Велич Джоковича, другий титул Барті і ренесанс Плішкової

Вімблдонський турнір цьогоріч давав дорогу молодим, але титули все ж таки дісталися головним фаворитам. Новак Джокович впевнено пройшовся по всіх раундах, віддавши по одному сету в першому і останньому матчі. Ешлі Барті зробила те ж саме, якщо не брати до уваги різницю між форматами.

Після диких поворотів сюжету на Ролан Гаррос переключитися на менш сенсаційний турнір в Лондоні було непросто, але нецікавим він від цього не став. На кортах Всеанглійського клубу лаун-тенісу і крокету вистачало інтригуючих матчів, емоції били рікою, а під кінець трибуни були заповнені вщерть. Уявити, що лише рік тому провести турнір не вдалося, зараз дуже непросто.

Чоловічий одиночний розряд. Фінал

Новак Джокович (Сербія) [1] - Маттео Берреттіні (Італія) [9] - 6:7(4), 6:4, 6:4, 6:3

Після завершення турніру можна сказати, що гра Джоковича не була ідеальною в багатьох матчах, але на сьогоднішній момент немає жодного тенісиста, який міг би скласти йому конкуренцію на цьому покритті. Берреттіні йшов без поразок трав'яним сезоном (11-0), але у фіналі не зміг показати своєї найкращої гри, іноді забуваючи, як правильно пробивати бекхенди і смеші. Маттео вдалося зачепити перший сет на тай-брейку, але коли серб більш-менш розігрався, особливих шансів на титул у італійця не спостерігалося. В останній партії він втратив хорошу можливість за рахунку 3:2 (30:0) на прийомі, після чого в цьому матчі все було закінчено.

Поки що не зовсім ясно, як довго Джокович зможе перемагати на турнірах Великого Шолома, але те, що він обійде Федерера і Надаля за кількістю трофеїв Grand Slam, вже ні у кого не викликає сумнівів. Поки Роджер і Рафа потихеньку відходять з перших ролей, Ноле встановлює мислимі і немислимі рекорди. Якщо найближчим часом його не буде підводити здоров'я, Джокович точно завоює звання найвеличнішого. Хоча навряд чи його таким вважатимуть фанати інших учасників Великої трійки. Що стосується Берреттіні, то Маттео став першим італійцем в історії, який пробився до фіналу Вімблдону. Відмінне досягнення для 25-річного тенісиста.

Цілком можливо, що цей розіграш турніру стане останнім для Роджера Федерера. Легендарний швейцарець майже в 40 ще знаходить у собі сили виступати на найвищому рівні, але боротися за титули йому вже практично нереально. Але виходом до чвертьфіналу він поставив новий рекорд, як найстарший учасник цієї стадії. Такі досягнення Джоковичу буде побити дуже важко, навряд чи серб збереже мотивацію грати на найвищому рівні до такого віку.

Вибив Федерера цього разу перспективний поляк Хуберт Хуркач, який став лише другим польським тенісистом у півфіналі трав'яного мейджора. У 2013-му році на цій стадії зіграв Єжи Янович. Для Хуркача це великий прорив, який дозволив Хуберту встановити особистий рекорд в світовому рейтингу, впритул наблизившись до топ-10.

Найкращий матч

Карен Хачанов (Росія) [25] - Себастьян Корда (США) - 3:6, 6:4, 6:3, 5:7, 10:8

Відразу два шикарних за драматургією матчі відіграв російський тенісист Карен Хачанов. Мабуть, більш епічний відбувся у так званий Manic Monday, коли проводяться відразу всі поєдинки четвертого кола в одиночному розряді. Хачанов зустрічався з американцем Себастьяном Кордою і виграв у п'яти сетах. Цікавий цей матч тим, що тенісисти оформили 13 брейків у фінальній партії. 13 брейків на траві, Карл. У чоловіків. Більш того, 12 з 13 брейків припали на проміжок з 13 геймів. Для такого рівня це щось космічне.

Прорив турніру - Денис Шаповалов

Було багато гідних претендентів у цій номінації, адже відразу шість чоловіків дебютували в 1/4 фіналу Вімблдону (у жінок їх було стільки ж). Але хотілося б виділити 22-річного Дениса Шаповалова, в долі якого є й український слід (його мама народилася у Львові і поїхала звідти до Тель-Авіва після розпаду СРСР). До поточного турніру найкращим досягненням канадця на Шоломах був вихід до 1/4 фіналу US Open-2020. Крім того успіху Денис жодного разу не заходив у другий тиждень мейджорів. І, нарешті, прорвало. Після пропуску Ролан Гаррос через травму плеча Шаповалов добре підготувався до трави, де загалом виграв 9 матчів при трьох поразках. На Вімблдоні Денис зупинив легендарного Енді Маррея, легко розібрався з чинним півфіналістом Роберто Баутістою-Агутом і в шикарному матчі з рахунку 1:2 за сетами відправив відпочивати Карена Хачанова. У півфінальній зустрічі проти Новака Джоковича канадець не витримав тиску і програв у трьох сетах, хоча шансів мав більш ніж достатньо. Молоде канадське покоління тенісистів зараз дуже гідне, будемо спостерігати за їхніми успіхами і далі.

