етапі з подвійним проходженням легендарної Мон Вонту, де в міні-кризу своєю атакою його зумів загнати Йонас Вінгегор.

Ситуація в загальному заліку надалі під повним контролем Погачара, і навряд чи це зміниться на третьому тижні. Але по такій динаміці ні про які 10 хвилин переваги мова не йде. Лідер «UAE Emirates» йде до другої поспіль перемоги на Тур де Франс, але поки що жодного разу не вигравав етапів у жовтій майці - в минулому році він перехопив її тільки за день до фінішу в Парижі. І заповнити цю прогалину в своїй біографії Погачару дуже хочеться - він цього і не приховує. Тому, на гірських етапах третього тижня це точно спробує це зробити, хоча при наявній розстановці сил немає ніякої впевненості в тому, що у Тадея це вийде.

Поки що сценарій перемоги Погачара в загальному заліку дуже сильно нагадує перші дві перемоги Кріса Фрума - в 2013 і 2015 роках. Тоді британець теж розносив всіх суперників на першому (або на перших декількох) гірських етапах, заробляв собі солідний запас, і подальше просідання форми з точки зору загального заліку вже нічого не змінювало. Чимось цей сценарій нагадує і перемогу Егана Берналя на нинішній Джиро д'Італія, але у колумбійця форма почала трохи просідати лише на третьому тижні.

Вінгегор - фаворит в боротьбі за друге місце

Після першого тижня і вболівальники, і самі учасники Тур де Франс вже змирилися з тим, що в загальному заліку боротьба йде лише за друге місце. У цій боротьбі був і Йонас Вінгегор, який перехопив капітанський статус в «Jumbo Visma» після сходу Пріможа Рогліча. Проте, фаворитом в погоні за другим місцем він точно не виглядав.

Другий тиждень Туру по суті нічого не змінив з точки зору хвилин і секунд в загальному заліку, але тепер Вінгегор виглядає яскраво вираженим лідером в боротьбі за звання віце-чемпіона нинішньої «Великої петлі». Це сталося після 11-го етапу, в рамках якого гонщики двічі піднімалися на легендарну Мон Вонту. Під час другого сходження Вінгегор набрався сміливості і нахабства атакувати Погачара, і ніхто, крім словенця, зачепитися не зміг. Але найбільше здивувало те, що через кілька сотень метрів датчанин скинув з колеса і самого володаря жовтої майки!

До вершини Мон Вонту Погачар повернувся до групи переслідувачів на чолі з Річардом Карапасом, і вони програвали Йонасу приблизно півхвилини. На спуску спільними зусиллями їм вдалося наздогнати датчанина. Ніякої часової переваги Вінгегор над прямими конкурентами на тому етапі заробити не зміг, однак проявив свою силу. Його загальний час сходження на Вонту не був видатним, але останні 6 км, від Шале Рейнар - рекордними. Вінгегор проїхав їх за 16 хвилин і 40 секунд - це на 34 секунди швидше, ніж будь-який інший гонщик в 21-му столітті.

Головні гірські етапи нинішнього Туру будуть на третьому тижні, і на них Вінгегор з такою формою готовий здобувати перевагу над суперниками. Проте, датчанин вже зараз в топ-3, і позаду нього - слабші роздільщики на чолі з Карапасом. Шанси на подіум високі в будь-якому випадку, однак при такій нозі Вінгегор навряд чи буде їхати від захисту.

Єдине, що викликає сумніви щодо Йонаса - це його статус в «Jumbo Visma». Звичайно, ніхто не ставить під сумнів той факт, що Вінгегор - головна і єдина надія команди в загальному заліку, проте належну підтримку він отримує не завжди. Наприклад, на вчорашньому 15-му етапі з 5 гонщиків, що залишилися в Турі, трьох команда відправила у відрив, залишивши з Вінгегором тільки найслабшого з «Jumbo Visma» в горах Міке Тейніссена. Так, Сепп Кусс з відриву завоював перемогу на етапі, але ось так кидати напризволяще свою головну ставку в загальному заліку, напевно, не варто.

У Карапаса великі проблеми з потраплянням на подіум

В цілому, можна сказати, що за підсумками другого тижня Тура коло претендентів на останні два місця на подіумі звузилося до трьох осіб. Крім названого вище Вінгегора, це Рігоберто Уран і Річард Карапас. Так, Бен О'Коннор, Вілко Келдерман і Олексій Луценко поки що недалеко в загальному заліку, але ніхто з них не виглядає досить сильно, щоб всерйоз втрутитися в боротьбу за подіум.

Хто ж виявиться третім зайвим у цій боротьбі за подіум? Поки що все виглядає так, що ним стане Карапас. Гонщик «Ineos» в горах веде гонку активно, атакує, але йому просто-напросто не вистачає чистої сили, щоб здобувати час над суперниками. А якщо порівнювати з Вінгегором, то на третьому тижні він швидше буде програвати данцеві час, ніж набирати перевагу.