Головний невдаха - Стефанос Циципас

Фіналіст Ролан Гаррос після вдалого виступу на грунті і смерті бабусі прийняв рішення відпочити перед Вімблдоном і не грати інші турніри. Це його і згубило. Маючи непогану сітку до півфіналу, Циципас програв уже на старті турніру. У першому колі Стефанос у трьох партіях поступився американцеві Френсісу Тьяфо, який у підсумку дістався до третього раунду, де поступився Хачанову. За словами Циципаса, увійти в гру йому вдалося лише в третьому сеті, але вже було запізно.

Наші

На жаль, останнім часом стає традицією констатація факту про те, що в основній сітці чергового мейджора не знайшлося місця для українських чоловіків. Цього разу у кваліфікації змагалися Ілля Марченко і Сергій Стаховський, їхні шанси на успіх від самого початку були відверто невеликими. В результаті обидва вибули у півфіналі відбору, програвши сіяним суперникам. Чекаємо надалі у кваліфікації ще й Віталія Сачка, який потихеньку підбирається до потрібного рейтингу.

Жіночий одиночний розряд. Фінал

Ешлі Барті [1] - Кароліна Плішкова [13] - 6:3, 6:7(4), 6:3

Якщо Барті багато хто очікував побачити у фіналі, то присутність там Плішкової стала великою несподіванкою. Кароліна цього сезону абсолютно не вражала, здавалося, що її співробітництво з Сашею Баїном не приносило чешці абсолютно ніякої користі. Перед Вімблдоном Плішкова вперше за 230 тижнів випала з першої десятки, подальші перспективи екс-першої ракетки були туманними. Що ще більш дивно, саме на Вімблдоні Кароліна ніколи не показувала якихось високих результатів. Так, були два виходи в 1/8 фіналу, але на цьому все. Для тенісистки топ-10 - це дуже скромні показники.

У Барті практично не було проблем на шляху до фіналу, крім півфінального матчу з ще однією екс-першою ракеткою Анжелік Кербер, яка також вирішила згадати найкращі роки. І все ж, німкеню вдалося дотиснути на тай-брейку другого сету. Сітка Кароліни була легшою, але у півфіналі Плішкова в ролі андердога здобула вольову перемогу над другою сіяною Аріною Соболенко. Тому вона абсолютно заслужено боролася за трофей.

Матч за титул вийшов конкурентним, хоча спочатку здавалося, що австралійка дуже швидко подолає чеський бар'єр на шляху до трофею. Найцікавіші події розгорнулися в кінцівці другої партії. Дівчата дійшли до рахунку 4:4, після чого Барті оформила брейк, реалізувавши прихований матчбол. Цікаво, що в тому геймі Плішкова вела 40:0. Але подати на матч Ешлі не вдалося, а вже на тай-брейку трос кілька разів виручив чеську тенісистку. Вона такими подарунками долі скористалася сповна, але в третій партії Барті все ж довела, що на цей момент сильніша.

Вигравши фінал Вімблдонського турніру, Барті стала всього третьою представницею Зеленого континенту, якій підкорилося це досягнення. Раніше титул в Лондоні брали Маргарет Корт (1970) і Івонн Гулагонг (1971 і 1980). До речі, Ешлі перемагала в Лондоні ще й у юніорах, сталося це рівно 10 років тому (єдиний юніорський Шолом австралійки).

Найскандальніший матч

Третє коло
Айла Томлянович - Альона Остапенко - 4:6, 6:4, 6:2

За відсутності якихось феєричних битв між топами хотілося б виділити один дуже цікавий матч. Остапенко з рахунку 4:4 у другій партії програла шість геймів поспіль, після чого взяла медичний тайм-аут. Це дуже не сподобалося австралійці, яка вже стикалася з подібною ситуацією. Томлянович вважала, що Остапенко хоче збити її з ритму і заявила судді на вишці, що суперниця збрехала про травму. Це нічого не дало, але матч у підсумку завершився на користь Айли. Під час зустрічі біля сітки після завершення матчу латвійка назвала опонентку найгіршим гравцем в турі, у якого немає поваги до суперників.

Прорив турніру - Емма Радукану

18-річна представниця Великої Британії сповна використала вайлд-кард від організаторів. Радукану стартувала з перемоги над досвідченою росіянкою Віталією Дяченко, яка не пустила в основу українку Калініну. До слова, Ангеліна максимально скористалася цією осічкою, виграла два великих титули ITF і забезпечила собі дебют у топ-100.

Далі у Радукану були впевнені виграші в матчах з Маркетою Вондроушовою і Сораною Кирстею. До цього Емма жодного разу не грала з представницями навіть топ-100, тепер на її рахунку відразу дві перемоги в матчах з тенісистками з першої півсотні. Завершилася казка британки з румунським та китайським корінням у четвертому колі. У матчі проти Айли Томлянович вона була змушена знятися у другому сеті через погане самопочуття.

Головна невдаха - Йоханна Конта

Британка розглядалася як одна з фавориток турніру, тим більше після її перемоги в Ноттінгемі. Але ще до першого матчу в команді британки був зафіксований позитивний тест на COVID-19, який поставив хрест на подальших виступах улюблениці місцевих уболівальників.

Також у цю номінацію можна сміливо записати Петру Квітову і Серену Вільямс. Чешка програла в першому колі Слоан Стівенс, а американка в тому ж стартовому раунді знялася через травму в поєдинку з Александрою Сасновіч.

Улюблениця фортуни - Кароліна Плішкова

Чешка довела абсолютно всім, що за певної частки везіння вона ще здатна на великі досягнення. Опинившись у нижній частині сітки, яка була трохи слабкішою, чешка скористалася всіма подарунками долі, як, наприклад, Вікторією Голубич в суперницях у 1/4 фіналу, або невдалим днем ​​темної конячки Людмили Самсонової на коло раніше. Вже у фіналі кілька нетболів допомогли їй залишитися у грі на третій сет, але і цього не вистачило для завоювання титулу.

Наші

В основній сітці повинні були виступити чотири українки, що є досить непоганим результатом. Еліна Світоліна, Марта Костюк і Катерина Козлова пройшли за рейтингом, Леся Цуренко - успішно подолала сито відбору. На жаль, на більше Лесю на вистачило, вже перед матчем першого кола основи стало відомо про її зняття через проблеми з ліктем. Ця травма вже давно не дає Цуренко виступати на високому рівні і змушує постійно зніматися з важливих турнірів.

Найбільші очікування, звичайно ж, були від Еліни Світоліної, яка захищала сенсаційний півфінал дворічної давності. Навряд чи хтось всерйоз розраховував на повторення подібного успіху, але і виліт у другому колі - далеко не той результат, на який чекали українські вболівальники. У матчі проти польки Магди Лінетт Світоліна виглядала дуже слабко, набагато гірше, ніж навіть у інших програних матчах на траві. Ще більш прикро від того, що Лінетт завершила боротьбу вже в третьому раунді, поступившись іспанці Паулі Бадосі, яка програла Світоліній в Істборні.

Не зовсім вдало пройшов турнір і для Марти Костюк, якій показати весь свій потенціал завадили проблеми з правим стегном і плечем. Через це довелося знятися з парного розряду і з міксту. А в одиночці кінцевою зупинкою став матч другого кола проти Анастасії Севастової, яка в поточному сезоні вже тричі перемагала Марту.

Що стосується Катерини Козлової, то суворий жереб відразу ж визначив їй в суперниці Вікторію Азаренко, шансів пройти далі було відверто мало. Раніше у кваліфікації ще виступали Катаріна Завацька і Катерина Бондаренко, але безрезультатно. Були невеликі очікування і від виступу сестер Кіченок, але ні в парі, ні в міксті їм не вдалося пробитися далі 1/8 фіналу.

Крім українок, які грали на Вімблдоні, хотілося б відзначити і повернення в тур Даяни Ястремської. Наша друга ракетка дуже довго вела боротьбу в допінговій справі, але все ж зуміла довести свою невинуватість. Повернулася Даяна на грунтовому турнірі в Гамбурзі, який проходив паралельно з другим тижнем трав'яного мейджора. Ястремській вдалося виграти два матчі, але дійти до фіналу вона не змогла, програвши майбутній переможниці. Навряд чи хтось сподівався, що відразу ж буде якийсь неймовірний камбек з титулом, хоча рівень суперниць дозволяв мріяти про невелике диво. Загалом гра Даяни залишила суперечливі відчуття, але для повернення після такої тривалої паузи вийшло непогано.

Чоловічий парний розряд. Фінал

Нікола Мектіч / Мате Павич (Хорватія) [1] - Марсель Гранольєрс / Орасіо Себальос - (Іспанія / Аргентина) [4] - 6:4, 7:6(5), 2:6, 7:5

Нікола і Мате стали першим хорватським дуетом, який переміг на турнірі Великого Шолома. Цікаво, що хорвати грали між собою у фіналі US Open-2020 року, тоді перемога дісталася Павичу, який виступав в дуеті з Бруно Соаресом з Бразилії. Мектіч раніше парних Шоломів не вигравав.

Жіночий парний розряд. Фінал

Се Шувей / Елізе Мертенс (Китайський Тайбей / Бельгія) [3] - Вероніка Кудерметова / Єлена Весніна (Росія) - 3:6, 7:5, 9:7

Чемпіонки були дуже близькі до поразки, але відіграли кілька матчболів. Мертенс виграла третій різний титул Grand Slam, для повноти картини залишається перемогти на Ролан Гаррос. Се Шувей втретє стала чемпіонкою на Вімблдоні, також у неї є один титул в Парижі.

Мікст

Ніл Скупскі / Дезіре Кравчик [7] (Велика Британія / США) - Джо Солсбері / Гаррієт Дарт (Велика Британія) - 6:2, 7:6(1)

Кравчик після перемоги в парному змішаному розряді на Ролан Гаррос підкріпила грунтовий успіх титулом ще й на траві з іншим партнером. Для Скупскі це був перший Шолом в міксті.