Тому, головне завдання Карапаса - зробити щось з Рігоберто Ураном. Колумбієць поки що веде гонку від глухого захисту, але робить це дуже ефективно. За атаками інших грандів він не кидається різко, а намагається добрати в рівному темпі, розуміючи, що слідом за ривком, особливо якщо він буде невдалим, піде зниження темпу - капітани не хочуть везти один одного на колесі, починаються переглядки і темп падає. У такій ситуації допомогти Карапасу відв'язатися від Урана, Маса та інших грандів, які підвисають під час атак, міг би топовий грегарі, здатний залишатися з лідерами навіть після атак і тягнути їх на собі, не дозволяючи іншим повернутися після того, як перед ними відкривається просвіт.

Але тут ми приходимо до головного: в «Ineos» такої людини зараз немає. Команда їхала на гонку з чотирма капітанами, кожен з яких нібито був готовий боротися за найвищі місця. У завалах першого тижня три з них втратили всі шанси на загальний залік і зосередилися на допомозі Карапасу - єдиному, хто вийшов з тієї м'ясорубки без часових втрат. Але все, на що вистачає гонщиків «Ineos» - це досить якісне розвезення під чергову безрезультатну атаку Карапаса.

Так, слабкість Герейнта Томаса можна частково пояснити травмами, отриманими на першому тижні. Але будемо відверті: і до того падіння на перших двох етапах з фінішами в пагорби (розв'язки, які Томасу підходять відмінно) британець виглядав слабо. У Річі Порта і Тао Ґеоґеґана Харта немає навіть такого виправдання - вони травм зуміли уникнути. Тому глобально проблема «Ineos» в тому, що вони синхронно, всією командою, не потрапили в пік форми на Турі. При чому це стосується і самого Карапаса, який свою найкращу форму, здається, залишив в червні на Турі Швейцарії.

На що ж сподіватися еквадорцеві в боротьбі за подіум? В першу чергу, на своє відмінне відновлення. Воно у нього на найвищому рівні - в цьому ми могли переконатися і на переможній Джиро-2019, і на минулорічній Вуельті. Яким буде відновлення Вінгегора на третьому тижні - ми не знаємо, тому що він йде на загальний залік Гран туру вперше в кар'єрі. Урана ж ми знаємо прекрасно: зазвичай він ходить гори нестабільно, і хороші виступи в хаотичному порядку чергуються з посередніми. Інша справа, що попереду залишилося всього два гірських етапи в Піренеях, і поганого дня Урана Карапас може просто не дочекатися, після чого, швидше за все, програє гонщику «Education First» в розділці. В цілому, відновлення - чи не єдиний аргумент Карапаса в боротьбі за подіум нинішнього Туру.

Кевендіш повторив рекорд Меркса

Однією з головних історій першого тижня Тур де Франс став чарівний камбек Марка Кевендіша. Легендарний британець після декількох провальних сезонів знову переміг на Тур де Франс, при чому зробив це на першому тижні відразу двічі. Хеппі-енд в красивій історії відродження Кевендіша автоматично запустив іншу, не менш цікаву історію - його погоню за рекордом Едді Меркса в 34 перемоги на Тур де Франс за кар'єру. У Кевендіша до першого дня відпочинку їх було 32.

На другому тижні спринтер «Deceuninck Quick Step» здобув ще дві перемоги і зрівнявся з рекордом великого «Канібала». Меркс Кевендіша з рекордом привітав, а й підколоти не забув: «Я на Турі провів на чолі пелотону 2800 км, а Кевендіш - приблизно 6 км», явно натякаючи, що спринтерські перемоги Кева - простіші, ніж ті, які здобував сам Едді. До цього Меркс ще й встиг пожурити Матьє Ван дер Пула за ранній схід з Туру - до такої епатажної поведінці «Канібала» ми не звикли.

Так чи інакше, у Кевендіша вже 34 перемоги на етапах і ще два шанси стати одноосібним рекордсменом на третьому тижні - 19-й і 21-й етапи. Про те, що поле спринтерів на нинішньому Турі через травми і сходи розріджене, писалося ще на першому тижні, тепер же ситуація погіршилася сходом і Петера Сагана - завдання Кевендіша стає ще простішим. Головне - самому доїхати до цих двох заключних спринтерських етапів, діставшись до фінішу і вписавшись в ліміт часу на важкій зв'язці піренейських етапів. Зв'язка ця буде дійсно дуже важкою, але поки що Кевендіш виживає в горах досить переконливо, і навіть знаходить у собі сили на красиві жести - наприклад, зняти шолом в момент проїзду повз пам'ятник співвітчизнику Тому Сімпсону на Мон Вонту:

Приблизно те ж саме стосується і боротьби за зелену майку: втратити її Кевендіш може лише в тому випадку, якщо просто-напросто не подолає Піренеї. Найближчий переслідувач в спринтерському заліку, Майкл Меттьюз, програє йому 72 очки - тут навіть набору максимум очок на проміжних фінішах буде недостатньо.